Ціни на українську курятину наздогнали європейські

В Університеті штату Вісконсін (Медісон) переконані, що покращення годівлі у сухостійний період має значний вплив на корову ще довготривалий період після отелення. Професор університету Міло Вілтбанк окреслив шляхи впливу годівлі на відтворення тварин.

«Результати останніх досліджень свідчать про те, що додавання упродовж останнього місяця тільності вітаміну Е до раціону корів, які відчували незначний дефіцит у ньому, вплинуло на зменшення випадків затримання посліду та мертвонародження при одночасному підвищенні відтворювальної здатності тварин», — зазначає Вілтбанк.

В ході ретроспективного дослідження вчені помітили значне зниження заплідненості корів, що втратили значну масу тіла упродовж 21 дня після отелення. Корови, які набирали масу тіла показали високий показник заплідненості — 78% — у період 70 днів після штучного осіменіння порівняно з 23% тварин, які втрачали вгодованість.

В іншому дослідженні раціони з високим вмістом неструктурних вуглеводів спричинили зниження показника тільності корів порівняно з раціонами із високим вмістом грубих кормів. Крім того, вчені виявили, що оптимізація вмісту амінокислот, зокрема метіоніну, також зменшує випадки мертво народження серед дійних молочних корів.

За словами професора, годівля відіграє важливу роль у відтворенні, але не слід надавати їй надмірного значення.

milkua.info за матеріалами Hoard's

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Adisseo офіційно придбала голландську компанію з виробництва кормових добавок FRAmelco Group.

Відповідно до прес-релізу Adisseo розраховує, що ця угода прискорить зростання в сегменті Specialties і дозволить компанії стати одним зі світових лідерів в області спеціалізованих кормових інгредієнтів для годування тварин.

FRAmelco Group управляє трьома заводами в Нідерландах, Іспанії та Таїланді. Загальний обсяг продажів становить близько 30 мільйонів євро в рік, більша частина яких припадає на продаж гліцеридів і лізолецитину.

За матеріалами AllAboutFeed

В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевше, а отже — має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні стає все менш вигідно.

Відсутність державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту з ЄС.

За словами власника тваринницької ферми Володимира Хвостова, в даний час українські аграрії не заробляють, а ледь «виходять в нуль». Тримати худобу — збитково, і молочники збувають тварин.

«Почали вирізати худобу. Останні 3 місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейськой», — заявив він.

Підприємство тваринника налічує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 т молока. До 2016 р. держава компенсувала ПДВ, в 2018 р. — давало дотації, в 2020 р. — жодної привілеї для національних молочників немає.

Згідно з повідомленням, європейці в той же час піклуються про своїх тваринників. Наприклад, молочник в Парижі отримує € 580 на корову в рік. Це — 15,5 тис. грн, або в 2,2 рази більше, ніж тваринник в Україні.

«Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти», — зазначила експерт Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупінас.

За її словами, європейський молочник платить ПДВ державі в розмірі 5−6%, український — 20%. Підтримку на корову європейські аграрії мають, українські — на цей рік немає. І на додаток — відсоток по кредиту: 0−2% в ЄС і 20% — в Україні.

«І це ще добре, якщо ти візьмеш кредит під такий відсоток», — підкреслила Олена Жупінас.

latifundist.com за матеріалами  ICTV