Фермерське господарство — основа аграрного ладу в Україні

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розробляє концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією.

Зокрема, міністерство працює над впровадженням зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції.

«Це питання актуальне насамперед для малих виробників, які мають слабкі позиції в структурі роздрібної мережі - саме від них ми постійно отримуємо звернення. У контексті оплати за поставлену продукцію вони змушені працювати за умовами, запропонованими торговельними мережами. Важливий аспект концепції Мінекономіки — впровадження зваженого принципу оплати постачальникам, щоб зробити продукт доступним для споживача, збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку малого та середнього виробника», — наведено у повідомленні слова заступника міністра економіки Тараса Висоцького.

Питання врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією порушувалося на засіданні робочої групи Палати з питань контролю за цінами та антимонопольного регулювання з метою обговорення взаємовідносин між постачальниками та торговельними мережами, а також важливих аспектів законопроекту «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

У засіданні брали участь заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Висоцький, голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, представники комітетів Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції.

Мінекономіки, зокрема, працює над концепцією щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Вже зареєстровано законопроект, яким пропонується врегулювати торговельну діяльність харчовими продуктами шляхом закріплення у законодавстві максимального терміну оплати за поставлені товари, закріплення максимального рівня бонусів, а також заборони мережам нав’язувати додаткові послуги постачальникам.

Так, згідно з повідомленням на сайті міністерства, за експертними пропозиціями комітету Палати з питань харчової промисловості, роздрібної торгівлі та електронної комерції пропонується надати бізнесу можливість саморегулювання в спірних питаннях на період трьох-п'яти років. У разі неефективності саморегулювання пропонується визначити контролюючим органом Антимонопольний комітет України.

Законопроект «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку» від 4 грудня 2019 року № 2529 авторства депутата Олександра Дануци (партія «Слуга народу») пропонує встановити максимальний термін розрахунків між постачальниками продовольчих товарів і продавцями, які здійснюють торгівлю ними. Так, для товарів, термін придатності яких менше ніж 11 днів, розрахунки між ними здійснюються не пізніше ніж 10 календарних днів із дня отримання партії товарів; для товарів, термін придатності яких понад 10 днів, розрахунки здійснюються не пізніше ніж 60 календарних днів із дня отримання партії товарів.

censor.net

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Виробництво м'яса птиці в Україні зростає щороку, повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Посилаючись на дані Державної служби статистики, в АМКУ поінформували, що у 2016 році в Україні було вироблено 1 млн 167 тис. тонн м'яса птиці, у 2017-му - 1 млн 185 тис. тонн (+ 1,5%), у 2018-му - 1 млн 259 тис. тонн продукту (+6,2%).

Тож, у сфері птахівництва простежується позитивна динаміка, констатували у Комітеті.

Водночас, виробництво свинини з 2016-го по 2018 рік впало на 6% - до 703 тис. тонн за рік. Виробництво яловичини і телятини також скоротилося - на 4,5%, до 359 тис. тонн на рік.

В АМКУ поінформували, що протягом останніх трьох років в Україні було вироблено 4 млн 624 тис. тонн м'яса всіх видів, з яких 2 млн 352 тис. тонн м'яса птиці, 1 млн 484 тис. тонн м'яса свиней та 740 тис. тонн м'яса яловичини й телятини.

Таким чином, м'ясо птиці займає 50,8% ринку виробництва м'яса в Україні, м'ясо свинини - 32,09%, м'ясо яловичини й телятини - 16%.

Джерело: УНН

Одне з підприємств Волинського області вирощує м'ясні породи корів не прив'язуючи і розселяючи в максимально природні умови.

Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U—LEAD з Європою» і Мінрегіону України.

Так, в Поворськ об'єднаної територіальної громади інвестор організував підприємство, де худобу випасають так званим безприв'язним способом — тварини круглий рік пасуться в поле, ночуючи при цьому в польових кошарах.

Безприв'язне спосіб — найпоширеніший спосіб утримання худоби в США і Європі. У США так утримують 85% великої рогатої худоби. Фахівці вважають, що безприв'язне утримання ВРХ зменшує трудовитрати, підвищує потенціал продуктивності тварин завдяки тому, що їх селять в максимально природні умови. Сьогодні в європейських країнах безприв'язне утримання ВРХ на підстилці є обов'язковою умовою, щоб отримати сертифікат екологічно чистої продукції.

На підприємстві вже працює 15 чоловік з Поворськ ОТГ, причому вони оформлені офіційно, тобто, податки йдуть в громаду. Пастух, наприклад, отримує 4500 грн і премії за збільшення у вазі худоби тощо.

Тварини пасуться на територіях з так званим самосівом, худоба охоче їсть траву і дрібні гілки кущів. Уточнюється, що на Волині безприв'язним способом вирощують кілька порід, наприклад, Волинську м'ясну.

volynnews