Тест від німецьких вчених дозволяє дізнатися, чим годували тварину

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Молочнотоварне виробництво на відміну від інших видів тваринництва не може існувати без гарантованого земельного банку. 

На цьому наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Березень 2019 року став переломних для багатьох українських молочнотоварних ферм. Після оголошення новою владою свого наміру негайно впровадити ринок землі, при цьому не пояснюючи умови і не даючи ніяких гарантій, господарства почали акумулювати свої гроші шляхом вирізання поголів'я. Найактивніше з ринку виходять підприємства середнього сегменту, які утримують близько 200−500 корів», — розповідає Ганна Лавренюк.

На сьогодні й досі залишаються ті підприємства, які впродовж останніх 10 років дуже багато інвестували у свою роботу. Вони вибудували стійку модель виробництва молока. Але зараз задумуються про майбутнє.

Молочнотоварна ферма залежна від гарантованого земельного банку. Приблизно 70% від раціону корів становлять грубі корми, які кожен фермер заготовляє самостійно. Аграрний ринок таких кормів не пропонує, пояснює Ганна Лавренюк.

Негативно на молочну галузь і сільське господарство в цілому можуть вплинути й іноземні компанії, які після відкриття ринку землі матимуть можливість отримати дешеві кредити, інколи навіть під 0%. Таким чином українські виробники на земельних аукціонах стануть неконкурентоспроможними.

«Молочне скотарство формує основну масу соціальних надходжень у бюджет України, оскільки 12% серед усіх працівників сільського господарства становлять працівники зайняті у молочному скотарстві. Це 42 тис. робочих місць. Зникнення молочнотоварних ферм спричинить втрату робочих місць на селі, соціальної стабільності, бюджетних надходжень в країну і зниження її експортного потенціалу», — підкреслила віце-президент АВМ зі зв'язків з громадськістю.

«У США в багатьох штатах вводять обмеження на право купівлі земель іноземцями, — наводить приклад Ганна Лавренюк. —  В один день вони прокинулися і зрозуміли, що треба щось змінювати. 40 млн га сільськогосподарських земель країни належать іноземним компаніям, зокрема китайські компанії контролюють близько 400 сільгоспвиробників США. Вони диктують, що вирощувати, як вирощувати, штовхаючи підприємства на агресивну агрохімічну обробку та екстенсивне землеробство, все це шкодить потенціалу родючості землі країни».

«Асоціація виробників молока разом із Всеукраїнською аграрною радою сподіваються, що „б'ючи в усі дзвони“ і доводячи всі ризиковані наслідки неврахування і не використання всіх запобіжників, які б могли стабілізувати питання ринку землі, все ж вдасться прийняти правильне рішення. Ринок землі потрібен, але грамотний з максимальним підходом до всіх тих надбань, які нам уже вдалося отримати за роки незалежності», — наголосила представник АВМ.

MilkUa.info

Закупівельні ціни на молоко продовжують обвалюватися і втратили цього тижня майже 30 копійок.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ.

За підсумками першого кварталу в Україні було вироблено 1,97 млн т молока, що на 10 тис. т менше, ніж за перший квартал 2016-го.

Статистика по поголів’ю корів, ще гірша. Станом на 1 квітня налічується 2 млн 131,9 тис. корів, що на 54,3 тис. менше, ніж торік. При цьому, більше корів вирізають навіть не господарства населення, а саме промислові ферми. Чисельність худоби в таких господарствах за рік скоротилася на 21,3 тис., або 4,2%, до 485,9 тис. голів. В той час, коли у господарствах населення скорочення сягнуло лише на 2%.

За підсумками останнього моніторингу, від 19 квітня, середня ціна на молоко екстра ґатунку знизилася на 21 копійку всього за тиждень, та на 74 за місяць — до 8,25 грн/кг.

Середня ціна на молоко вищого ґатунку цього тижня склала 8,13 грн/кг, що на 20 копійок нижче ціни попереднього тижня, та на 55 копійок за місяць.

Ціни на молоко першого ґатунку обвалилася на 27 копійок за тиждень, та на 66 копійок за місяць до 7,88 грн/кг.

Ситуація з роздрібними цінами на молочні продукти дещо інша. Так, за місяць молоко 3,2%  не змінилося в ціні і коштує 24,25 грн/кг,  масло подорожчало на 1,28 грн — до 179,50 грн, а сир «Російський» більш ніж на 2 грн — до 167,70 грн. Очікуваного «післявеликоднього» зниження цін поки не спостерігається.

Окрім того, переробники планують продовжувати підвищувати ціни на масло, як експортні, так і внутрішні. Адже вважають, що ціновий розрив між ціною українського масла та середньою у світі досить суттєвий. Ціна на масло 72% коливається в межах 2900-3100 дол./т. Це, за словами переробників, дуже мало, з урахуванням поточних світових тенденцій (4500-5000 дол./т).

Однак, те що ціни на молоко в Україні ідуть у протилежному напрямку від світових — їх не бентежить.

Закупівельні ціни на молоко, грн/кг