Швейцарці на референдумі не підтримали «збереження гідності» корів

27-лист-2018

Швейцарці на референдумі не підтримали ініціативу, що пропонувала почати виділення державних субсидій фермерам, що вирощують корів природним способом, тобто не видаляючи їм роги.

45,2% опитаних висловились на підтримку ініціативи, тоді як 54,5% — виступили проти. Референдум про збереження «гідності домашньої худоби» ініціював 66-річний фермер Армін Капаул, який живе у Бернській Юрі. Для цього він зумів зібрати 100 тисяч голосів.

«Ми маємо поважати корів такими, якими вони є. Залиште їм роги. Коли ви дивитесь на них — вони тримають голову високо і гордо. Якщо ж у них забрати роги, їм стає сумно», — каже Армін Капаул.

За словами Капаула, він почав боротись за збереження рогів у корів після того, як «почув» своїх тварин. Фермер впевнений, що роги допомагають тваринам спілкуватись між собою.

Ініціатива передбачає за гроші швейцарських платників податків забезпечити «гідні умови для екологічного тваринного виробництва й утримання корів, кіз і іншого худоби». Субсидії хотіли виплачувати, «поки дорослі особини носять роги» у розмірі 190 швейцарських франків ($191,65) на одну одиницю рогатої худоби.

swissinfo

Більше новин
Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т — Чагаровський
06-груд-2022

В Україні неможливо робити ставку чи на дрібнотоварне, чи на великотоварне виробництво молочних продуктів — має бути комбінація цих двох моделей.

Про це розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни», пише agroportal.ua.

«3 2022 по 2030 роки необхідно передбачити розвиток промислового виробництва молока: будівництво ферм, розвиток індустрії, висока якість молока, поголів'я 1 млн голів. Виробництво молока може сягнути 5,5 млн т», — зазначає Вадим Чагаровський.

За його словами, в одноосібних господарств шлях один — перетворення на сімейні молочні ферми.

«Хоча є певні проблеми: не вирішене питання із землею, інвестиціями. У 2030 році на переробку має надходити 6 млн т молока. Фактично нам необхідно за вісім років подвоїти переробку молока — з 2,7 млн т, які очікуються у 2022 році», — говорить Вадим Чагаровський.

У Спілці молочних підприємств пропонують три етапи розвитку молочної галузі.

Перший етап — на період бойових дій — це збереження поголів'я великої рогатої худоби через відновлення програм державної підтримки. Потреби молочної галузі в кредитних обігових коштах становлять близько 3 млрд грн.

Другий етап розвитку — післявоєнний період (один-два роки після війни) — передбачає збільшення і поголів'я ВРХ, і виробництва молока на 10−15%, і розширення експортних ринків. Фінансування цього етапу потребує $ 150 млн.

Третій етап — створення сучасної молочної галузі. У цій справі найважливіше — підготовка кадрів.

Детальніше
Соняшник та ріпак витіснятимуть пшеницю з полів України
17-черв-2022

Вторгнення росії в Україну призведе до глобального дефіциту пшениці протягом щонайменше трьох сезонів. Ціни виростуть до рекордного рівня.

Таку думку висловив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.

«Україна надовго випаде з ринку», — сказав він.

За словами Сольського, зараз під загрозою три врожаї пшениці в Україні: торішній неможливо вивезти, цьогорічний неможливо зібрати, а в майбутньому аграрії, ймовірно, не захочуть сіяти.

Він зазначив, що цієї весни аграрії вже перейшли на соняшник із кукурудзи, оскільки олійне насіння важить менше на гектар, але продається дорожче. Подібний перехід може статися і з пшеницею.

Міністр підкреслив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі, і що ці дві сільськогосподарські культури «все витіснять, все очистять — і пшеницю, і кукурудзу».

«Моя особиста думка, що площі озимої пшениці (під урожай 2023 року) на підконтрольній нам території можуть значно скоротитися», — сказав він.

agroportal.ua

Детальніше
Шість аграрних законів 2018: аналіз і що зміниться для ринку
04-лют-2019

AgroPolit.com проаналізував роботу парламенту за 2018 рік, відібравши аграрні ініціативи, які стали законами. З’ясувалося, що за рік було прийнято 6 законів: земельна консолідація-рейдерство — № 2498-VIII, фітосанітарні процедури — № 2501-VIII, органіка — № 2496-VIII, скасування держрегулювання на ціни на цукор — № 2518-VIII. Ще 2 очікують підпису Петра Порошенка: про мораторій — № 9355−5 та інформацію для споживачів — № 8450.

Детальний аналіз даних ініціатив (ключові положення кожного з законів і проектів, дата набуття чинності та наслідки для учасників ринку, споживачів та загалом АПК) читайте у матеріалі далі.

1) #Консолідація-рейдерство (реєстр. № 6049-д)

№ 2498-VIII від 10.07.2018 «…щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»

Починає діяти з 1 січня 2019 року.

Консолідація — це лише невелика частина тих серйозних і застарілих земельних проблем, які вирішуються цим документом. Закон дуже великий і комплексний, тому описати всі новели буде складно.

Вкажемо основні питання, які ним вирішуються:

  1. Консолідація шляхом передачі до комунальної власності землі колективної власності ліквідованих колективних с.-г. підприємств (далі — КСП) і надання можливості їхнім колишнім членам, у котрих паювання вже відбулося, але які не ліквідовані, до 2025 року допаювати сільськогосподарські угіддя;
  2. Проблема польових доріг та питання лісосмуг землі, які належать до земель с/г призначення. Останні дозволено фізичним і юридичним особам передавати в оренду без аукціонів, але з обов’язковою умовою їхнього підтримання у належному стані;
  3. Забезпечення можливості обміну правами користування земельними ділянками, направленого на подолання так званої «шахматки»;
  4. Питання інвентаризації масивів земель с/г призначення і заповнення «білих плям», якими є невитребувані паї, польові дороги, відумерла спадщина чи просто земельні ділянки громадян, котрі не мають грошей на технічну документацію. Водночас встановлено обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі за проведення інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам. Виключено можливість зміни площі земельних ділянок за проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.

2) #Фітосанітарні процедури (реєстр. № 6673)

№ 2501-VIII від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур».

Набирає чинності з 2 лютого 2019.

Законопроектом змінено підхід проведення фітосанітарної експертизи та відбору зразків.

Основна новація — уповноваження приватних лабораторій, зокрема на огляд, під час якого здійснюється відбір зразків та фітосанітарна експертиза (аналізи).

Як це має працювати: звернення до лабораторії з одночасним повідомленням про це ДПСС, здійснення огляду працівниками фітосанітарної лабораторії, під час якого відбираються проби, проведення фітосанітарної експертизи та отримання висновку. На підставі висновку видається сертифікат. Функція арбітражної фітосанітарної експертизи залишається виключно за державою.

Створено 2 реєстри: уповноважених фітосанітарних лабораторій і фітосанітарних сертифікатів.

За порушення лабораторією законодавства про карантин рослин, передбачено відповідальність — штраф.

Серед інших пунктів закону:

визначає механізм фітосанітарної експертизи та арбітражної фітосанітарної експертизи;

встановлює термін дії фітосанітарного сертифіката — 14 днів;

встановлює обов'язкове врахування фітосанітарних вимог країни-імпортера за видачі фітосанітарного сертифіката на експорт і реекспорт.

3) #Цукор (реєстр. № 4532)

2518-VIII від 04.09.2018 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру».

Чинний.

Закон скасовує квоти на виробництво цукру та мінімальні ціни на його реалізацію.

Тим самим, документ унеможливлює:

захист інтересів вузького кола осіб (який містить корупціогенні ознаки), зацікавлених у збереженні наявної системи, що дозволяє обмежувати конкуренцію на ринку виробництва цукру, отримувати суттєво вищі прибутки зацікавленими особами за рахунок споживача без необхідності дбати про підвищення якості продукції та ефективності виробництва;

штучне утримання високої ціни на вітчизняний буряковий цукор для населення і стимулювання імпорту більш дешевого та менш якісного цукру;

нераціональне стримування розвитку цукрової галузі, що уже призвело до масового знищення десятків цукрових заводів в Україні та поставило на межі виживання заводи, котрі ще діють.

4) #Органіка (реєстр № 5448-д).

№ 2496-VIII від 10.07.2018 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Починає дію з 2 серпня 2019 року.

Частка органічної продукції і сировини на експорт становить 90%. Продають органіку до більш ніж 40 країн. На внутрішньому ринку реалізується тільки її десята частина. Його основне завдання: адаптація внутрішньої системи контролю якості органічної продукції до європейського законодавства, тому він встановлює вимоги не тільки до продукції, а й стандарти до процесу виробництва.

Введено механізм контролю за органами іноземної сертифікації, які працюють на території України. Регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу продукції. Передбачено чітку процедуру сертифікації органічного виробництва, з деталізацією за галузями, механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та механізм державного контролю (нагляду). Визначено відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Збільшено розмір штрафів до 30 тис. грн за реалізацію органічно чи псевдоорганічної продукції без належного сертифіката. Прописано вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництв. Також окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення, реалізації, декларування та маркування органічної продукції.

Визначається сертифікація органічного виробника (весь процес). Так, виробник, щороку має проходити сертифікацію для підтвердження відповідності вимогам. Окремо встановлено вимоги до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва. Повинні витримуватись умови ощадливого ставлення до довкілля.

Встановлює обмеження щодо застосування слів або префіксів, які можуть ввести в оману споживача, наприклад, «біо», «органічне» тощо. Тим не менш, він передбачає перехідний період для виробників, які у своїй назві використовують ці слова. Такий підхід гарантуватиме споживачам впевненість у продуктах, маркованих як органічні. Перехідний період може тривати від 2 до 5 років.

5) #Інформація для споживачів.

Реєстраційний номер № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (на підписі у Президента).

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня опублікування (певні статті мають винятки).

Закон змінює не прозорі правила гри, в яких завжди програє споживач. Встановлює нові вимоги маркування харчових продуктів, які змушують виробників виділяти на етикетках небезпечні компоненти. Також ним закріплено обов’язкове інформування:

про використання у продукті трансжирів та олії рослинного походження, зокрема пальмової олії;

вказувати, чи заморожувався продукт (із зазначенням частки вмісту льоду);

зазначати кінцевий термін придатності та як швидко продукт псується.

На нефасованому товарі (борошно, цукор, крупи тощо) має бути вказано точний склад продукту. Крім того, є вимога до розбірливості інформації — збільшення шрифту.

Тож після розчерку пера Президента, масло має бути маслом, а все інше, або спред або маргарин чи жир рослинній, а не «маселко» чи щось на кшталт цього. Тож, Закон забороняє «гратися» з назвами — використовувати інформацію, що може ввести споживача в оману, особливо в частині властивостей і характеристик харчових продуктів та приписування їм лікувальних властивостей.

Підвищуються штрафи для фальсифікаторів харчових продуктів: від 37−56 тис. грн, зі зняттям товару з продажу на період виправлення.

Для адаптації продукції в частині маркування до нових вимог, для виробників передбачено перехідний період протягом 3-хроків.

6) #Мораторій.

Реєстр. № 9355−5 Закон України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення» (на підписі у Президента).

Набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування

Документ на 1 рік продовжує строк дії мораторію на продаж землі с/-г. призначення та зобов’язує уряд до 1 березня 2019 року розробити та внести на розгляд парламенту проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Детальніше
АЧС: новий випадок на Рівненщині
21-груд-2017

19 грудня 2017 року В Україні зафіксували новий випадок африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, у трьох особистих підсобних господарствах громадян у с. Франівка Гощанського району Рівненської області зареєстрували захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу уДНДІЛДВСЕ* (м. Київ) встановили діагноз — АЧС.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок