Світові молочні ринки: тенденції, ціни, перспективи, вплив України

 Європейське агентство з безпеки продовольства (EFSA) відкрило публічні слухання за своїм проектом правил оцінки ризиків при використанні наноматеріалів і застосування нанотехнологій в комбікормової галузі. Передбачається, що регулятор буде обговорювати новий проект правил до березня 2018 року. Нові зміни були запропоновані на підставі досліджень, проведених з 2011 року, і що пропонують широкий спектр нових продуктів, заснованих на застосуванні нанотехнологій.

Зокрема, вкрай багатообіцяючим виглядає використання наноматеріалів, які абсорбують деякі види хвороботворних бактерій. Потенційно, такого роду наноматеріали можуть стати безцінною альтернативою кормовим антибіотикам.

Разом з тим, EFSA також довелося взяти до уваги результати досліджень групи Австралійських вчених, які були опубліковані в останньому номері журналу Trends in Food Science and Technology. У ньому стверджується, що наноматеріали ще досить погано вивчені, для того, щоб можна було вирішувати їх широкомасштабне застосування.

За матеріалами Feed Navigator

У поточному році діє низка державних програм підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Кошти виділені за кількома напрямами.

Про це пише Agravery.com у спільному з ВАР проекті ВАРті новини.

Юридично консультаційна служба Всеукраїнської Аграрної Ради  разом з командою Crowe A&A Ukraine та Ольгою Богдановою (партнер Crowe Erfolg Ukraine).

Постановою Кабінету Міністрів від 7 лютого 2018 р. № 107 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачено спрямовання бюджетних коштів на:

часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції;

часткову компенсацію вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування податку на додану вартість за рахунок банківських кредитів;

часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та/або реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Підприємство може отримати на безповоротній основі до 30% вартості обладнання, побудованих та/або реконструйованих і прийнятих в експлуатацію у грудні минулого року та січні-вересні поточного року закінчених будівництвом об’єктів, у тому числі для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II і III категорій, зернофуражних сховищ, елеваторів, механізованих зерноскладів, зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів, підприємств із виробництва кормових домішок та сумішей.

Сільськогосподарський товаровиробник, який має намір отримати часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна подає протягом року до 15 вересня Мінекономіки повідомлення за встановленою формою в електронному та паперовому вигляді.

Для отримання часткового відшкодування вартості тваринницьких об'єктів або відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна сільськогосподарські товаровиробники подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки встановлений пакет документів.

Підприємство може отримати компенсацію вартості об'єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, здійснюється щомісяця в розмірі 25 відсотків фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об'єктів згідно з кредитним договором, лише по кредитах, залучених у 2018-2019 роках у банках-резидентах України, що підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва, кредити строком до п'яти років, обсягом до 500 млн гривень на один об'єкт у національній валюті для будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів.

Світова торгівля свининою продовжуватиме рости, але вона стає все більш складним процесом з надзвичайно високою конкуренцією на головних ринках збуту. Про це повідомляють у своєму аналізі Rabobank.

Китай і деякі інші азіатські країни є основними ринками для найбільших експортерів: ЄС, США, Канади та Бразилії. «Світові торгові потоки свинини продовжують змінюватися, як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів. А продукти з свинини продовжують адаптуватися до змін попиту», — вважає Ян Петер ван Ферніж, старший аналітик Rabobank.

Проте, зниження споживання на деяких ринках і ризики, пов'язані з різними захворюваннями, такими як вірус епідеміологічної діареї свиней (ЕДС) або африканської чуми свиней, є найбільшими проблемами для виробників.

Китай — найбільший ринок збуту свинини, і буде залишатися таким, але, упродовж останніх 12 місяців, цей ринок зіткнувся зі збільшенням внутрішнього виробництва. Низькі ціни породили ліквідацію свиней, що призвело до збільшення виробництва свинини в першому кварталі поточного року.

Згідно з даними, опублікованими Міністерством сільського господарства Китаю, упродовж перших трьох місяців 2018 року забій свиней збільшився на 1,9% в річному обчисленні, приблизно до 200 млн голів худоби, а виробництво свинини збільшилось на 2,1% — до 15,4 млн тонн.

Тенденція зберігається, так як китайські свинарі скоротили поголів'я свиней в травні цього року на 1,9% в порівнянні з попереднім місяцем. Крім того, число свиноматок знизилося на 2,5%. У порівнянні з травнем 2017 року, свинопоголів'я в Китаї знизилося на 3,9%.

Споживання свинини на цьому ринку буде залишатися незмінним упродовж наступних 4-х років, на рівні 58 млн тонн, відповідно до довгострокового прогнозу Rabobank. Невелике збільшення слід очікувати лише в 2023 році, вважають аналітики.

Виробники ЄС відвантажують близько 60% свинини на китайський ринок, а Німеччина і Іспанія є провідними постачальниками, з часткою в загальному обсязі поставок європейської свинини в Китай на рівні 15% і 13% відповідно. У найближчі роки, імпорт може коливатися в залежності від розвитку попиту.

Опинившись у «торговельній війні» з Китаєм, свинарство США може втратити частину ринку, але на даний момент Китай, здається, не потребує іншого постачальника. «Можливо, ЄС просто не пощастило: Європа отримала конкурентну перевагу перед американською свининою в Китаї саме в той момент, коли китайський попит на імпортну свинину сповільнюється», — зазначає д-р Джон Старк.

У такій ситуації європейські свинарі можуть тільки сподіватися, що знайдуться інші ринки збуту продуктів зі свинини.

Японія могла б стати альтернативним ринком для постачальників свинини, оскільки місцеве населення змінює свій раціон, а національне виробництво повільно знижується. Крім того, Південна Корея, Тайвань і Філіппіни збільшили попит на імпортну свинину, але можливості на цих ринках залежать від виду свинячих продуктів, запитуваних споживачами.

«В минулому році світова торгівля свининою склала 8,3 млн тонн на суму понад 20 млрд дол. США. Обсяг становить 7,5% від світового виробництва і 91% експортується чотирма провідними виробниками: ЄС, США, Бразилією і Канадою. Заморожені продукти є основними елементами, присутніми в світовій торгівлі свининою.

У період між 2010-м і 2018-м роками світова торгівля продукцією свинарства збільшилася більш ніж на 37%, незважаючи на невелике зниження в минулому році через зниження попиту на імпорт з Китаю, відзначають експерти Rabobank.

ЄС експортував 2,9 млн тонн свинини і субпродуктів в 2017 році і 75% від цього обсягу було поставлено в Азію. Проте, ризики біозахисту, пов'язані з поширенням африканської чуми свиней (АЧС) в Східній і Центральній Європі можуть обвалити всю галузь, якщо вірус досягне, наприклад, Німеччини.

До теперішнього часу Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща та Чехія зареєстрували випадки АЧС серед популяції диких кабанів і на свинофермах. Комп'ютерне моделювання показало, що вірус може дістатися і до Німеччини. Насправді, група дослідників з Польщі вважає, що це може стати реальністю упродовж 4-х років.

Якщо АЧС все ж добереться до Німеччини, і один з найбільших виробників і експортерів свинини в ЄС буде змушений обмежити експорт свинини, то це може мати значний вплив на світову торгівлю свининою, з наслідками для всієї галузі в регіоні, оскільки конкуренція на світовому ринку свинини буде рости в найближчі кілька років.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua