Наступний рік буде хорошим для свинарів

Все більше досліджень в світі доводить високу роль пробіотиків і пребіотиків у здоровому старінні.

За оцінкою японських дослідників (Японія — країна, де 27% населення припадає на людей від 65 років і старше), дисбактеріоз — загальна проблема населення старшого віку. Експерти пропонують виробникам продуктів з пробіотиками та пребіотиками серйозно задуматися про створення продуктів для людей похилого віку.

За останні три десятиліття населення у віці 60 років і старше подвоїлося, при цьому до 2050 р. його частка зросте ще в два рази. Очікується, що до 2050 року середня тривалість життя на планеті складе 80 років (зараз — 70). Населення старіє, у багатьох країнах (розвинених і країнах, що розвиваються) підвищуються вимоги категорії 60+ до товарів споживання.

Всі ці фактори змушують виробників орієнтуватися на нову велику групу і пропонувати цікаві рішення для здорового старіння. Як пише nutraingredients-usa.com з посиланням на японських вчених, стан мікробіоти кишечника має тісний зв'язок з такими проблемами здоров'я як остеопороз, хвороба Альцгеймера, атеросклероз і інстульти (ожиріння, що є чумою 21 століття в інших країнах світу, поки ще не стало проблемою для Японії).

Доктор Юкіхіро Симідзу зазначає у своїй роботі, що виділив чотири бактеріальних штами у пацієнтів з названими вище захворюваннями, які були загальними для всіх проблем здоров'я у літніх людей.

Недавнє дослідження довело, що мікроби кишечника можуть збільшити концентрацію інсуліноподібного чинника зростання (IGF1), що сприяє ремоделюванню і утворення кісткової тканини. Вчені також виявили особливу роль пробіотиків в цьому процесі.

Було доведено, що такі штами як Lactobacillus збільшують кісткову масу поряд з поліпшенням мікробіоти кишечника.

Кілька досліджень за підсумками показали необхідним прийом пребіотиків для поліпшення абсорбції кальцію в організмі. Вчені заявляють, що «включення в раціон продуктів з пробіотиками або пребіотики сприяє профілактиці остеопорозу і його лікування. Однак, є обмежені дані про ефект пребіотиків у пацієнтів, які страждають старечим остеопорозом».

Пребіотики також пов'язують із запобіганням втрати м'язової маси при лейкемії та саркопенії. Ряд інших мікроорганізмів кишечника тісно пов'язані з метаболізмом ліпідів і зниженням рівня холестерину.

«Не дивлячись на те, що для профілактики цих захворювань потрібні здорове харчування і вправи, включення продуктів, різноманітять мікробіоту кишечника може сприяти поліпшенню стратегії підтримки здорового організму», — підкреслюють вчені.

dairynews

Кінець року – час замислитися над тим, чого вдалося досягти за минулі 12 місяців, а над чим ще необхідно попрацювати. І хоча рік Земляної Свині був насиченим для виробників свинини у Асоціації «Свинарі України» визначили 5 найбільших здобутків та невдач року минаючого.

Fail №1. АЧС на свиногосподарствах

Як і упродовж попередніх років найбільшою проблемою для галузі свинарства залишається складна епізоотична ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС). Хоча станом на початок грудня цьогоріч кількість випадків менша, ніж минулоріч,  зафіксували 10 спалахів на промислових свиногосподарствах. Загалом, унаслідок спалахів цьогоріч тільки на постраждалих фермах знищили майже 110 тис. свиней.

Окрім того, на ряду з колосальними фінансовими та матеріальними збитками через спалах АЧС перед господарствами постала ще одна проблема — зобов’язання сплати ПДВ за знищене поголів’я. Державна податкова служба України тлумачить положення Податкового Кодексу України так: знищення основного стада (свиноматок і кнурів) внаслідок дії обставин непереборної сили не оподатковується ПДВ, а знищення товарного стада (а це становить 95% від усього поголів’я) — підприємство зобов’язане оподаткувати ПДВ.

Win №1. Скорочення випадків АЧС

Згідно з офіційною статистикою Держпродспоживслужби, в Україні цьогоріч зафіксували 53 спалахи африканської чуми свиней (станом на початок грудня). Це майже втричі менше порівняно з минулим роком, коли виявили 145 випадків хвороби.

Fail №2. Зменшення поголів’я свиней

Поголів’я свиней у країні стабільно скорочується: промислове свинарство втратило 2,1% (-73,5 тис. гол. до 3,35 млн гол.) у порівнянні з початком грудня 2018-го, а присадибний сектор — 7% чи 200 тис. свиней. Враховуючи, те, що для останнього місяця року сукупна чисельність свиней в країні на рівні 6 млн гол. є рекордно низькою, є усі передумови для встановлення нового антирекорду за кількістю тварин у секторі вже у перші два місяці 2020-го.

Win №2. Обсяги виробництва зросли

За 11 місяців 2019-го сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації свиней на забій на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, ДССУ оцінює приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом, упродовж аналізованого періоду на забій направили 4,3 млн свиней, що на 154 тис. голів більше ніж роком раніше. Збільшенню сукупної живої маси тварин також сприяло підвищення середньої забійної ваги однієї голови на 2 кг — до 109 кг.

Fail №3. Експорт

Хоча упродовж десяти місяців закордон спрямували майже 1,79 тис. т чи на 1,7% більше ніж за весь 2018-й та майже на 16% більше ніж за відповідний період минулого року, експорт свинини з України важко назвати дуже активним. Головна причина цього  — експортна ізоляція через АЧС.

Win №3. Обсяги імпорту зменшилися

За даними митної статистики ДФСУ, імпорт охолодженого та мороженого м’яса свиней до України за 10 місяців цього року склав 20,46 тис. т сукупною вартістю 39 млн дол. США. Це на 12,5% менше за натуральні обсяги імпорту свинини за аналогічний період минулого року та мінус 9,7% у валютному вираженні. Крім цього, зовнішньоторгове сальдо по свинині цьогоріч, хоч і від’ємне, проте майже на 5 млн менше — мінус 35 млн дол. США проти майже 40 у січні-жовтні минулого року.

Fail №4. Ціна

2019-й продемонстрував марність не тільки прогнозів на тривалий період, а й навіть оперативне планування цін у межах місяця. Так, цьогоріч волатильність цін була відчутнішою: «ціновий коридор» був ширшим (понад 11 грн/кг різниці між максимальною та мінімальною ціною за рік проти 8,5 грн/кг у 2018-му), а середня цінова позначка — на 2,5% чи більш ніж 1 грн/кг менша ніж рік тому (44,9 грн/кг).

Win №4. Перспективи відкриття ринку Китаю

Зростання обсягів дефіциту свинини у Китаї, найбільшому споживачеві свинини у світі, та пожвавлення відвантажень у цьому напрямку з найбільших країн-експортерів сприяє зростанню цін на свинину та продукти з неї на світовому ринку. Поки що, на можливість експорту до Піднебесної українські виробники можуть тільки сподіватися через заборону поставок через АЧС. Однак, цьогорічне запровадження компартменталізації для вітчизняних виробників свинини дає сподівання на те, що українську свинину будуть готові купувати закордоном незалежно від динаміки поширення АЧС в нашій країні. Крім того, варто очікувати, що слідом за світовими цінами «підтягуватимуться» і внутрішні.

Fail №5.  Невизначеність ринку землі

Ринок землі — питання, яке стосується всіх сільгоспвиробників. Вже упродовж пів року точаться «баталії» навколо запровадження його в Україні. Наразі Аграрний комітет розглядає майже 4000 тис. запропонованих до Законопроекту правок. Експерти прогнозують, що розгляд питання відкриття ринку землі можуть відкласти вже на наступний рік.

Win №5. Компартменти. Правила завезення тварин в Україну

Цьогоріч в українських свинарів з’явився інструмент захисту проти епізоотії та відкриття можливостей експорту для своєї продукції — компартменталізація.  В умовах АЧС це єдиний механізм доступу вітчизняної свинини до зовнішніх ринків і гарантія недоторканності господарства при ліквідаційних щодо АЧС заходах — у зоні захисту.

Окрім того, 24 листопада цього року в Україні набув чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

З запровадженням нових правил імпорту зменшиться кількість діагностичних досліджень, що мають проводитися на території країни-експортера. Як наслідок зменшиться і фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити живих тварин до України.

pigua.info

Група дослідників з Університету Гвельфів в Канаді встановила, що введення в комбікорми до 12,5% модифікованого концентрату соєвого протеїну на ранніх етапах життя бройлерів позитивно впливає на показники мікробіома і покращує ріст птиці протягом усього життя. Було встановлено, що такий підхід, крім іншого, дозволяє організму краще засвоєння амінокислоти. Така зміна в раціоні також позитивно впливала на імунну відповідь і споживання корму, а також знижувала смертність.

За матеріалами Feed Navigator

Динаміка цін на яйця протягом цього року показує великі коливання.

Таку ситуацію спричинили кілька факторів, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, до початку повномасштабного вторгнення рф у січні-лютому 2022 р. вартість яєць в Україні (за 10 шт.) становила близько 35 грн. У травні-червні ціна на них впала нижче собівартості — до 16,5-17 грн. У липні-серпні вона дещо вирівнялася, але все ж залишалася на рівні собівартості й становила 25,5-26 грн. У вересні почала знову зростати, протягом місяця повернувшись і навіть досягнувши довоєнної позначки в 30 грн. У жовтні вона збільшилась у порівнянні з вереснем ще на 23,5%.

«На зростання цін вплинуло кілька факторів. По-перше, сезонність. По-друге, через бойові дії припинили свою діяльність та значно скоротили виробництво ціла низка підприємств. Зокрема, ТОВ «Дмитрівська птахофабрика» Донецької обл., ФГ «Стимул 777» Луганської обл., філія «Богодухівська птахофабрика» Харківської обл., ПАТ «Птахогосподарство «Авангард» Херсонської обл.», — зазначили у міністерстві.

І додали, що через стрімке падіння цін влітку, які були нижчими від собівартості, в Україні різко скоротилося поголів’я курей, яке поки що не відновилося в необхідній кількості. Також в умовах війни було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняка птиці.

Наразі оптово-відпускна ціна курячих яєць в Україні становить 43 грн за десяток. Проте уже наприкінці жовтня – на початку листопада ціна піде на спад і стабілізується, зазначає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Через воєнні дії, знищення птахівничих комплексів, проблеми з логістикою різко скоротилося поголів’я курей та виробництво в цілому. Виробники яєць змушені були продавати продукцію нижче за собівартість. Із вересня відновився сезонний споживчий попит, але кількість поголів’я в областях, в яких традиційно вирощують яєчних курей, ще не відновлено, на це потрібно щонайменше два-три місяці. В результаті на ринку пропозиція яєць знизилась, що спровокувало стрибок цін», — пояснив він.

Тарас Висоцький зазначає, що вже до кінця жовтня галузь вийде на зниження і стабілізацію цін на рівні довоєнного часу.

agroportal.ua