Ціни на світовому молочному ринку будуть залежати від імпортного попиту Китаю — Rabobank

16 серпня балкер BRAVE COMMANDER під прапором Ліберії покинув порт «Південний». 23 000 тонн пшениці поїхали до Ефіопії, щоб подолати проблему голоду в Східній Африці. Про це у своєму твіттері повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич. Судно зафрахтоване в рамках Світової продовольчої програми ООН.

Зауважимо, що за підсумками останніх років Україна утримувала лідерство у рамках Всесвітньо продовольчої програми (ВПП) з постачання продовольства для гуманітарних операцій. Загалом у 2021-му Україна направила 20% продовольства з програм ООН. Частка України була більшою, а ніж Туреччини та Росії разом.

У першому півріччі 2022 року ВВП закупила на експорт близько 60 тис. тонн пшениці та 36,5 тис. т гороху.

Нагадаємо, що наразі вже 17 суден вирушили із українських портів у рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції. На їх борту понад 475 тис. т продовольства.

minagro.gov.ua

Поширення коронавірусу призвело до суттєвих економічних збитків та змін на світовому ринку. Криза, пов’язана з COVID-19, вплинула й на українських експортерів продукції тваринництва, які змушені змінювати напрямки постачань. В таких умовах, зокрема, опинився найбільший закордонний постачальник великої рогатої худоби, група компаній “Агрейн”. Про це в коментарі для видання latifundist.com розповів директор холдингу з економічних та фінансових питань Віталій Штемпель.

“Раніше наша компанія експортувала продукцію тваринництва в Ліван. Але в цій країні зараз дефолт. Ліванці готові купувати ВРХ, але вже за менш вигідними цінами. Тому ми перенаправляємо експорт на Узбекистан, здійснюємо постачання свинини і ВРХ в Грузію. В цілому волатильність цін на м’ясо поки не така висока, як на зерно. Це закономірний процес, коли ціни на споживчі товари реагують на 2-3 місяці пізніше, ніж на сировину. Таким чином, з м’ясною продукцією наразі немає проблем, вона продається за цінами, які компанія закладала в свої бізнес-плани на цей рік”, – зазначив пан Штемпель.

Що ж до впливу поширення коронавірусу на глобальний продовольчий ринок, експерт налаштований оптимістично: “Ми вважаємо, що, незважаючи на пандемію, в світі не зменшиться обсяг споживання харчових продуктів. Може, навіть навпаки, адже віддалений режим роботи стимулює до більшого споживання. Тому агробізнес в цілому поки що не втрачає, а, можливо, в майбутньому, навпаки, навіть зможе збільшити прибутки”.

Meat-Inform

Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», — підкреслила заступник Міністра.

За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.

«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці — на 75%, яйця та альбуміни — 53,7%, часник — 61,2%», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи — 2000 тонн, гриби — 500 тонн, оброблену продукцію з масла — 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об'єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Прес-служба Мінагрополітики

За даними оновленого прогнозу Департаменту сільського господарства США (USDA), світове виробництво свинини у 2021 році зросте на 4% через відновлення виробництва в країнах уражені африканською чумою свиней (АЧС) та меншою мірою відновлення після наслідків COVID-19.

Зокрема, на 9% зростуть обсяги виробництва м’яса свиней в Китаї, оскільки виробники інтенсивно відновлюють поголів’я. Однак на рівні 41,5 мільйона тонн виробництво буде все ще майже на 25% нижчим від рівня, який фіксувавя до початку поширення АЧС у країні.

Відновлення після АЧС також сприятиме зростанню виробництва у В’єтнамі та Філіппінах.

У ЄС ситуація залишатиметься стабільною, а в Бразилії виробництво виросте майже на 4% через відновлення внутрішнього попиту на свинину та відносно стійкий експортний попит.

У той же час, обсяги світового експорту в 2021 році мають залишитися практично незмінними – на рівні 10,8 млн. тонн. Хоча попит почне відновлюватись після коронакризи, Китай наростить виробництво й імпортуватиме менше свинини.

Meat-Inform