У Мінагрополітики закликали аграріїв на окупованих територіях максимально фіксувати збитки, завдані росіянами

Цьогоріч ціни закупівлі живця свиней будуть стабільнішими. Їх варто очікувати у діапазоні 42-50 грн/кг живця. Такими прогнозами поділилися експерти Асоціації «Свинарі України».

За словами Артура Лози, президента АСУ, у 2018-му ціни «вирівнялися» й галузь не відчує значних коливань.

«Минулоріч ми мали рекордні показники. У першому півріччі ціни закупівлі „злетіли“ з 30 грн/кг до 45 грн/кг. Це спричинили певні фактори: дефіцит свинини на ринку, зростання попиту тощо. 2018-й буде стабільнішим у плані ціни. Раптових скачків не буде», — зазначив пан Лоза під час загальних зборів АСУ.

Він додав, що цьогоріч не варто очікувати суттєвого зростання попиту, оскільки висока ціна на продукцію є стримуючим фактором.

Експерти Асоціації «Свинарі України» презентуватимуть піврічний аналітичний підсумок під час Ювілейного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 5 червня у Києві.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 5 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада й агроконсалтингова компанія DYKUN.

pigua.info

Україна в 2022 році може зібрати близько 50 млн т зернових і 16 млн т олійних культур.

Такий прогноз зробили аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно з оцінкою УКАБ, в 2022 році українські аграрії можуть зібрати наступний врожай зернових культур:

• пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т);
• кукурудза — 25,7 млн т (2021 р. — 42,1 млн т);
• ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. — 9,4 млн т);
• інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. — 2,3 млн т).

«Тобто сукупний врожай зернових у 2022 р. становитиме близько 50,4 млн т в порівнянні з 86 млн т в 2021 р.», — прогнозують в асоціації. 

Щодо олійних культур, то в 2022 р. наступні очікування врожаю:

• соняшник — 10,6 млн т (в 2021 р. — 16,4 млн т);
• соя — 3,0 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т);
• ріпак — 2,7 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т).

«Як видно з наведених даних, найнижчі теми зниження валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з відносно невеликою масою врожаю в комбінації з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання при експорті. Тому частина аграріїв збільшила посіви під даними культурами. Звісно, це значно нижчі показники, ніж минулого року, коли Україна отримала рекордний врожай, однак на це є об’єктивні причини. Валовий збір буде зменшено як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності», - зазанчає  Світлана Литвин, аналітики УКАБ.

За словами експертки, зменшення посівних площ відбулось за рахунок наступних факторів:

• часткова окупація російськими військами частини територій України;
• територіальна близькість до бойових дій;
• неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально—технічну базу на територіях, що були звільнені.

«Водночас і врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників через недотримання всіх технологічних процедур. В будь-якому випадку вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт», — вважає експерт. 

agroportal.ua

Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише AgroPolit.com.

«Час „Ч“ для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт.

Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.

Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. 

«Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський.

Статистика вже підбила річні підсумки діяльності молочного комплексу. Які ж основні факти?

Поголів'я ВРХ стабільно продовжує низхідний тренд. За підсумками 2018 року в Україні налічують 3 млн 378,8 тис. голів, що на 4,3% менше, ніж у 2017 році. Чисельність ВРХ в промислових господарствах скоротилася на 2,4% — до 1,14 млн, а в господарствах населення — на 5,3%, до 2,23 млн.

Повідомляє Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока.

Таке падіння в господарствах населення пояснюється новими вимогами до якості молока. Починаючи з 1 січня 2019 року вступив в силу ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче», яким обумовлено надходження на переробні підприємства молока не нижче першого гатунку, а, як відомо, присадибні господарства забезпечують в більшій мірі молоко другого гатунку. Молокозаводи почали готуватися до таких змін ще у 2018-му та скорочувати прийом селянського молока. Це, в кінцевому результаті, вплинуло на статистику поголів'я. У 2019-му така тенденція, швидше за все, збережеться.

З тих же причин, чисельність корів в присадибних господарствах знизилася на 3,3% — до 1,5 млн голів.

В той же час, вперше за останні роки чисельність промислових корів показала приріст — +0,3% — 467,9 тис. корів. Цьому сприяли програми підтримки з боку держави, зокрема дотація на 1 голову в розмірі 1500 грн/рік двома траншами. Основною умовою даної програми було те, що господарство має зберегти чисельність поголів'я. Дану програму планують продовжити і в поточному році, і якщо все вийде, як очікує держава, ми будемо мати незмінне або плюсове значення чисельності корів.

Найбільше наростити поголів'я корів вдалося господарствам Волинської (19 тис.; +8,6%), Миколаївської (7,1 тис.; +6%), Тернопільської (12,3 тис.;+6%) та Хмельницької (27,5 тис.; +3,8%) областей.

Хоча в цій програмі є і недоліки. В більшості нею користувалися невеликі господарства з низькою продуктивністю, що відобразилося на статистиці виробництва молока.

Згідно статистичних даних у 2018 році виробництво молока в Україні скоротилося на 1,2% та склало 10 млн 98,8 тис. т. Частка промислово виробленого склала 27,3%, або 2 млн 760 тис. т, що відповідає показникам минулого року. До прикладу, в 2017-му приріст виробництва промислового молока склав 2,1%. Статистика виробництва молока в присадибному секторі традиційно показує низхідний тренд — мінус 2,3% за аналізований період — 7 млн 338,8 тис. т.

Досить непогана динаміка виробництва промислового молока в розрізі областей — більшість в плюсі. Найбільший приріст показує Миколаївщина — +11,3% (46,3 тис. т.), Тернопільщина — +8,8% (72,3 тис. т.) та Кіровоградщина — +7% (56,5 тис. т.).

milkua.info