Ігор Петрашко озвучив напрямки підтримки АПК

4 грудня 2017 року в Україні зафіксували 3 нових випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у Рівненській області, на території мисливських угідь ТзОВ «Сокіл» (Рівненський район) та ТОВ «Тандемсвіт» (Костопільський район) провели відстріл диких кабанів.

Крім того, у Луганській області на території Охтирського мисливського господарства поблизу с. Новоахтирка Новоайдарського району виявили три трупи диких кабанів.

У всіх випадках наявність ДНК вірусу АЧС підтвердили лабораторними дослідженями.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

• Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
• Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
• Використання земель переходить під контроль громад,
• Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
• Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
• Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
• Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

• «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
• Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
• Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Програми державної підтримки агросектору, які наразі діють в Україні, не сприяють розвитку галузі.

Про це в інтерв'ю Agravery.com повідомив Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, координатор дослідницького проекту UaFoodTrade.

«Якщо підприємці говорять, що вони помруть без дотацій, то це абсолютно ненормально. Аналогічно наркоман, який сидить на голці, не виживе без дози. Подібне відбувається зараз у Франції, Німеччині. Дотації — це наркотик. Нам потрібен здоровий сектор. Про субсидії (на голову або на гектар чи то компенсацію витрат на закупівлю матеріально-технічничних ресурсів/відсоткових ставок) я би забув як про кошмарний сон», — вважає Олег Нів'євський.

Експерт додає, що жодна з програм підтримки не стимулювала виробництво. Підприємцю необхідно пройти складну процедуру, щоб скористатись частковою компенсацією відсотків по кредиту. Для цього спочатку необхідно прийти в банк, там кредитний офіцер порахує дохід, проаналізує платоспроможність і ухвалить рішення про те, чи можна видати позику. Якщо підприємцю дадуть кредит, то лише згодом після цього він подасть заявку на відшкодування відсотків. 

«Якщо взяти до уваги європейців, то у них з прямої підтримки є фактично тільки субсидії на гектар, і все. Нам таке не потрібно. Імпорт витіснить — нічого страшного в цьому немає. Тому що, коли когось витискають, то на його місце приходить ефективніший виробник. Я не маю жодних сентиментів до тих фермерів чи виробників, які не можуть витримати конкуренції», — додав експерт.

На думку Олега Нів'євського, потрібно вкладати гроші у створення суспільних благ. Таким благами є, наприклад, санітарні та фітосанітарні заходи. Від боротьби держави із АЧС чи шкідниками виграють всі без винятку виробники. Поодинці дуже важко або практично неможливо досягнути в цьому результату. Більше того, зараз країни конкурують не митами чи іншими захисними бар'єрами, а саме санітарними і фітосанітарними заходами.

«Гроші потрібно направляти на наукові розробки та освіту. Я би виділив кошти не на пряму підтримку, а на заходи, що пов'язані з трансфертом технологій і знань. Необхідно через різні канали комунікації пояснювати агровиробникам, які культури приносять більше прибутку. Мають бути програми, які допоможуть фермерам крок за кроком дізнатись про більш маржинальні напрямки виробництва, наприклад, про якісь нішеві культури. Дотації на голову та інші подібні речі йдуть в пісок, вони абсолютно не створюють доданої вартості», — зазначає науковець.

agravery

 Наразі у Міністерстві аграрної політики та продовольства України створено робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Відтепер підприємства, що належать до зазначеного сектору, можуть подавати до Мінагрополітики документи для включення їх до переліку об’єктів критичної інфраструктури відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».

З метою ідентифікації підприємства як об'єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, йому необхідно подати згідно з пунктом 8 розділу V Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15 січня 2021 року № 23, дані щодо:

• належності об’єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;
• типу основної послуги (основних послуг), яку(і) об'єкт критичної інфраструктури надає;
• повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури, місцезнаходження організації;
• керівника власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім'я, по батькові, номери контактних телефонів, email);
• найменування об'єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об'єкта критичної інфраструктури;
• отримання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об'єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об'єкта критичної інфраструктури;
• надання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об'єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об'єктів критичної інфраструктури;
• рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об'єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до Методики.

Документи з супровідним листом довільної форми надсилаються на поштову адресу Міністерства: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24 або на e-mail: agro-ki@minagro.gov.ua.

minagro.gov.ua