Світові ціни на пшеницю впали на 8%

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Попит на комбікорм у 2022 році знизиться на 4-5 млн т через поширення хвороб тварин, зростання цін на світовому ринку зерна, а також війну росії проти України.

Такий прогноз зробили експерти Європейської федерації виробників кормів (FEFAC).

Як зазначається, виробництво комбікормів ЄС (EU27) для сільськогосподарських тварин у 2021 році склало 150,2 млн т, що на 0,03 % більше, ніж у 2020 році. Виробництво кормів для свиней скоротилося на 1,5%, для птиці — зросло на 1,1%, великої рогатої худоби — на 0,2%.

«З огляду на перспективи ринку на 2022 рік, очікується, що сектор свинарства та птахівництва ЄС скоротить свою діяльність через високу вартість кормових матеріалів, зниження ринкового попиту та поширення спалахів пташиного грипу в кількох країнах», — прогнозують експерти. 

Експерти FEFAC зменшили прогнози для кормів свиней на 4,2%, птиці — на 3%. Очікується зниження виробництва кормів для великої рогатої худоби на 1,6%. 

«Загалом промислове виробництво комбікормів, за оцінками, зменшиться на 2,9% (тобто на 4,3 млн т) порівняно з 2021 роком. Однак ринкова невизначеність залишається дуже високою через триваючу агресію росії в Україні. Втрату фуражної кукурудзи, соняшникового шроту та інших кормових матеріалів з України та росії можна лише частково компенсувати збільшенням імпорту кормів, головним чином із США та Канади», — пояснюють експерти. 

agroportal.ua

13 червня 2022 року у режимі відеоконференції відбулась зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з його колегою, Міністром сільського господарства США, Томасом Джеймсом Вілсеком, під час якої підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства Сполучених Штатів Америки щодо співробітництва у сфері сільського господарства.

Сторони прагнуть зміцнити співпрацю в аграрному та продовольчому секторах, побудувати міцне стратегічне партнерство для вирішення питань продовольчої безпеки. Для реалізації цих цілей Сторони домовилися співпрацювати та здійснювати обмін інформацією у галузі рослинництва і тваринництва, включаючи сільськогосподарську статистику, обмін даними про кліматичні умови для підвищення продуктивності, а також інформувати про потреби продовольчої безпеки та надавати підтримку в умовах обмежених ресурсів і перебоях в ланцюгах постачання.

В рамках Меморанудму планується відновити програму Міністерства сільського господарства США «The Cochran Fellowship Program» в Україні. Також Меморандум сприятиме поліпшенню комунікації з питань двосторонньої торгівлі.

Микола Сольський висловив вдячність Томасу Дж. Вілсеку за підтримку України у важкі часи російської агресії та співпрацю, яка і відобразилась у Меморандумі.

Також Сторони обговорили перетворення агропродовольчих систем на тлі війни в Україні. Микола Сольський ознайомив колегу із США про актуальну ситуацію в аграрному секторі України та можливості експортного потенціалу української аграрної продукції.

minagro.gov.ua

Генетичне покращення великої рогатої худоби через біологічну особливість тварин досить подовжене у часі. Сьогодні прибуток або збиток дають ті тварини, рішення про генетичну складову яких були ухвалені 3,5-4 роки тому.

В умовах кризи важливо не зміщувати генетику на другий план, наголосив фахівець із розведення і генетики ВРХ «Української генетичної компанії» Руслан Братушка.

«У будь-які часи необхідно приділяти максимальну увагу тому, з якими бугаями ви працюєте. Адже генетика коштує близько 2% від усіх витрат на фермі, а її лімітуючий вплив важко переоцінити», — зазначив він.

За словами фахівця, схема використання поряд із сексованою спермопродукцією сперми бугаїв м’ясних порід на менш цінному поголів'ї дасть додаткові прибутки — в тому випадку, якщо знайти ринки збуту та постійний попит на м’ясний молодняк.

agrotimes.ua