Вартість сукупного агроекспорту з України у 2018 може збільшитися

Для отримання високого врожаю зерна перед купівлею насіння необхідно враховувати багато чинників. Одним із основних факторів вибору є ФАО. За його допомогою можна обрати групу стиглості гібриду кукурудзи для кожного регіону з урахуванням розподілу за тривалістю вегетації та сумами середньодобових активних і ефективних температур, необхідних для повного дозрівання культури.

У агродепартаменті LNZ Group наголошують: чим менше значення ФАО, тим раніше рослини дозрівають і швидше віддають вологу. Це має велике значення при вирощуванні гібридів на зерно. Гібриди з пізнім ФАО мають вищий генетичний потенціал урожайності, ніж ранньостиглі, та дають кращий врожай. 

«Під час вибору гібридів за показником ФАО, потрібно враховувати суму активних температур конкретного регіону та потенціал поля. Наприклад, гібриди із меншим ФАО — UNI3510 (ФАО 220), UNI310 (ФАО 260) та UNI3410 (ФАО 290) — більш придатні до раннього посіву при нижчих за оптимальні температурах ґрунту. З високим ФАО обираємо переважно гібриди в зоні, де достатньо суми активних температур, а також запасу вологи в ґрунті — UNI3511/EXPB003 (ФАО 440), EXPM017 (ФАО 440)», — коментують агроексперти. 

Якщо ж обрати гібрид із зависоким ФАО, можна отримати недозапилення початку, а це призведе до недобору врожаю. При значних площах під гібридами з високим ФАО є ризик отримання врожаю із цих гібридів з вищою вологістю зерна, особливо у вологий рік, у порівнянні з гібридами з невисоким ФАО 

Тому оптимальним варіантом для господарств є використання гібридів із різними ФАО.

agroportal.ua

USAID оголосило конкурс грантів, який покликаний прискорити економічний розвиток українських сільських громад та підтримати малі й середні агропідприємства в Україні. Проект передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $ 35 млн.

Повідомляється, що Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) очікує на заявки від кваліфікованих некомерційних або некомерційних недержавних організацій для фінансування діяльності за напрямком «Можливості для зростання сільського господарства у сільській місцевості України (АГРО)».

Проект USAID передбачає одну угоду про співпрацю загальною сумою $ 35 млн протягом 5 років. Орієнтовна дата початку фінансування — 30 вересня 2019 року.

Дедлайн подання заявок — 1 липня.

Конкурс грантів від USAID-Україна має на меті прискорити економічний розвиток сільських українських громад та підтримати більш продуктивні, сучасні й прибуткові малі та середні агропідприємства, які успішно інтегруються в конкурентні ринки як в Україні, так і на міжнародному рівні.

USAID наголошує, що не приймає на конкурс заявки від фізичних осіб.

SEEDS.org.ua

У такому бізнесі, як виробництво молока, щоб залишатись конкурентоспроможним, потрібно бути трішки кращим, ніж твої колеги.

Стів Бодарт, провідний консультант з агробізнесу компанії Compeer Financial, називає шість критеріїв порівняльного аналізу (бенчмаркінгу), які забезпечують конкурентоспроможність. Ці критерії базуються на основі аналізу 90 змінних, проаналізованих з 425 кінцевих фінансових звітів молочних ферм у штатах Айова, Мічіган, Міннесота, Огайо, Південна Дакота та Вісконсін. Розмір стада коливався від 500 до 4700 корів, дійних корів було в середньому — 1071. Дослідження розпочалося у 2006 році.

Результати дослідження свідчили, що є ферми, які постійно мали кращий менеджмент та вищий чистий прибуток, ніж їхні колеги-молочарі. Статисти виявили шість основних факторів, які сприяли 85% змін прибутковості впродовж року.

Кількість соматичних клітин (КСК). Різниця в надоях між 25% найкращих стад і 25% найгірших становила 2,36 кг. В грошовому вираженні різниця між двома групами дорівнює 142 дол. США на корову. Сервіс-період та смертність у стадах з нижчим показником КСК також були меншими.

Молоко базової жирності. Якщо говорити про прибутковість, то в цьому випадку мається на увазі не валовий надій, а кількість молочного жиру та протеїну. Голштинські корови мають давати щоденно щонайменше 2,72 кг комбінованого жиру та протеїну, а джерсейські корови — 2,38 кг.

Чиста вартість ремонту стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Це складна формула, яка включає вартість кількості вибракуваного, мертвого чи проданого ремонтного молодняка мінус реалізаційна вартість вибракуваних корів та проданого молока, поділена на кількість молока базової жирності, отриманого за певний період. Якщо NHRC зростає, то прибутковість падає.

Різниця між найкращими стадами та найгіршими в плані чистої вартості ремонту стада становить 44 центи/100 кг молока. Головна умова зниження NHRC — доїти молодих тварин якнайдовше, щоб вони стали коровами другої, третьої та четвертої лактацій. Тому що тварини другої лактації виробляють на 15% більше молока, ніж корови першої, а корови третьої лактації — на 10% більше, ніж корови другої.

Падіж. Середній рівень падежу у досліджуваних стадах становив 6,2%. Найбільш прибуткова група мала рівень падежу 4%, а найменш прибуткова — 10%. У грошовому вираженні ця різниця становила 185 дол. США на дійну корову.

Рівень тільності. Найкращі стада мали середній показник рівня тільності 26%, а найгірші — менше 19%. Коли гормони росту були ще не заборонені, деякі господарства не турбувались за рівень тільності. У таких господарствах було 15−18% корів, які мали 300 днів лактації і більше.

Рівень виживання телиць. Різниця між найкращими та найгіршими стадами була незначна, лише 2% — 95% проти 93%, відповідно. Але, якщо є різниця у виживанні, то є і різниця у стані здоров’я телиць. Наприклад, у випадку респіраторних захворювань, телиці зі стад з меншим показником виживання матимуть нижчу продуктивність.

dairyherd

За статистичними даними, у січні-червні 2017 року всіма категоріями господарств було вироблено 1127,2 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі, що вище рівня січня-червня 2016 року на 0,3% або 3,0 тис. тонн. Виробництво яловичини та м’яса птиці зросло на 2,2% та 0,4% відповідно , а свинини зменшилося на 0,7%. Обсяги зовнішньої торгівлі м’ясом та м’ясопродуктами склав наступне: - експорт зріс на 44,9% відносно січня-червня 2016 р. та склав 184 тис. тонн; - імпорт збільшився на 8,6% відповідно та склав 88 тис. тонн. Нарощування присутності української м’ясної продукції на світових ринках відбувається завдяки галузі птахівництва. Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становить 78,6% і складає 147 тис. тонн. Найвищим попитом українське м'ясо птиці користується у Єгипті, Нідерландах, Азербайджані, країнах Близького Сходу. Імпортується м'ясна продукція переважно із Польщі, Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Угорщини. у перерахунку на м’ясо, тисяч тонн

Джерело: Економічний дискусійний клуб * Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя

У матеріалі використані аналітичні дані, надані Асоціація «Союз птахівників України»

Довідка: Асоціація «Союз птахівників України» є добровільним об'єднанням вітчизняних підприємств-виробників птахівничої галузі і має статус неприбуткової організації.

Діяльність Асоціації спрямована на співпрацю з органами державної влади на загальнодержавному рівні. Зокрема, фахівці асоціації беруть активну участь в розробці та просуванні державних програм розвитку галузі, розробки державних стандартів, технічних регламентів в області тваринництва і птахівництва, аналізі та підготовці законодавчих проектів і підзаконних актів.