Під час кризи важливо не зміщувати генетику ВРХ на другий план

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.

Квітень 2020 року для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів. Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.

Про це на своїй сторінці у Faceboоk зазначив Іон Морару, засновник Школи м'ясного скотарства.

За його словами, на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності вплинуло подорожчання раціону для корів.

«Всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт. Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту. А ще скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти)», — розповідає Іон Морару

Він прогнозує, що чекає молочну галузь України у майбутньому:

• в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
• скорочення поголів'я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, «вирізати» худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої — можливо і на краще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
• посуха яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту, а роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді, тобто це з одного боку здорожчить корм, з другого боку — знизяться трохи надої, а це буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів'я, — стимулювати закупівельні ціни;
• Ситуація минулого року схожа із цьогорічної, лише можливо трохи раніше почалося «падіння», і причини вам всім відомі;
• зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми»;
• і ще, якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби;

«Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів'я. Всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не «виріже» худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва», — підкреслив спеціаліст.

milkua.info

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 1600-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня.

Про це повідомляє Офіс президента України.

Закон відновлює 20-відсоткову ставку податку на додану вартість при ввезенні на територію України та постачанні великої рогатої худоби, свиней та овець, молока, жита, вівса, насіння льону, олійних культур, цукрових буряків.

Водночас залишається ставка ПДВ у 14% при операціях з постачання пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, свиріпи або ріпаку, соняшнику.

Документ набирає чинності з наступного дня після опублікування та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього закону.

У 2018 році в Україні виявили 145 випадків спалаху африканської чуми свиней (АЧС).

Про це повідомляють у Держпродспоживслужбі.

«Із них: 93 домашні (62 — приватні, 31 — господарства);  39 — дикі, 13 — інфіковані об’єкти», — йдеться у повідомленні.

Станом на кінець 2018 року карантин по АЧС діє у 23 пунктах, 11 областей Україні:

Донецька — 5;

Херсонська — 3;

Миколаївська — 2;

Київська — 3;

Чернівецька — 1;

Тернопільська —1;

Закарпатська — 3;

Сумська — 1;

Житомирська — 2;

Луганська — 1;

Черкаська — 1.

Знято карантин у 122 пунктах.

pigua.info