ТОП-3 експортери українських овець і кіз

Згідно з останніми даними Євростату, загальний обсяг експорту свинини, включаючи субпродукти, до всіх третіх країн впав на 4% в річному обчисленні протягом перших чотирьох місяців 2017 року, вважає аналітик AHDB Доріан Харріс.

Торгівля з Китаєм, на частку якої припадало майже 40% від загального обсягу експорту, у першій третині року скоротилася на 18%. На це особливо вплинув різкий спад поставок в квітні, коли обсяги впали до рівня, близького минулорічному. Навпаки, поставки на інші ринки в квітні скоротилися всього на 6 відсотків.

Загальний обсяг експорту свинини з ЄС в січні-квітні

Джерело: AHDB Pork

За січень-квітень в торгівлі ЄС з Філіппінами відбулося набагато менше падіння — на 3%. Проте, поставки в Японію і Південну Корею збільшилися в річному численні на 6% і 30%, відповідно. Експорт свинини в Гонконг практично не змінився за рік, збільшившись менше 1%.

Експорт свіжої/замороженої свинини з ЄС за той же період знизився на 3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проте з основних ринків поставки в Південну Корею збільшилися на чверть, за якою слідував Гонконг, який наростив імпорт європейської свинини на 14%. Експорт в США також виріс на 11%, в той час як Філіппіни продемонстрували скромне зростання на 4%, а Японія збільшила закупівлі менш ніж на 1%. А от поставки в Китай,навпаки знизилися на 21%.

 pigua.info за матеріалами Meatinfo

11 серпня, в рамках ділової частини 32-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2020» відбулася панельна дискусія «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», під час якої заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Участь у заході взяли представники Мінекономіки, профільних асоціацій, обласних ОДА, сільськогосподарських підприємств, засобів масової інформації.

«Аграрії та фермери, які користуються державними програмами підтримки, вже впевнилися у їх стабільності і ефективності. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Сьогодні ми обговорюватимемо програми поточного року, а також анонсуємо зміни до програм на 2021−2023 роки, які, ми вважаємо, будуть корисні для розвитку аграрної галузі», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він додав, що наразі в Україні виробляється понад 70 млн тонн зерна, і потенціал України — це 100−120 млн тонн. Важливим фактором отримання стабільних врожаїв є оновлення сільгосптехніки.

«Після того як наші виробники, фермери почали бачити, що є можливість вирощувати, є стабільність, ринок, експортний потенціал, вони почали активніше виробляти сільськогосподарську техніку, що разом із виробництвом аграрної продукції вже стало одним із елементів руху країни вперед», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Присутніх поінформували про поточні результати реалізації програм підтримки. Так, за програмою «Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва» аграріям вже компенсовано близько 716 млн грн. Кошти отримають 1481 аграрія, які придбали 2 295 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 2,8 млрд. Зокрема, до переліку техніки та обладнання додано 1175 нових найменувань, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2.

В свою чергу, заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами. Зокрема, передбачається:

• фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування);
• підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека);
• підтримка фермерства;
• підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства;
• картоплярство;
• підтримка тваринництва;
• часткова компенсація вартості с/г техніки.

Україна у 2021/22 МР має намір експортувати понад 60 млн тонн зерна. Серйозним викликом в цьому питанні є забезпечення пропускної здатності морських портів.

Таку думку висловив заступник міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка в рамках заходів Глобальної зернової конференції — 2021 у Женеві (Швейцарія), говориться у повідомленні Мінекономіки.

«Ще 10 років тому питання пропускної здатності українських морпортів викликало жваві дискусії, однак, останні п'ять років їх потужність збільшилася — з 49,3 млн т у 2016 р. до 81,5 млн тонн у 2021 р. Сектор морських перевезень діє без затримок, в той час як ми спостерігаємо волатильність цін на залізничні перевезення. В цьому контексті стратегія українського уряду направлена на розвиток інфраструктури, щоб зацікавити інвесторів цією галуззю», — зазначив Тарас Качка.

Він додав, що зростання світового попиту на тлі послаблення карантинних обмежень підняло ставки на вантажні перевезення до багаторічних максимумів і збільшило доходи галузі. Це створює можливості для додаткових інвестицій у новітні технології, цифровізацію, автоматизацію тощо. Впровадження нових технологій сприятиме стійкості ланцюгів постачання і логістики, підвищенню прозорості та доступності даних, оптимізації витрат на експлуатацію та обслуговування, відповідності вимогам з декарбонізації.

Тарас Качка також зазначив, що в контексті ефективного використання нових можливостей Україна здійснює низку заходів в рамках угоди з СОТ про спрощення процедур торгівлі. Йдеться про запровадження механізму «Єдиного вікна» для міжнародної торгівлі, інституту АЕО — Авторизованого економічного оператору, режиму спільного транзиту.

«Завершення процесу імплементації угоди забезпечить спрощення ведення зовнішньоекономічної діяльності, шляхом переведення взаємодії бізнесу з митними та контролюючими органами в новий формат. Це дозволить забезпечити входження України до переліку топ країн з найбільш безпечними та комфортними умовами ведення бізнесу», — зазначають у міністерстві. 

Урядові програми підтримки розвитку аграрного сектору України спрямовані на диверсифікацію та активізацію сільськогосподарської діяльності, в тому числі за рахунок максимального розширення кола отримувачів підтримки.

Спільна і злагоджена робота Міністерства, обласної, районної влади, органів місцевого самоврядування та профільних асоціацій є важливою умовою впровадження нової аграрної політики в забезпеченні ефективної реалізації інструментів державної підтримки сільгоспвиробників.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Державна підтримка сільського господарства: потреби малих і середніх виробників та рекомендації щодо державної політики» 19 квітня, у м. Вінниця.

«Всі фінансові інструменти та механізми урядових програм підтримки на 2018 рік розроблені з метою охоплення максимально широкого кола сільгоспвиробників. Скориставшись підтримкою аграрії зможуть зробити крок у розвитку їх бізнесу, збільшенні прибутковості виробленої продукції шляхом формування ланцюгів доданої вартості», — зазначила Олена Ковальова.

Черговий круглий стіл відбувся в рамках роз’яснювальної кампанії Мінагрополітики в регіонах щодо програм підтримки аграріїв на 2018 рік від Уряду. У заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Вінницької обласної державної адміністрації, керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, представники органів місцевого самоврядування, громадськість.

Детальніше про державні програми підтримки агропромислового комплексу на 2018 рік за посиланням.

minagro