Вчені знайшли можливий спосіб посилити ефективність кормових антибіотиків

Впродовж останнього десятиліття Європа впевнено й активно крокує в напрямі переходу з природного на екологічне паливо, а саме — біометан. Наразі йдеться про близько 20 держав, які нарощують його виробництво в своїх країнах. Фахівці називають це біометановим бумом. Адже за 10 років кількість заводів із виробництва біометану зросла з 182-х до понад 1000.

Німеччина та Франція є лідерами в Європі за кількістю біометанових заводів. І якщо Україна перебуває лише на стадії ознайомлення та входження в нову сферу відновлювальної енергетики, то країни Європи вбачають у цій галузі перспективне майбутнє. Адже в її основі лежать два ключові «слова» — найдешевший та найдоступнійший. Наприклад, тільки за рік у Франції майже вдвічі подвоїлася кількість біометанових заводів — зі 123 до 214. Фактично щотижня в країні здається в експлуатацію новий завод.

Як показують дані, Європа пройшла некороткий шлях до розвитку виробництва біометану. Але той факт, що її темпи в бік збільшення наростають, змушує Україну переосмислити свою енергетичну політику і долучитися до біометанового буму в найкоротший термін. До того ж, для нас це вже буде коротший шлях, оскільки ми маємо європейський досвід і розуміння, що ми разом із цивілізованим світом рухаємося в правильному напрямі стрімкого розвитку альтернативної енергетики.

Що ж таке, власне, біометан та чому Україна може стати лідером із його виробництва в Європі?

Якщо простими словами, то біометан — це екологічний газ, який ми можемо отримати з відходів харчової промисловості й тваринництва. Наприклад, із силосу кукурудзи та коров'ячих кізяків. Яскраво ілюструє перевагу біометану над природним газом такий приклад: біометан, отриманий, із силосу кукурудзи з одного гектара, міститиме у 3−4 рази більше енергії, ніж рідкі біопалива. А ще біометан можна використовувати для виробництва теплової і електричної енергії, як паливо для транспорту, а також як сировину для хімічної промисловості.

У чому ж полягає можливе лідерство України?

70% нашої території припадає на сільськогосподарські землі — це найбільша площа в Європі. А значить, це найбільша кількість сировини для виробництва біометану.

Фахівці з Біоенергетичної асоціації України наголошують, що потенціал виробництва біометану в Україні становить до 10 млрд м³/рік. Водночас Україна є одним із найбільших видобувачів природного газу в Європі. Обсяги власного видобутку палива нашою країною становлять 20−21,5 млрд кубометрів на рік, а щорічний обсяг його імпорту — у середньому 9- 10 млрд кубометрів. Це нескладна математика, щоб зрозуміти, що імпортований газ ми можемо замінити біометаном. Більше того, ми можемо експортувати його до ЄС через наявні газопроводи і для цього непотрібні інвестиції в оновлення чи створення додаткової інфраструктури.

Для того, щоб запустити галузь виробництва біометану, країна вже має всю необхідну законодавчу базу, зокрема ухвалено Закон України № 1820-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану». Також днями Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), внесла зміни в кодекси газотранспортної (ГТС) і газорозподільної (ГРС) систем, у яких уточнила вимоги до біометану для подачі в газові мережі.

Нині Україна перебуває на стартовій позиції запуску виробництва біометану. До кінця 2022 року в нашій державі запрацюють перші два біометанові заводи. Один на Чернігівщині потужністю до 3 млн куб. м палива на рік, другий — на Вінниччині потужністю до 10 млн куб. м на рік. У 2023 році планують доєднатися ще п’ять виробників.

За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною. На думку Сергія Кравчука, генерального директора агрохолдингу «Галс Агро», якщо кожне з агропідприємств відведе усього 5−10% землі під вирощування енергетичних культур та збирання соломи для виробництва біометану — Україна не тільки забезпечить власні потреби, але і зможе стати вагомим імпортером біометану до країн Європи. При цьому для господарств дохід з гектару ріллі зросте мінімум втричі у порівнянні з вирощуванням традиційних культур для експорту зернових.

Євросоюз уже на етапі нашого старту зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність. Уже є домовленості у вигляді підписаного меморандуму про співпрацю між українською та нідерландською компаніями.

Цікаво, що фахівці нафтогазової компанії Shell стверджують, що наразі в ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах — 0,5%. Загальний же потенціал виробництва біометану Shell спрогнозувала в 1,15 трлн куб м на рік.

Тобто та кількість вже діючих біометанових заводів у Європі насправді є лише початком для розвитку великої альтернативної енергетики, на чолі якої може бути Україна.

Інформація для компаній, які планують експортувати біометан

Для експорту біометану українські компанії мають пройти міжнародну сертифікацію ISCC

Для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут (.pdf, 1.01 Мб).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.21 Мб)

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org). Українською мовою можна завантажити тут. (.pdf, 1.76 Мб)

minagro.gov.ua

Минулого тижня завершився міжнародний симпозіум на тему ролі кабанів в поширенні АЧС, що проходив в Брно (Чехія). Обмін досвідом боротьби з вірусом став важливою частиною стратегії протидії, тому як раніше жодна країна не зустрічалася з присутністю даного захворювання у диких свиней.

Незважаючи на те, що найбільшим ризиком поширення вірусу є людина, фактор диких кабанів залишається критично важливим при передачі АЧС домашньому поголів'ю. Раніше вважалося, що заражені кабани можуть жити протягом максимум двох тижнів, але дослідження показали, що росте відсоток тварин, стійких до захворювання і здатних носити вірус більш тривалий час. Про це повідомив доктор Томаш Підгурський з Інституту біології польської академії наук в Біловежі.

«Не до кінця відомо, чому кабани, заражені АЧС, живуть все довше», - говорить Підгурський. «У відстріляних тварин виявляють антитіла, і, на щастя, такі особини складають невеликий відсоток популяції. Але ще до недавнього часу їх було менше 1%, а зараз вже кілька відсотків».

Також невідомою залишається і відповідь на питання, яка щільність популяції кабанів безпечна і призведе до мимовільного зникнення вірусу, тому важко стверджувати, що рекомендована в Європі щільність в 0,1 кабана на квадратний кілометр принесе очікуваний ефект в боротьбі з цією хворобою.

Збільшений відстріл кабанів рекомендується, але, як досі було видно, він не до кінця ефективний в боротьбі з африканською чумою свиней. Учасники заходу наголосили на необхідності інтенсифікації пошуку та усунення мертвих кабанів. У Польщі, наприклад, виявлені в лісах трупи тварин — це, в основному, випадково знайдені мисливцями особини, а не результат систематичного прочісування лісів і полів.

На симпозіумі відзначили успішний досвід Чехії в ліквідації вогнища АЧС. Була оперативно сформована карантинна зона: влада закрила територію площею 50 кв. км для полювання і від доступу третіх осіб. Для того, щоб не переполошити кабанів і не дати їм вийти за межі зони, до відстрілу залучалися спеціально навчені поліцейські снайпери, які діяли вночі з приладами нічного бачення і глушниками. Зіграв свою роль і розмір винагороди: за відстріляного кабана платили 300 євро, а за знайденого мертвого — 200 євро.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

 «На сьогоднішній день, за найскромнішими підрахунками, Омська область вже несе один мільярд збитків через африканську чуму свиней», - повідомив Юрій Шмідт, голова прес-служби Управління ветеринарії Новосибірської області.

Через часті спалахи хвороби, в області ввели карантин. Впродовж року людям заборонено вирощувати свиней.

Також, через страх розповсюдження вірусу, великі гравці ринку (Білорусь, Казахстан) не ризикують купувати свинину з Омська. Тож надзвичайна ситуація негативно вплинула не лише на підсобні господарства людей, а й на великі підприємства.

Довідка. Станом на 12 серпня 2017 тільки в Омській області через АЧС знищили 9,8 тис. голів свиней.

PigUA.info за матеріалами piginfo.ru