Ситуація на ринку свинини стабілізується

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

Обласні організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) не взяли участі в зустрічі щодо розподілу дотацій фермерам у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що раніше зустріч представників обласних фермерських асоціацій у міністерстві з його керівництвом анонсував заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

На зустріч також не пустили головного редактора газети «Фермер України», заступника гендиректора ВГО «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» (ССОКУ) Михайла Данкевича.

«На цю нараду прийшли тільки три голови обласних асоціацій і сам голова АФЗУ Микола Стрижак. Від фермерів, більше ніхто не прийшов», — повідомив співрозмовник агентства.

Зазначимо, що це вже не перший випадок, коли фермери ігнорують зустріч з керівництвом мінагрополітики та головою АФЗУ.

Фермерська спільнота вже просто зневірилась у керівництві Мінагрополітики та у голові асоціації, тому просто ігнорує такі зустрічі, бо вони, як правило, не дають ніяких результатів.

«Показово, що фермерська спільнота проігнорувала зустріч не лише з керівниками міністерства, але і з головою асоціації фермерів Стрижаком, який фактично став де-факто чиновником міністерства замість того, щоб захищати інтереси фермерів», — зазначило джерело.

Раніше Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Тим часом у поточному році, схоже, знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — 517 млн гривень.

agropolit.com

Допитливість поросят до всього нового, чутливість до запахів та любов до солодкого не знає меж. Додаючи до основного корму ароматизовані добавки, можна стимулювати в них покращення апетиту. Таким фруктовим наповнювачем може стати солоденька малина. 

Період відлучення − критична фаза для поросят. Перехід з рідкого на твердий корм часто супроводжується стресом. У тварини зникає апетит, а це може вплинути на роботу кишечника та загальний стан здоров’я. Щоб заохотити поросят до твердих кормів, бажано їх стимулювати новими смаками та ароматами. Свині — надзвичайно чутливі тварини, в них набагато більше нюхових рецепторів, ніж у людей, тому правильно підібрані ароматизатори можуть бути хорошим способом покращити апетит.

Щоб переконатися у достовірності цієї теорії в Китаї було проведено кілька дослідів на 40 відлученцях. Тварин відлучили на 21-23 день життя за ваги 6-7 кг, після чого забезпечили вільний доступ до даванки двох видів: зі смаком малини та до звичайного корму зі смаком молока. У результаті було помічено, що поросята більше контактували з кормом з додаванням аромату малини, ніж зі звичайною даванкою.

Такий ефект можна пояснити наявністю у фруктовому наповнювачі більш летких молекул, на відміну від тих, що містяться в молочних ароматизаторах. Тому запах із малиновим ароматом легше поширюється в повітрі, першим привертаючи увагу тварин.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

 Рішення Аргентини припинити експорт соєвого шроту та олії чинить більший тиск на азіатських покупців. Атула Махагамадже, консультант Ussec у Шрі-Ланці, сказав, що це означає, що більше покупців в Азії звертатимуть увагу на соєві боби із США. «Для таких покупців американської сої, як ми, це означає більш високі ціни», - зазначив А. Махагамадже. Він також сказав, що ціни втричі за останні 3-4 місяці. Bloomberg зазначив, що Аргентина підвищить ціни на постачання через зростання світових цін на продукти харчування. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що цього сезону Аргентина експортує 28 млн тонн соєвого шроту та 5,9 млн тонн соєвої олії.

Союз птахівників України