Країни ЄС можуть відновити закупівлі української курятини

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 03.04.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина, який проживає в с. Пустовійтове (Глобинський район, Полтавська область), було зареєстровано захворювання та загибель свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 04.04.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 002212 п.м./17 від 04.04.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Глобинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

14 серпня  2020 року, на веб сайті Мінекономіки був оприлюднений прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Цей трирічний Прогноз був схвалений Урядом 29 липня 2020 року. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується:

зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році;

збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників — на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% у 2022 році та 5,1% у 2023 році;

рівень безробіття у 2021 році — 9,2%, у 2022 році - 8,5%, у 2023 році — 8,0%;

зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році.

За словами Міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021−2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн., у 2022 році — 6700 грн, у 2023 році — 7176 грн.

Цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України.

«Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2021 рік», — додав Міністр.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням.

Довідково:

Прогноз розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Головна мета документу — формування бачення щодо найбільш вірогідного «рестарту» економіки після поширення COVID-19, траєкторії та характеру переходу до сталого позитивного розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених Урядом України.

Прогноз розроблений за основним, найбільш вірогідним сценарієм, який ґрунтується на аналізі розвитку економіки впродовж останніх років, поточної економічної ситуації, що склалася внаслідок форс-мажорних обставин світового масштабу, та її наслідків для України.

Про послаблення цін на товарних поросят для відгодівлі повідомляють в Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу цін у цьому сегменті. Зокрема, аналітики АСУ зазначають, що на початку року постачальники таких тварин понизили ціни реалізації у порівнянні з розцінками кінця 2018-го.

Згідно з останнім моніторингом ситуації на ринку поросят для відгодівлі актуальний діапазон цін на тварин вагою 20-30 кг варіює в межах 85-105 грн/кг, а середньоринкова позначка складає 93 грн/кг живою вагою. Тож, хоча у четвертому кварталі 2018-го верхня цінова межа була на цьому ж рівні, мінімальна позначка була на 10 грн/кг вищою, а середня — на 7,5% та наближалася до 100 грн/кг.

«Причинами здешевлення поросят є як відповідна зміна цін на ринку живця, так і зменшення попиту з боку відгодівельників. Зокрема, з огляду на послаблення цін на свиней забійних кондицій, деякі відгодівельники вирішили «пропустити» цей сезон, адже не мають впевненості, що їх витрати окупляться. Унаслідок цього конкуренція між постачальниками товарних поросят посилилась. Крім цього, конкуренцію для вітчизняних тварин для відгодівлі та, як наслідок, тиск на ціни здійснює пропозиція імпортних поросят відповідної вікової категорії», — коментують в АСУ.

«Що стосується цін на поросят у меншій ваговій категорії, зокрема 10-12-ти кілограмових тварин, то в цьому сегменті середня цінова позначка також дещо послабилася. Проте у наслідок меншої пропозиції таких тварин, ціни на них стійкіші, а їх діапазон залишився в межах 140-200 грн/кг», — додають представники Асоціації.

Діапазон цін на товарних поросят залежно від вагової категорії у січні 2019-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними власного моніторингу

Детальніше про актуальні ціни на товарних поросят, а також племінних тварин та спермопродукцію можете дізнатися рубриці «Ціни. Племінне, товарне поголів'я, спермопродукція».

pigua.info

Переважання дощової погоди у першій декаді жовтня заважало збиранню пізніх культур та проведенню повноцінної осінньої посівної.

За даними Гідрометцентру, сприятливою погода була лише для накопичення та збереження вологи в ґрунті під сівбу та на вже засіяних площах озимих культур, їх початкового росту і розвитку, повідомляє ІА «АПК-Інформ».

«Перешкоджало вчасній сівбі озимини, крім дощів, ще й пізнє звільнення полів від попередників. Темпи збирання кукурудзи, сої, соняшнику, гречки, проса через дощі, перезволоження ґрунту і рослинної маси були повільними. Значна частина урожаю зернових та технічних залишалася незібраною. Площі з пізно засіяними озимими культурами потрапляють до зони ризику на час перезимівлі», — зазначають експерти.

Нинішньої осені в оптимальні строки сівби озимої пшениці (15-25 вересня) було посіяно менше 30% запланованих площ озимих культур, що значно менше, ніж у попередньому році.

«Для посівів, які будуть посіяні у жовтні, складається велика імовірність того, що рослини внаслідок недостачі тепла увійдуть у зиму в початкових фазах розвитку, будуть ослаблені та вразливі до несприятливих зимових умов у разі їх виникнення.

За середніми багаторічними даними, у жовтні накопичується лише близько 100-120°С ефективного тепла вище +5°С, а для нормальної перезимівлі та формування 2-3-х стебел (сильно кущистим сортам — 3-4 стебел) рослинам озимої пшениці потрібно отримати 200-300°С та загартуватися», — пояснюють метеорологи.

Велика кількість опадів виявилася шкідливою для незібраних пізніх культур, в частині погіршення якості незібраного насіння соняшнику та сої спостерігалося загнивання кошиків, розповсюдження грибкових захворювань. На посівах сої відмічалося розтріскування бобів, проростання зерен у бобі на корені та їх почорніння.