Ціни на молоко активно ростуть, але все ще нижчі світових

Станом на 10-те січня з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 33,5 млн т зернових культур, що на 6,3 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,1 млн т; ячменю — 5,2 млн т; жита — 121,5 тис. т; кукурудзи — 11,7 млн т.

Згідно з балансом попиту та пропозиції зернових та зернобобових культур очікуване виробництво може скласти 83,8 млн т всіх зернових. Потреба для внутрішнього споживання складає близько 20 млн т, що дасть можливість експортувати близько 65 млн т зернових та зернобобових культур.

agravery.com

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

За даними митної статистики, упродовж червня до України завезли 9,03 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) сукупною вартістю майже 20 млн дол. США. Це майже вчетверо більше ніж у червні 2021-го та рекордний показник місячних поставок з 2014-го. Серед ключових постачальників свинини — Польща, Данія, Нідерланди, Бельгія та Іспанія.

«Таку активність зовнішніх поставок спричинили очікування повернення ПДВ та мита для імпортерів-спрощенців. Коли стало відомо, що ця норма набуде чинності з 1-го липня, серед трейдерів почалося негласне змагання. Зокрема, за свідченнями операторів ринку, в другій половині місяця поставки свинини з-за кордону вже не підкріплювалися замовленнями з боку кінцевого покупця такої продукції, а поповнювали складські запаси», — коментують в Асоціації «Свинарі України». «За попередніми оцінками, загальне надходження імпортної свинини у першому півріччі 2022-го склало, понад 30 тис. т. Враховуючи те, що квота поставок свинини з ЄС вичерпана, з першого липня 2022-го надходження кожного кілограма свинини обкладатиметься 20%-вим ПДВ та 10-12% імпортного мита. Таке очікуване здороження імпортної продукції спричинило ажіотаж у червні», — пояснюють в АСУ.

Водночас, в галузевому об’єднанні відзначають, що безпрецедентна імпортна активність не мала надмірного тиску на внутрішній ринок промислової свинини: «Упродовж усього червня на ринку живця спостерігалася позитивна цінова динаміка, підкріплена меншою внутрішньою пропозицією. Так, з одного боку, в цей період на ринок вийшли партії, початок відгодівлі яких припав на перші тижні війни, а з іншого — промислова пропозиція скоротилася через вимушене вибуття з ринку та/чи скорочення виробництва низки операторів на Сході країни».

Асоціація «Свинарі України» 

2 лютого на черговому засіданні Кабінет Міністрів України затвердив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

«Завдяки Угоді всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами. Тому документ має величезне значення для всього регіону. Зміцнення стратегічного партнерства України і Туреччини розкриє нові економічні та геополітичні перспективи, а також зміцнить наші позиції, що надважливо в умовах активізації російської агресії», — підкреслила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Ключова позиція домовленості — встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Для забезпечення розвитку вітчизняної металургії Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. У той же час, Туреччина відкриває внутрішній ринок для нашого металу. По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі і секонд-хенд і встановлює трьох і пʼяти річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифікату EUR1.

Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. В галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. За попередніми прогнозами угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств.

«Запровадження нових правил створить нові реалії для українських галузей. Для м’якшої та поступової переорієнтації низки галузей Міністерство економіки розробило відповідний пакет рішень», — додала Юлія Свириденко.

me.gov.ua