У Мінагрополітики затвердили нові форми заявок для держпідтримки фермерам

З 20 липня 2020 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вводить в експлуатацію новий вебпортал, який вже доступний за посиланням dpss.gov.ua/.

Про це йдеться на сайті відомства. 

У зв’язку з переходом на інший майданчик, супроводження вебсайту Держпродспоживслужби, зареєстрованого за адресою www.consumer.gov.ua/, з 1 вересня 2020 року буде припинено.

Перехід на сучасний вебресурс обумовлений потребами часу, необхідністю поглиблення і удосконалення співпраці з громадськістю, а також забезпеченням прозорості та відкритості діяльності Держпродспоживслужби.

Даний ресурс Держпродспоживслужби є офіційним джерелом для оприлюднення інформації у мережі Інтернет про свою діяльність.

Новий вебпортал Держпродспоживслужби має сучасний дизайн та більш зручний і доступний функціонал українською та англійською мовами, а також забезпечує доступність для користувачів з порушенням зору.

Структура вебпорталу враховує вимоги та потреби:

• громадськості;
• суб'єктів господарювання згідно з напрямками діяльності Держпродспоживслужби;
• нормативно-правового та методичного забезпечення;
• міжнародних стандартів та актуальних питань згідно з напрямками діяльності тощо.

З нагоди введення в експлуатацію нового вебпорталу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко зазначила, що Служба «продовжує створювати додаткові сучасні інформаційні інструменти для покращення координації і співробітництва влади з громадськістю та бізнес-середовищем, оскільки це є головною запорукою успішної реалізації державної політики відповідно до напрямків діяльності Держпродспоживслужби».

Зауважимо, що створення нового вебпорталу реалізовано завдяки наданню відповідного інструментарію Держпродспоживслужбі Кабінетом Міністрів України та Міністерством цифрової трансформації у рамках проєкту «Сайти органів державної влади».

«Ми вважаємо, що таких проєктів має стати набагато більше та закликаємо кожного приєднатися до Цифрового розвитку України, використовуючи сучасні сервіси, програми, послуги, технології, які мають на меті створення комфортних умов для кожного споживача», — йдеться на сайті.

Робота Держпродспоживслужби щодо цифрового розвитку і надалі продовжуватиметься.

Про це повідомив директор департаменту продовольства Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) Микола Мороз під час робочої групи з моніторингу продовольчих ринків в Антимонопольному комітеті України (АМКУ).

«Молочний ринок складний, ситуація на ньому непроста, бо ще й досі величезна частка виробництва знаходиться в домогосподарствах. Близько 25% молока, яке надходить до споживачів, виробляється саме домогосподарствами. Зараз ми потрапили у ситуацію, коли повинні приймати рішення, що відмовляємось від молока другого сорту, яке виробляється в домогосподарствах. При цьому ми розуміємо, що тоді деяким господарствам доведеться нарощувати поголів'я, щоб виробляти молоко вищої якості», — пояснив він.

За його словами, відмова від виробництва молока другого сорту заважає українським виробникам виходити на експорт. Також є багато скарг від споживачів, на якість такого продукту.

«До речі, молоко другого сорту заборонено майже в усіх країнах. Його довго не хотіли забороняти. Ми повинні розуміти, що українські молочні продукти із такої сировини будуть не дуже хорошої якості і тоді на світових ринках нас не чекатимуть», — додав Микола Мороз.

AgroPolit.com

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's