Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики

13-жовт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Більше новин
Ціни на поросят в ЄС залишалися стабільними
08-лип-2020

Середня ціна на відлучених поросят в ЄС у тиждень, що закінчився 28 червня 2020-го року становила 50,45 євро/гол., тобто на 7,5 євро за голову нижче, ніж в цей самий час минулого року. До такого висновку дійшли аналітики Ради з питань розвитку сільського господарства Великобританії (AHDB).

«Скорочення попиту в сфері громадського харчування через карантинні заходи вплинуло на ціни на свиней забійних кондицій. Ціни на відлученців відреагували схожим чином: у середині березня сягнули рекордного рівня в 73,65 євро/гол., після чого невпинно скорочувалися впродовж 10 тижнів до 50 євро/гол.», — повідомляють аналітики AHDB.

Фахівці також зазначають, що після цього впродовж 6 тижнів ціни залишалися відносно стабільними і перевищували середній показник за 5 років приблизно на 3 євро/гол. Така тенденція продовжувалася, навіть незважаючи на нещодавнє закриття найбільшого забійного підприємства в Німеччині. Багато хто озвучував побоювання щодо того, що перетримка свиней забійних кондицій може обмежити продажі поросят, однак поки що таких проблем не спостерігалося.

З основних свинарських країн Євросоюзу, найбільше скоротилися ціни на поросят в Іспанії та Нідерландах — на 43% та 49% відповідно. Ціни в першій країні наразі становлять близько 43 євро/гол., в другій — 38 євро/гол. Для порівняння, в Данії та Німеччини падіння цін було менш помітним, на 23% та 31% до 59 євро/гол. та 60 євро/гол. відповідно.

PigUA.info за матеріалами ahdb.org.uk

Детальніше
Україна має якнайшвидше оновити законодавство для протидії поширення фальсифікату
06-груд-2021

В Україні потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні визначити поняття фальсифікованих харчових продуктів і посилити відповідальність за їх виробництво та поширення.

Таку думку висловила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час круглого столу, присвяченого проблемам, пов'язаним із фальсифікацією харчових продуктів.

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а ось законодавчого визначення його немає. Однак у найближчий час це може змінитися. Дуже сподіваюся, що народні депутати оперативно змінять законодавство, і отримаємо необхідний для роботи інструмент. Ну, а поки ми будемо робити все, що в наших силах для того, щоб зменшити кількість фальсифікату на ринку України», — зазначила Владислава Магалецька.

Участь у круглому столі взяли також представники Антимонопольного комітету на чолі з Головою Ольгою Піщанською та керівником ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів» (реєстр. №6248 від 01.11.2021). Їм передбачається введення в законодавче поле ряду визначень, зокрема «фальсифікований харчовий продукт» і «харчове шахрайство», а також передбачена відповідальність за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, у вигляді накладення штрафу.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що боротьба з фальсифікацією харчових продуктів — це дуже важливий напрямок роботи. Вона наголосила, що не можна ставити поруч безпеку людей, дітей разом із доходами виробників, а конкурувати потрібно якістю продукції.

З початку року Держпродспоживслужба провела понад 12,5 тисяч моніторингів та 2,5 тисячі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів. Виявлено та вилучено з обігу 16 тонн неправильно маркованих харчових продуктів.

dpss.gov.ua

Детальніше
Дослідження витрат на виробництво молока в ЄС показує необхідність механізму захисту від кризових ситуацій
15-лист-2017

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

Детальніше
Безмитний імпорт — загроза для українських птаховиробників
20-трав-2022

Війна порушила ланцюг постачання і збуту на ринку птахівничої продукції. Абсолютно всі підприємства певною мірою від цього постраждали.

Про це заявив співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач в колонці на AgroTimes.

«Особливо відчутною для нас виявилася втрата експортних ринків. Через блокування портів ми не можемо експортувати той обсяг м’яса бройлерів, який постачали раніше. Сьогодні втрата звичних логістичних шляхів змушує шукати інші транзитні лінії. Нині ми розглядаємо варіанти доставлення м’яса бройлерів через Румунію, Польщу, Німеччину — тобто через Балтійське і Чорне море. Від Волині до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного», — поділився він. 

Експерт пояснив, що пошук нових шляхів потребує часу, а поки місце українського виробника курятини на світовому ринку хтось займе. 

«Для українських виробників м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Вітчизняні виробники м’яса птиці вже скоротили обсяги виробництва щонайменше на 30%, та попри це пропозиція на ринку все ще перевищує попит», — уточнив він. 

Сергій Горлач пояснив, що нині важливим для українських виробників тваринницької продукції є скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції. 

«Я розумію логіку дій Кабінету Міністрів: у березні це важливо було для того, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити до України. Забезпечували продовольчу безпеку країни, тому і спростили процедуру ввезення. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Оскільки тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, адже ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ», — додав експерт. 

Він вважає, що українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, навіть із надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для наших виробників птахівничої продукції стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо.

«Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють», — підсумував Горлач. 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок