Ціни на кукурудзу в портах знизились під тиском невизначеності щодо зернової угоди

09-лист-2022

За даними ІА «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня на українському експортному ринку дещо знизились індикативи фуражної кукурудзи з поставкою на умовах FOB з глибоководних портів.

«Світові котирування встигли відреагувати на новини про „зернову угоду“ стрибками вгору, а згодом — униз, при цьому локальний ринок залишався малочутливим до зовнішніх коливань. Лише найбільш ліквідний сектор кукурудзи зазнав цінових змін, адже вона залишається найбільш активною експортною культурою», — прокоментувала керівниця відділу зернових та олійних ринків ІА «АПК-Інформ» Анна Танська.

Однак, на думку експертки, цього було недостатньо для нівелювання впливу сезонного фактора та значних залишків зернової врожаю минулого року. До того ж попит імпортерів при експорті морем, як і раніше, був украй низьким, портові ємності - заповнені, а частина терміналів поновила свою роботу лише наприкінці тижня.

Так, індикативні ціни пропозиції фуражної кукурудзи з поставкою в листопаді з портів Чорного моря за тиждень знизились на 5−10 USD/т, до 265−285 USD/т FOB.


«Сформовані ціни на українське зерно роблять його доволі конкурентним на світовому ринку. Однак через невизначеність щодо подальшої роботи „зернового коридору“, високі ставки фрахту та великі ризики воно не є затребуваним, імпортери нерідко наполягають на ще більшому дисконті, тому реальні пропозиції й надалі надходять за цінами нижче ринкових», — зауважила А. Танська.

agravery.com

Більше новин
Сімейне фермерство: механізм роботи при мінімальній державній підтримці
15-лист-2019

Актуальні викликлики для кооперації в Україні та створення дорожньої карти розвитку сімейних фермерств та кооперативних об’єднань обговорили на засіданні відкритого круглого столу на тему «Роль сімейного фермерства та кооперації для сталого розвитку громад».

Захід відбувся 5 листопада у стінах Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ». Участниками круглого столу стали Інна Мєтєлєва, замміністра економіки та торгівлі та сільського господарства, а також представники місцевої влади, дорадчих служб, кооперативів та інші.

«На порядок денний винесене важливе питання. Водночас змістовність і багатогранність проблеми потребує додаткового глибокого опрацювання», — зауважує Денис Мельников, експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками, архітектор проекту «Цифрового управління та Діджиталізації менеджменту земельного банку», третій рік поспіль у рейтингу кращий юрист Східної Європи Iegal500.

Відсутність загального бачення

Лідери круглого столу апелювали до державної підтримки в питаннях закладання підвалин та запровадження культури кооперації. Історичний досвід доводить, що кооперативний рух мав потужні традиції в Україні, проте участь держави в ньому була мінімальною.

«Головною ознакою держави є примус та загальна обов’язковість. На відміну від головного принципу кооперації - добровільності, довіри та взаємодопомоги. Очевидно, що зазначені соціальні інститути ґрунтуються на різних засадах, а тому суміщення їх в одному „організмі“ вбачається малоймовірним. Хіба що ми не збираємось будувати систему за радянським шаблоном, який лише за назвою був кооперативним», — зазначає Денис Мельников.

Учасники круглого столу погодились, що розбудова кооперації відбувається знизу, а не згори. Відтак звернення до державних органів не має сенсу та перетворюється на точку розлому в стратегії та перспективах розвитку.

«Насправді показовим є те, що учасники круглого столу не сформулювали своїх побажань до держави, а очікування фінансування за рахунок державного бюджету виглядає, як черговий намір отримати „ласий шмат“ без надмірних зусиль і ознак започаткування сталого розвитку», — зауважив Денис Мельников.

У якості молока — прибуток

«Звідки брати гроші? Питання якості молока як джерела додаткової вартості учасниками круглого столу взагалі не було сприйняте. Дискусія з цього приводу була різко припинена, здалось, через нерозуміння надзвичайної важливості цього аспекту та елементарного нерозуміння технологій якості молока», — підсумовує експерт.

Показовим в цьому сенсі є акцент замміністра економіки, торгівлі та сільського господарства Інни Мєтєлєвої, яка наголосила на неприпустимості бруду на фермі.

На сьогодні якісне молоко є дефіцитним продуктом, а виробник готовий доплачувати за нього.

«Сімейна ферма як новітня форма виробництва потребує супроводу фахівця з продовольчої безпеки на старті проекту. Технологічну карту виробництва молока необхідно просто включити в комплект документів для кожної сімейної ферми, зокрема й існуючих. Розробка такої карти на основі вимог НАССР вирішить питання біологічної якості молока, юридичної підстави для продажу молока не тільки переробнику, а й безпосередньому споживачу», — пояснює Денис Мельников.

Він наголошує, що переробник завжди диктуватиме виробнику вартість закупівлі молока з огляду на обмеження виробника (логістика, обсяг виробництва тощо). Водночас вихід виробника з якісним молоком на кінцевого споживача дозволяє диктувати йому власні цінові очікування, оскільки споживач вже звик до цінової кон’юнктури, яку створив переробник на продуктовій поличці супермаркету.

Мінімальна ціна пакету з написом «молоко» становить 22 гривні за 1 літр. Тому пропозиція якісного продукту від сімейної ферми коштуватиме щонайменше в 2,5 рази більше, ніж озвучена на круглому столі вартість продажу переробнику — 8 грн. В таких умовах сімейна ферма не потребуватиме державної допомоги, не залежатиме від тиску переробника і перетвориться на стійкий бізнес проект.

Юридична площина

Один із учасників круглого столу акцентував увагу на питанні складнощів з оформленням прав на нерухоме майно.

«Важко усвідомити, що відсутність в державному реєстрі запису про юридичного власника активів (перш за все, нерухомого майна і землі) обмежує селян у доступі до банківського фінансування, залучення портфельних та інституціональних інвесторів і перешкоджає захисту з боку держави через відсутність легалізації активів, — розповідає Денис Мельников. — Відсутність правовстановлювальних документів на нерухоме майно і державної реєстрації прав власності безпосередньо створюють невизначеність для селянина і неможливість юридичного захисту свого майна та, відповідно, відкриває шпарини для рейдерських захоплень, тіньового перерозподілу активів та обумовлює „сірість“ економічної діяльності».

Підтримкою для сімейних ферм може стати запровадження юридичного радника високого професійного рівня.

«Найняти фахового юриста з огляду на обсяг власних доходів сімейна ферма нездатна. Проте заплановані 700−1000 ферм за помірного солідарного внеску зможуть оплатити і отримати юридичну підтримку фахівця у сфері права. Водночас кожна з сімейних ферм стикатиметься з більш-менш схожими юридичними питаннями. Тому досвідчений юрист зможе моделювати ситуації, пропонувати типові зразки для їх вирішення, складати документи, втручатись в ситуацію в разі загострення проблеми. З урахуванням курсу на „державу в смартфоні“ багато речей такий фахівець вже сьогодні здатний вирішити віддалено через електронні пристрої», — переконаний експерт ризик менеджменту та комунікації з пайовиками.

MilkUa.info

Детальніше
Новий спалах АЧС у Дніпропетровській області
07-серп-2019

2 серпня 2019-го року новий випадок африканської чуми свиней зареєстрували у Дніпропетровській області. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області.

На території ділянки №7 мисливських угідь Новомосковського УТМР знайшли 7 голів домашніх свиней. Заражені туші знищили шляхом спалювання у підготовленій для цього траншеї.

У районі проводяться заходи з недопущення поширення та ліквідації захворювання. Встановлені зони захисту та спостереження. Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району.

Нагадаємо, аби з’ясувати рівень захищеності свого свиногосподарства від АЧС і отримати поради щодо покращення умов, Ви можете заповнити онлайн-опитувальник з біобезпеки.

Детальніше
У кінці жовтня внесуть зміни до бюджету на 2019 рік – розблокується виділення держпідтримки для агросектору
10-жовт-2019

У кінці жовтня відбудеться внесення змін до бюджету на 2019 рік, що розблокує виділення держпідтримки для АПК.

Про це повідомив Тарас Висоцький на засіданні аграрного комітету.

«Ми очікуємо, що зміни до бюджету на 2019 рік будуть в кінці жовтня. Завдяки цьому ми змінимо розпорядника цих коштів — перенесемо від Мінагрополітики до МЕРТу», — зазначив Висоцький.

Він додав, що за програмами, які не потребують розгляду питання розподілу, комісії працюють у штатному режимі.

«Так, у жовтні очікуються виплати за утримання ВРХ — для юросіб та фізосіб. Є ще три програми, засідання з розподілу коштів за якими мали відбутися у вересні, але кворуму не було. Наступні відбудуться у грудні: для садівництва, по компенсації с.-г. техніки українського виробництва та по закупівлі обладнання для елеваторів», — пояснює Висоцький.

Як зазначив голова агарного комітету Микола Сольський, наразі частка освоєння держпідтримки для агросектору в середньому становить 30%.

«Потрібно проглянути, які програми є актуальними, і за ними виділяти фінансування. Крім того, слід розібратися із тим, скільки і за якою програмою отримано коштів за цей рік», — говорить Сольський.

agropolit.com

Детальніше
На Херсонщині виробляють мармурову яловичину
28-трав-2019

У селі Тавричанка, що на Херсонщині, знаходиться Державне підприємство Дослідне господарство «Асканійське», яке займається вирощуванням худоби для виробництва мармурової яловичини. Це м'ясо вважається одним із найдорожчих делікатесів у світі.

У господарстві утримують шість сотень голів південної м’ясної породи великої рогатої худоби, яку в народі називають «зебу».

Справжні зебу родом із Індійського субконтиненту. У них небагато спільних рис із українськими тваринами, чи не єдина — це габарити. Ці бики досягають гігантських розмірів — до півтори тонни. Зебу на асканійський манер поєднала в собі аж 14 порід «родичів» з Європи, США, Канади — країн, які спеціалізуються на вирощуванні копитних гігантів.

В Україні південну м’ясну породу великої рогатої худоби збережено виключно завдяки ДП ДГ «Асканійське».

Кормова база дитинчат зебу має свої особливості. На відмінну від домашніх телят зебу аж до семи місяців залишається поряд із матір'ю, харчується її молоком. Потім тварина, яка живе у степу переводиться на трави — природні корми.

Мармурове м'ясо не жорстке і особливе на смак, а на вигляд — як мармур. Його замовляють декілька найелітніших ресторанів на Херсонщині. Делікатес, особливо у вигляді стейків, цінують їхні відвідувачі-гурмани.

Ще одна мета вирощування зебу, одна із головних — це розведення та реалізація племінного поголів'я. До військових подій на сході найактивнішими замовниками «зебу» були господарства Донеччини та Луганщини. Зараз рогаті гіганти користуються великим попитом на Одещині та Прикарпатті.

milkUa.Info за матеріалами newday.kherson.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок