Названо ТОП-імпортерів українських продуктів харчування у 2020 році

24-лип-2020

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.

Більше новин
Зміна стратегії: головне — зменшити витрати, врожайність відклали на потім
01-груд-2022

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

  • пшениці — 12,5 млн т; 
  • кукурудзи — 25 млн т; 
  • соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Детальніше
АЧС: доцільність будівництва польського паркану на кордоні з Україною визначить ЄС
04-черв-2018

Європейська агенція з безпеки продуктів харчування (EFSA) оцінить ефективність будівництва паркану з ціллю боротьби із поширенням африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомив міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Кшиштоф Юрґєль, передає "Польське радіо".

«Рішення у справі паркана проти кабанів буде прийнято тільки після висновків EFSA», — поінформував польський міністр.

Він додав, що польська сторона вже опрацювала необхідні у цій справі документи. Міністр також сказав, що експертиза європейського агентства буде готова у липні або в серпні поточного року.

Відзначають, що законопроект щодо будівництва паркану вже готовий. Вартість його спорудження становитиме близько 230 млн злотих (понад 53 млн євро).

Очікують, що паркан побудують уздовж кордону з Калінінградською областю, Литвою, Білоруссю і Україною. Його довжина складатиме 1 тис 200 км.

Нагадаємо, раніше у Польщі завили про наміри побудувати паркан на кордоні з Україною з метою боротьби із поширенням вірусу АЧС. Паркан має обмежити міграцію диких кабанів з території України, що мають високий потенційний ризик бути ураженими хворобою.

pigua.info

Детальніше
Поголів'я ВРХ в Україні за 7 місяців 2017 скоротилося на 0,7%
15-серп-2017

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2017 року склало майже 4,255 млн голів, що на 0,7% менше, ніж на аналогічну дату 2016 року.

У той же час, за даними відомства, поголів'я корів за цей період знизилося на 2,3% і склало 2,134 млн голів.

Згідно з даними Держстату, в січні-липні 2017 року поголів'я свиней скоротилося на 8,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,893 млн голів, овець та кіз — зросло на 1,2%, до 1,685 млн голів.

Поголів'я птиці в країні в порівнянні з липнем 2016 року зросло на 1% — до 237,314 млн голів.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, поголів'я ВРХ в Україні в 2016 році склало 3,682 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у 2015 році. Поголів'я свиней в 2016 році скоротилося на 5,8% — до 6,669 млн голів, овець та кіз — на 0,8%, до 1,315 млн голів, птиці — на 1,1%, до 201,7 млн ​​голів.

Державна служба статистика

Детальніше
Лідерство на світовому ринку зернових вимагає високого рівня відповідальності, - Трофімцева
10-лип-2017

Україна виходить на рекордний рівень експорту зернових в 2016/2017 маркетинговому році з обсягом понад 44,3 млн тонн. Це результат роботи як виробників, фермерів, так і трейдерів, які незважаючи на всі проблеми з логістикою минулого року, доставили зерно кінцевим покупцям. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час відкриття міжнародної конференції Grain Ukraine 2017 в Одесі.

«Важливим є конструктивний діалог між міністерством та всіма учасниками ринку щодо таких критичних питань як збереження якості зерна. Необхідно й надалі підтримувати репутацію і своєї компанії, і держави, як надійного постачальника якісного зерна нашим покупцям», - наголосила заступник Міністра.

Також Ольга Трофімцева звернула вашу увагу на ті процеси і зміни, які відбуваються в агросекторі України, і закликала ставати інтегрованою частиною цих процесів - націлюватися на диверсифікацію бізнесу та інвестування в первинну переробку продукції.

Окрім того, було зазначено, що міністерство не очікує в поточному році рекордних врожаїв зернових через складні погодні умови протягом весни та на початку літа. При цьому остаточні прогнози щодо обсягів виробництва зернових робити зарано. Але навіть при незначному зменшенні врожаїв основних зернових культур очікуються активні експортні постачання та повна забезпеченість потреб внутрішнього ринку.

Також заступник Міністра підкреслила, що вузьким місцем експорту зернових залишається інфраструктура та логістика. Тому в цьому питанні є зацікавленість у спільних проектах державно-приватного партнерства задля вирішення існуючих проблем та розбудови сучасних логістичних хабів і кластерів в Україні.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок