Попит на птицю в ЄС зростатиме до 2023 року

Часто звучить думка, що вітчизняним свинарям потрібно ще вчитися і бажано у закордонних колег. Втім, чи не цікавіше отримати урок від сусіда-українця, який своїми здобутками не поступається іноземним?

Відповідь може дати бенчмаркінгове дослідження, яке Асоціація «Свинарі України» проводить з 2016-го.

«Порівнюючи дані з нашого бенчмаркінгу із відповідними показниками досліджень у ЄС, США, Бразилії, бачимо, деякі українські виробники не тільки ідуть „в ногу“ з колегами з інших країн, а й демонструють кращі показники», — коментує голова аналітичного відділу АСУ Олександра Бондарська. — «Мова не йде не тільки про флагманів галузі, навіть невеликим за розмірами господарствам є чим похизуватися. До дослідження долучаються виробники різного масштабу —від 1 тис. голів до понад 20 тис. голів».

За словами Олександри Бондарської, бенчмаркінг дає змогу не лише порівняти виробничі та економічні показників діяльності з іншими операторами галузі, а й сприяє виявленню «слабких місць» виробничого процесу та формуванню «мапи дій» для подальшого розвитку. Так, минулого року такою можливістю скористалися 25 гравців галузі, які сукупно представляють 20% промислової пропозиції свинини.

«Наразі АСУ завершує збір даних для дослідження за підсумками 2018-го, але ще є шанс приєднатися до кола респондентів», — додала експерт.

Підсумки дослідження будуть оприлюднені під час виступу «Свинарство в Україні та світі: стан і прогнози. Показники ефективності вітчизняного свинарства» в ході Бізнес-секції Конгресу „Прибуткове свинарство“. Подія відбудеться 4 червня у ВЦ «АККО-Інтернешнл», Київ. Організатори — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада, компанія DYKUN.

Виробничі показники виробників свинини з України, США, Бразилії та в середньому по країнах ЄС

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними бенчмаркінгу в Україні та результатами міжнародного бенчмаркінгового дослідження серед свиногосподарств Interpig, 2017 р.

pigua.info

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» № 436-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 січня 2020 року.

Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

Зміни передбачають виділення 2 млрд грн для запуску програми кредитів під 5,7 та 9 відсотків для підтримки мікро-та малого бізнесу.

Програма дасть змогу малим та середнім підприємцям відкривати власну справу та створити тисячі робочих місць вже у 2020 році.

Фонд розвитку підприємництва надаватиме підтримку у вигляді компенсації відсоткової ставки до рівня 5,7 та 9 відсотків річних за кредитами у гривні. Відсоток залежить від розміру й типу бізнесу.

Також підтримка підприємцям надаватиметься у вигляді часткових гарантій за кредитами, якщо у малого та середнього бізнесу бракує застави.

14−16 вересня в Чехії (м. Прага), яка головує в Раді Європейського Союзу, пройшла неформальна зустріч міністрів сільського господарства країн членів ЄС, Молдови, Грузії та України.

В рамках зустрічі відбулось пленарне засідання «Забезпечення продовольчої безпеки — роль сільського господарства та харчової промисловості ЄС у сталому глобальному виробництві харчування», в рамках якої Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський представив план щодо поглиблення співпраці ініціативи «Шляхи солідарності».

Під час виступу Міністр наголосив, що експортні шляхи української аграрної продукції через країни Європейського Союзу повинні стати постійними та основними.

Микола Сольський назвав чіткий перелік необхідних ініціатив, котрі потрібно для реалізації цього плану. Передусім, за його словами, потрібно на нашому кордоні з країнами ЄС збудувати термінальні комплекси, які включатимуть зернові конвеєри і за допомогою яких безперебійно транспортуватиметься українське зерно. Будівництво такої інфраструктури зумовлено різницею українських та європейських колій. Кожен такий термінал зможе забезпечити транспортування до 2 млн тонн зерна у рік.

«Наступна ініціатива, яку необхідно здійснити, це будівництво трубопроводу для транспортування рослинних олій. Трубопровід з'єднуватиме завантажувальний термінал на території України та відвантажувальний термінал у європейському морському порту. Потужність такого транспортування за розрахунками становитиме 2 млн тонн у рік», — сказав Микола Сольський.

Міністр повідомив своїм колегам, що цей проект вже перетнув стартову позицію, адже з польськими колегами минулого тижня було підписано меморандум стосовно будівництва такого трубопроводу.

«Суттєвою проблемою є недостатня кількість залізничного рухомого складу у країнах ЄС, яким можна перевозити зерно, а також відповідних вантажних автомобілів», — зауважив Міністр, додавши, що в Україні курсує 22 400 вагонів-зерновозів, а у всіх країнах ЄС — орієнтовно 12 тисяч. Тож збільшення кількості таких вагонів на 3640 одиниць та вантажівок на 6 тис. одиниць дозволить додатково перевозити до 10 млн тонн зернових у рік.

Також необхідно виділити залізничні маршрути для курсування українських вагонів-зерновозів із зміненими візками під стандарт європейських колій територіями Польщі та Німеччини до польського порту Гданськ та німецьких портів Росток та Гамбург, зазначив Микола Сольський.

Міністр звернувся до європейських колег із проханням посприяти в реалізації впровадження нових експортних шляхів, адже від них залежить продовольча безпека усього світу. Зокрема, Микола Сольський запропонував визначити можливі маршрути і графіки курсування для українських вагонів-зерновозів територіями Польщі та Німеччини, попросив надати субсидії у розмірі до 50% на виробництво вантажних автомобілів та залізничного рухомого складу, призначеного для перевезення зернових. А також надати фінансову підтримку зі сторони ЄС для будівництва комплексу терміналів і трубопроводу для рослинних олій та зернових перевантажувальних терміналів.

minagro.gov.ua

Верховна Рада України сьогодні може розглянути в першому читанні законопроект про приведення вимог до маркування харчової продуккції у відповідність із стандартами ЄС, згодом документ може бути прийнятий в цілому.

Про це повідомив заступник голови парламентського комітету з аграрних питань Олександр Бакуменко.

За його словами, законопроект підготовлений і внесений на розгляд парламенту в рамках зобов’язань України за угодою про асоціацію з ЄС синхронізувати власне законодавство з европейськими законами. Він підкреслив, що документ підтримує Євросоюз і уряд.

«Це питання ми обговорювали з представниками бізнесу протягом півтора року. Має бути баланс між інтересами бізнесу, між захистом прав споживачів і системою державного контролю, яка забезпечує цей захист. Закон має розглядатися в парламенті, якщо він буде поставленний на голосування він може бути прийнятим в першому читанні», — сказав Бакуменко.

За словами нардепа, законопроект уніфікує правила щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. При цьому виробникам забороняється використовувати на упаковці інформацію, яка може ввести споживача в оману — данні мають бути точними і зрозумілими рядовому громадянину.

Також в проекті містяться вимоги до розбірливості інформації на етикетці і мінімального розміру шрифту. Виробники також будуть зобов’язані надавати інформацію про алергени в продукції, а також сповіщати, чи піддавався продукт заморозці чи розморозці. Також запроваджуються нові терміни придатності продукції, що швидко псується.

За словами Бакуменко, від прийняття закону виграють всі гравці ринку харчових продуктів. «Оператори ринку матимуть уніфіковані правила, щодо надання споживачам інформації, що дозволить забезпечити правову визначенність і зменшити адмінтиск на операторів ринку. Споживачі зможуть робити свідомий вибір, особливо з міркувань охорони здоров’я, економічних, екологічних, соціальних і етичних міркувань. Вони матимуть захист від шахрайських і оманливих практик», — зазначив політик.

agronews