Фермери не прийшли на зустріч щодо держдотацій в Мінагрополітики

На сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662−97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Стандарт передбачає, що все молоко, залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти. Цей стандарт з першого січня 2018 року мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», який спрямований на підвищення вимог до якості молока і врегулювання використання молока другого сорту тільки в певних цілях.

Проектом наказу передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися.

За словами заступника міністра, підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду. Базові рекомендації для господарств населення з гігієни виробництва молока підготовлені Держпродспоживлужбою спільно з Швейцарсько-Українським проектом SAFOSO.

«Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає двох гривень і більше. А молоко-сировина екстра-класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому — 13,8%. Більше того, саме молоко екстра-класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт», — зазначила Олена Ковальова.

Ключовими показниками якості молока є кількість умовних одиниць мезофільних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів на один кубічний сантиметр (100 в молоці екстра ґатунку), соматичні клітини в одному кубічному сантиметрі молока (400 тисяч в молоці екстра ґатунку). 100/400 — це порогові значення, при яких молоко допускається в переробку в країнах ЄС. Норми 1997 року, встановлені чинним стандартом, передбачають в рази більше допустиме забруднення для молока другого класу.

«Разом з тим, пролонгація дії стандартів не розв’язує проблем галузі. У відповідь на виклики галузі в бюджеті цього року передбачено висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Разом з тим, для невеликих господарств добрим способом прийти до підвищення якості молока може стати кооперація. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний», — відмітила Олена Ковальова.

minagro

За 8 місяців 2020 року українські експортери продали за кордон 288,8 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що на 5% більше, порівняно з показниками січня-серпня минулого року, повідомляє latifundist.com з посиланням на дані Державної митної служби.

Попри зростання обсягів відвантажень, у вартісному еквіваленті експорт курятини зменшився. Так, за 8 місяців у інші країни було продано цього виду м’яса та субпродуктів на загальну суму 371,9 млн доларів США. Це на 7% менше, ніж було в січні-серпні 2019 року.

Найбільше м’яса птиці з України імпортує Королівство Саудівська Аравія. За 8 місяців країна закупила 58,8 тис. тонн української курятини на загальну суму 75,73 млн доларів. Таким чином частка Саудівської Аравії в українському експорті склала 20,36%.

На другому місці за обсягами закупівель м’яса птиці з України цього року Нідерланди – 48,23 тис тонн на суму 62,1 млн, що складає 16,7% від загального експорту. На третьому місці – Об’єднані Арабські Емірати. У січні-серпні країна імпортувала 32,63 тис. тонн м’яса птиці на суму 42 млн доларів (11,3%).

Meat-Inform

Пандемія коронавірусу COVID-19 спричинила суттєві зміни в соціальному житті й бізнесі. До нових реалій мають пристосуватися й галузі сільського господарства, зокрема, свинарство. Коледж ветеринарної медицини та Школа громадської охорони здоров’я при Університеті Міннесоти, США, розробила кілька рекомендацій для роботи на свинофермах під час пандемії.

За словами американських дослідників, є кілька заходів, яких варто дотримуватися, поки не буде розроблено вакцину від коронавірусу. По-перше, варто дотримуватися основних протоколів біобезпеки. Працівники підприємства, що погано себе почувають, не мають виходити на роботу. Усі зайняті на свинофермах та переробних підприємствах мають мити руки, носити змінний одяг. Усі контактні поверхні мають регулярно дезінфікуватись.

По-друге, варто дотримуватись рекомендацій щодо соціального дистанціювання. Зокрема, потрібно звести кількість працівників, які одночасно перебувають на підприємстві, до мінімуму. Робітники мають дотримуватися дистанції 1,5 метра. Офісних працівників варто перевести на дистанційну роботу. Також рекомендується організувати централізоване підвезення робітників на ферму. Ще варто обмежити взаємодію з людьми поза роботою.

Хоча немає ніяких зареєстрованих випадків COVID-19 у свиней, за словами американських ветеринарів, віруси можуть бути непередбачуваними. Іншими словами, свині теж потребують захисту, і з цієї причини хворих працівників не слід допускати до роботи з тваринами.

Meat-Inform

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики