Які є програми держпідтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції

05-серп-2020

У поточному році діє низка державних програм підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Кошти виділені за кількома напрямами.

Про це пише Agravery.com у спільному з ВАР проекті ВАРті новини.

Юридично консультаційна служба Всеукраїнської Аграрної Ради  разом з командою Crowe A&A Ukraine та Ольгою Богдановою (партнер Crowe Erfolg Ukraine).

Постановою Кабінету Міністрів від 7 лютого 2018 р. № 107 Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачено спрямовання бюджетних коштів на:

часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції;

часткову компенсацію вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування податку на додану вартість за рахунок банківських кредитів;

часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та/або реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Підприємство може отримати на безповоротній основі до 30% вартості обладнання, побудованих та/або реконструйованих і прийнятих в експлуатацію у грудні минулого року та січні-вересні поточного року закінчених будівництвом об’єктів, у тому числі для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II і III категорій, зернофуражних сховищ, елеваторів, механізованих зерноскладів, зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів, підприємств із виробництва кормових домішок та сумішей.

Сільськогосподарський товаровиробник, який має намір отримати часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна подає протягом року до 15 вересня Мінекономіки повідомлення за встановленою формою в електронному та паперовому вигляді.

Для отримання часткового відшкодування вартості тваринницьких об'єктів або відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна сільськогосподарські товаровиробники подають до 15 жовтня комісії Мінекономіки встановлений пакет документів.

Підприємство може отримати компенсацію вартості об'єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, здійснюється щомісяця в розмірі 25 відсотків фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об'єктів згідно з кредитним договором, лише по кредитах, залучених у 2018-2019 роках у банках-резидентах України, що підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва, кредити строком до п'яти років, обсягом до 500 млн гривень на один об'єкт у національній валюті для будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів.

Більше новин
Аграрний комітет підтримав законопроект про сільськогосподарську кооперацію
01-лист-2019

Аграрний комітет Верховної Ради України підтримав законопроект №0856 про сільськогосподарську кооперацію.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Колеги, сьогодні аграрний комітет уніфіковано підтримав наш законпроект про кооперацію. Те саме зробив і підкомітет, який відповідав за його підготовку у другому читанні. Чекаємо його прийняття Верховною Радою України», ― написав Соколов.

Нагадаємо, даним законопроектом закладається ефективна модель економічної діяльності сільськогосподарського кооперативу, яка дозволяє підвищити його конкурентноздатність на аграрному ринку, запобігає подвійному оподаткуванню (як на рівні кооперативу, так і на рівні його членів), дає можливість діяти як з метою отримання прибутку, так і зберегти за собою неприбутковий статус.

Підготовка даного законопроекту здійснювалася з урахуванням найкращих світових практик та досвіду за участю низки провідних європейських та канадських експертів за підтримки ФАО та ЄБРР, Уряду Канади.

«Прийняття законопроекту дозволить адаптувати українське законодавство до законодавства країн-членів Європейського Союзу, Канади та США, які є світовими лідерами за рівнем розвитку сільськогосподарської кооперації. Крім того, його ухвалення сприятиме посиленню конкурентоздатності малих та середніх виробників, зокрема, та соціальному розвитку сільських територій загалом», — відмічають у ВАР.

Agravery

Детальніше
Щодо випадків АЧС в Рівненській та Львівській областях
28-вер-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, 25.09.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Острів (Дубенський район, Рівненська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 26.09.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 007810 п.м./17 від 26.09.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, захворювання та загибель свиней було зареєстровано в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Грозьово (Старосамбірський район, Львівська область).

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 27.09.2017 встановлено діагноз - АЧС (звіт про результати дослідження № 007852 п.м./17 від 27.09.2017). У Львівській області АЧС зареєстровано вперше.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС 26.09.2017 та 27.09.2017 проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Дубенській та Старосамбірській районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Україна під час війни розпочала нетиповий агроімпорт
20-вер-2022

Імпорт агропродовольчої продукції в Україну за 8 місяців 2022 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшився більш ніж на $1 млрд, або на 22%.

Про це розповів старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, пише AgroTimes.
«Якщо в січні-лютому наші вартістні показники імпорту були навіть вищими, ніж за аналогічний період 2021 року, то з березня 2022-го за пів року в умовах війни сталося відчутне падіння», — зауважив Богдан Духницький.
Він уточнив, що товарна структура імпорту в Україну за 8 місяців 2022 року загалом є стабільною й зберігає основні товарні групи.
«Тут ми бачимо фрукти та ягоди, рибу й ракоподібних, а також напої. Однак є одна суттєва відмінність від типових показників і переліку продукції попередніх років — це поява овочів та коренеплодів. Цього року ми особливо багато імпортуємо помідорів, огірків, цибулі, капусти тощо. Це пояснюється тим, що починаючи з сезону ранніх овочів, ми мали проблеми з їх постачанням на внутрішній продовольчий ринок через тимчасову окупацію Херсонської, частини Запорізької областей й активних бойових дій на Миколаївщині», — уточнив Богдан Духницький.

agroportal.ua

Детальніше
Виробництво продукції птахівництва у 2017 підтримувалося за двома напрямами — Тулуш
11-січ-2018

У 2017 році обсяги експорту м’яса птиці перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т.

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, інформує прес-служба ННЦ.

 

У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з $292,5 млн 2016 році до $390 млн — у 2017 році.

Експерт зазначив, що у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році — 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%.

Експерт підкреслив, що виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами.

«Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ», — наголосив Леонід Тулуш.

Він зауважив, що таким чином загальна сумма підтримки склала понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації.

«При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів — 50% від виділених за програмою 4 млрд грн — була явно завищеною», — підкреслив експерт.

Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних — відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

«Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств — отримувачів таких бюджетних дотацій», — зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу — внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців.

До того ж, Тулуш зауважив, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме — ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат.

«Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва», — зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва — як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, — у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

«У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", за якою сконцентровано майже дві третини — 4 млрд грн з 6,3 млрд грн — ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу», — підсумував Леонід Тулуш.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок