Собівартість нового врожаю скоротить поголів’я корів

Для подальшої експансії українських виробників на закордонні ринки, зокрема, на ринок Євросоюзу, законодавство країни потребує деяких трансформацій. Так, уже розглядається законопроект, який передбачає зміну чинного Закону «Про ветеринарну медицину». Крім цього, днями на розгляд Верховної Ради було подано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні».

Проект авторства народних деутатів О. В. Ревеги, Є. В. Балицького та І. В. Мірошніченка передбачає кілька важлих трансформацій. Зокрема, у пояснювальнній записці йдеться про:

встановлення Мінагрополітики мінімальних вимог до діяльності із утримання сільськогосподарських тварин;

здійснення оцінки впливу на довкілля для більш широкого кола потужностей для вирощування хутрових тварин;

застосування положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» до більш широкого кола відносин, яке включає у себе утримання сільськогосподарських тварин;

запровадження режиму ліцензування у сфері розведення, вирощування та утримання диких тварин;

посилення існуючої адміністративної відповідальності та запровадження кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та охорони навколишнього природного середовища.

Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроект, він набуде чинності з 1 січня 2022 року.

meat-inform.com

15 листопада 2019-го року Кабінет Міністрів України схвалив постанову № 954 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Постанова передбачає подовження терміну подачі документів та змінює Порядки використання коштів за деякими з програм підтримки.

 За всіма програмами:

у тексті Порядку слово «Мінагрополітики» замінено словом «Мінекономіки».

За програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними»:

термін подання суб’єктами господарювання матеріалів до регіональних комісій встановлений до 1 грудня 2019 року, а регіональними комісіями до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в термін до 10 грудня поточного року;

у Порядку використання бюджетних коштів виключений пункт 6¹, яким передбачалося подання суб’єктами господарювання заяв до Міністерства аграрної політики та продовольства України з метою їх включення до переліку претендентів на державну підтримку відповідно підпункту 1 і 2 пункту 5 цього Порядку.

За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» в частині компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва:

кошти, передбачені в держбюджеті, спрямовуються на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (скасовано компенсацію вартості за закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси);

частковій компенсації підлягає техніка та обладнання, які на момент здійснення через уповноважений банк оплати на їх придбання, були включені до переліку розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

За програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)»:

1) За напрямом часткового відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів (пункт 10 Порядку) у 2019-му році подовжено терміни:

подання суб’єктами господарювання, які є юридичними особами заявки та документів – до 15 грудня;

розгляд комісією Мінекономіки заявок та документів – до 20 грудня;

спрямування бюджетних коштів на рахунки суб’єктів, відкриті у банках – до 25 листопада.

2) За напрямом частково відшкодування вартості тваринницьких об’єктів (пункт 11 Порядку):

вилучена норма, що для об’єктів, введених у дію в грудні попереднього року, суб’єкти господарювання подають заявку та документи до 5 березня поточного року;

змінено кількість засідань комісій – засідання комісії 15 березня виключено.

3) За напрямом часткового відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна (пункт 12 Порядку) змінено:

розрахунок про підтвердження статусу платника єдиного податку ІV групи – за попередній податковий (звітний) рік.

Інформаційно-аналітичний портал АПК України

Свинина — єдиний вид м’яса, споживання якого зросло в 2021-му. За попередніми оцінками Мінагрополітики, споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у 2021-му на 3,7% більше ніж роком раніше.
Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.

Профільне міністерство оцінює цьогорічне середньодушове споживання свинини та м’ясних виробів з неї у 19,5 кг на особу (в перерахунку на м’ясо). Це на 0,7 кг чи 3,7% перевищує минулорічний показник. Такий приріст «перекрив» відповідне скорочення споживання яловичини та м’яса птиці, тож м’ясний раціон середньостатистичного українця за попередніми оцінками залишається на рівні 2020-го — 53,8 кг у перерахунку на м’ясо.

В Асоціації  «Свинарі України» погоджуються з оцінками Мінагрополітики щодо збільшення споживання свинини. «Попит на м’ясо не тільки в Україні, а й в інших країнах світу значною мірою залежить від рівня платоспроможності населення. Остання наразі послаблена через економічні наслідки пандемії та на тлі посилення інфляції.

Водночас, за даними ДССУ, середня споживча ціна на свинину за січень-жовтень змінилася незначно порівняно з іншими видами м’яса: +1% проти +15%-вого подорожчання яловичини та 20-25% підвищення ціни на курятину. «Помірне підвищення цін дозволило внутрішньому ринку «поглинути» більші обсяг як вітчизняної промислової свинини, так і імпортованої сировини. З іншого боку, саме активніша пропозиція цього виду м’яса певною мірою стримала здороження свинини для кінцевого споживача» — роз’яснюють аналітики Асоціації. Водночас, це вкотре підтвердило тезу, що за можливості українці охоче збільшують кількість свинини у раціоні, а прогнози експертів профільного міністерства дають сподівання на відносно сталий попит на цей вид м’яса у 2022-му.

Середнє значення індексу цін на молочні продукти FАО склало в листопаді 204,2 пункту, що на 10,6 пункту (4,9%) нижче рівня жовтня і на 9,6% вище, ніж в листопаді 2016 року.

Про це повідомляє FАО.

«Котирування світових цін на масло, сир і незбиране сухе молоко впали, оскільки зростання виробництва молока в усіх провідних країнах-виробниках сприяло тому, що стало менше побоювань щодо недостатньої пропозиції. Ціни на знежирене сухе молоко впали до майже найнижчого за останні півтора року рівня в зв'язку з невизначеністю щодо обсягів резервних запасів Європейського союзу», — йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Україна за січень-жовтень 2017 р. експортувала 10,13 тис. т молока на суму $7,07 млн.

milkua.info