Україна може стати на чолі біометанового буму в Європі, — Мінагрополітики

13-окт-2022

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м3/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Читайте также:
За полгода программа дотаций выполнена на 10—15%
23-июля-2018

Программа государственной поддержки аграриев еле дышит. Как и в прошлом году, фермеры начали получать дотации с опозданием, да и не все. За 6 месяцев 2018 программа выполнена лишь на 10—15%, а за вторую половину года остальные освоить не удастся.

Таким мнением поделился генеральный директор Украинской аграрной конфедерации Павел Коваль.

В 2018 на поддержку АПК в бюджете предусмотрено 6,3 млрд грн дотации и еще более 20 млрд грн — льготы по НДС для зернотрейдеров. Сумма 6,3 млрд грн. распределяется по 5 направлениям: 4 млрд грн — развитие животноводства, 1 млрд — на фермерство, 1 млрд — компенсация за приобретение с.-х. техники отечественного производства, 300 млн грн — садоводство, 117,9 млн грн — другие инструменты поддержки.

Особенно актуальна программа поддержки фермерства. Минагрополитики считает, что 1 млрд грн может быть вполне достаточно для увеличения количества фермерских хозяйств и их кооперативов, а дотации на поддержку животноводства станут залогом увеличения поголовья КРС и рост объемов производства мясо-молочной продукции.

По состоянию на 1 мая 2018 по программе частичной компенсации стоимости сельхозтехники аграрии приобрели 953 ед. техники на общую стоимость (НДС) 354,6 млн грн. Дотации на содержание коров получили 1198 субъектов хозяйствования на сумму 259 159,5 тыс. грн, написал Максим Мартынюк.

Экс-президент Ассоциации фермеров и землевладельцев Украины Иван Томич считает, что финансовое обеспечение фермерства улучшилось в последнее время, и 1 млрд — мизерная сумма.

«Так, финансирование в целом лучше, но какая это доля от почти 30 млрд грн, которые идут на поддержку АПК, приходится крестьянским фермерским хозяйствам и кооперативам?», — спрашивает Иван Томич.

Такое распределение весьма неэффективно, говорит Иван Томич, поскольку именно фермерские и личные крестьянские хозяйства обеспечивают 60% продукции тогда как средние и крупные агрохолдинги — 40%.

agropolit

Узнать подробнее
Подводные камни молочной отрасли Украины — что мешает развитию
29-авг-2019

«Дефицит на рынке сырого молока приводит к росту закупочной цены на сырье и, как следствие, на готовую продукцию. В себестоимости готовой продукции цена молока составляет от 50 до 80%», — рассказала Елена Жупинас, руководитель проекта Ассоциации производителей молока (АВМ) «Оптовый сбыт молока» во время пресс-конференции в ИА «УНИАН».

Если сравним цены за последние 5 лет, то молочные продукты подорожали в 2,5 раза. Это приводит к сокращению потребления молочных продуктов населением Украины.

«Кроме того, высокая цена на сырье не позволяет украинским перерабатывающим предприятиям заниматься ее экспортом, поэтому происходит сокращение экспорта украинской молочной продукции, в частности, масла», — замечает Елена Жупинас.

Стоит отметить, что недавно Украина занимала третье место среди экспортеров масла.

Еще одним подводным камнем для Украины стало большое количество импортных молочных продуктов, особенно сыра. В частности, рост импорта сыра по 2018 — 87%. Если взять первую половину 2019 года, то это уже 50% по отношению к 2018 году.

Одна из причин того, что наши продукты являются не конкурентоспособными по сравнению с импортом — это ставка НДС на сырое молоко, она самая высокая среди всех наших соседних стран. Украина платит 20%, в то время поляки — 5%.

Цены на молоко питьевое жирностью 3,2%, грн./кг

 

Источник: презентация Анны Лавренюк, вице-президента АВМ

Одним из главных факторов, который дает возможность польским молочникам не просто восстанавливать отрасль, а входить в топ-5 лидеров в Евросоюзе — это кооперация, то есть объединения производителей молока с переработчиками, а также внедрение новейших технологий», — рассказывает эксперт.

На сегодняшний день украинская перерабатывающая отрасль не может отказаться от технологий, которые были внедрены еще во времена Советского Союза, и это тормозит ее развитие. о котором стоит думать сейчас.

Напомним, производителям Украине нужно внедрить требования нового пищевого законодательства, а это требует от молочных ферм значительных инвестиций не только в строительство/реконструкцию помещений и оборудования, но и в обучение персонала.

MilkUa.info

Узнать подробнее
ЄС розробляє наземні шляхи експорту української продукції
11-мая-2022

Європейський Союз завершує розробку плану сприяння наземному експорту українських запасів харчових продуктів, поки порти України заблоковані.

Європейська комісія має розглянути 11 травня стратегію, яка включатиме технічні та бюрократичні ініціативи щодо прискорення доставки рослинних олій, кукурудзи та пшениці та інших ключових експортних товарів України. Про це пише Bloomberg.

За даними видання, попри поступове усунення торгових бар'єрів з Києвом, у ЄС стурбовані логістичними «вузькими місцями», що може перешкодити спробам використовувати альтернативні наземні маршрути через сусідні країни.

ЄС та Україна працюють, щоб знайти рішення до літа. Європейські чиновники наголошують, що пошук рішення щодо експорту продовольства з України має бути пріоритетом не лише для пом’якшення поточної глобальної продовольчої кризи, а й для забезпечення надходжень для покриття нагальних фінансових потреб Києва.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Фермы с количеством КРС до 30 голов обречены на вымирание
11-авг-2017

С текущими ценами на молоко сейчас экономически обоснованно держать на ферме более 30 голов крупного рогатого скота.

Об этом рассказала председатель союза «Инновационное фермерство и кооперация» Ирина Кухтина.

По ее словам, животноводство, особенно молочарство — очень медленно окупаемый вид бизнеса. А по последним подсчетам, держать ферму до 30 голов — экономически бессмысленно.

«Один нетель стоит €1,5. С текущими ценами на молоко сейчас выгодно держать более 30 голов. Наши люди часто не учитывают амортизацию. Считают текущие затраты и прибыли, а обновление в расчеты не включают. С 20 головами семья зарабатывает примерно 2,5 тыс. гривен. Нет смысла этим заниматься. Когда больше 30 голов и есть система гноевыдаления, молокопровод, то это больше инвестиций, но это и около полумиллиона прибыли в год. Так уже можно работать», — уточнила Кухтина.

По ее мнению, государство должно поддерживать животноводство больше, чем растениеводство, ведь именно на развитие доходной фермы нужно больше капитальных инвестиций. В то же время, поддержку нужно распределять «с умом», а не кому-либо из отрасли.

«Я считаю, что с точки зрения государственной политики нужно инвестировать в то, что будет развиваться. Поддерживать так, чтобы то, что не сдохло в этом году, „отбросило копыта“ через три года — это средства на ветер. У нашей страны нет столько денег. Помогать нужно тем, у кого есть шанс вырасти. Например, фермер имеет 100 голов КРС и планирует докупить 50 — здесь нужно помочь. А строить новый коровник на 30 голов — расточительство», — считает Ирина Кухтина.

milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок