Шведський старт-ап буде вирощувати водорості для годування ВРХ

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, фахівці Держпродспоживслужби та Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» підвели підсумки науково-обґрунтованої оцінки ризиків щодо занесення та поширення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби в Україні.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

Згідно з вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) така оцінка ризиків має проводитися щорічно та виявляти всі потенційні фактори можливого виникнення даної хвороби. Це дає можливість зрозуміти, які належні заходи для управління виявленими ризиками повинні вживатися.

Саме оцінка ризиків та управління ризиками як компоненти процесу аналізу ризиків є суттєвою умовою для отримання Україною офіційного статусу МЕБ щодо даного захворювання як держави, що може контролювати його.

Отримання такого статусу визначає інституційну та організаційну спроможність компетентного органу, а також сприяє відкриттю ринків та спрощенню доступу тваринницької продукції на ринки країн ЄС та інших країн світу.

Наразі Україна є благополучною щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Під час обговорення учасники засідання визначили подальші кроки, які сприятимуть покращенню системи контролю за губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби та зроблять країну ще на крок ближче до отримання офіційного статусу МЕБ.

Довідково. Оцінку ризиків проведено робочою групою експертів за координації Сектору оцінки ризиків Держпродспоживслужби та технічної підтримки експертів Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні». До складу робочої групи експертів увійшли представники Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та незалежні фахівці.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців 2019 року становило майже $7,1 млрд, що на $549,9 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

«За 9 місяців 2019 року експорт товарів становив $ 37,093 млрд, або 107,4% порівняно із 9 місяцями 2018 року, імпорт — $ 44,191 млрд, або 107,5%. Негативне сальдо становило $ 7,1 млрд (за 9 місяців 2018 року також негативне — $ 6,55 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільше товарів за вказаний період Україна експортувала до Китаю (на $ 2,59 млрд; на 79,2% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Польщі (на $ 2,53 млрд; на 4,4% більше) та Російської Федерації (на $ 2,45 млрд; на 9,7% менше).

Найбільше за три квартали цього року Україна продала на зовнішніх ринках чорних металів (на $ 6,9 млрд; на 10,3% менше, ніж за аналогічний період 2018 року), зернових (на $ 6,8 млрд; на 42,5% більше), жирів та олій (на $ 3,3 млрд; на 3,9% більше).

Найбільше товарів у січні-вересні 2019 року Україна імпортувала з Китаю (майже на $ 6,6 млрд; на 26,1% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), Російської Федерації (на $ 5,4 млрд; на 6,9% менше) та Німеччини (на $ 4,5 млрд; на 0,9% менше).

Основними товарними позиціями українського імпорту за 9 місяців цього року були машини, обладнання та механізми (на $ 9,47 млрд; на 12,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на $ 8,9 млрд; на 7% менше), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (майже на $ 5,7 млрд; на 8,8% більше).

Зовнішньоторговельні операції у січні-вересні 2019 року проводились із партнерами із 221 країни світу.

Agropolit

Щорічний Global Dairy Top 20 від Rabobank висвітлює результати лідерів галузі в одному з найдорожчих харчових секторів у світі.

Сукупний оборот 20 найкращих компаній у галузі молочної промисловості зріс на 9,3% у доларах США після зниження минулого року на 0,1%. У євро загальний товарообіг зріс на 5,0%. Активність злиття та поглинання 20 найкращих компаній залишалася відносно стабільною у 2021 році порівняно з попереднім роком, але знизилася в першій половині 2022 року, коли було оголошено близько 10 угод проти приблизно 30 у попередньому році.

Цьогорічний рейтинг характеризується активністю операторів. Компанії, які змінили позиції рейтингу, зробили це через зростання обороту або через стратегічну діяльність. І зростання обороту, і стратегічна діяльність були більш значними, ніж в останні роки. Наприклад, стратегічне перепозиціонування та діяльність зі злиття та поглинання призвели до входження Froneri та виходу Kraft Heinz із рейтингу. 

Компанії з другої половини рейтингу мають невеликі розриви в показниках. У 2020 році вісім компаній з другої частини розділяли між собою менше 1,0 млрд USD. Цього року продажі чотирьох компаній досягли тільки 0,15 млрд дол. USD.

У звіті: 

• Завдяки зміцненню базових цін на молочну продукцію 2021 став роком високого зростання товарообігу для компаній з Топ-20
• Драйвери: потужні угоди Lactalis і Yili 
• Стратегічні розширення (і вибуття): Saputo, Savencia, Sodiaal, Müller і Schreiber 
• Новий гравець у списку - Froneri
• Зниження
• Молочні альтернативи: якщо ви не можете перемогти їх, приєднайтеся до них 
• Кооперативи-гіганти у верхній частині рейтингу: DFA, Fonterra, FrieslandCampina та Arla Foods
• Цільові показники викидів парникових газів: прийняття SBTi та перехід від визнання до поступового встановлення нульових цілей

У наступному році ми очікуємо ще один значний результат для сумарного обороту 20 найкращих молочних продуктів світу, оскільки базові ціни на молочну продукцію досягли рекордних або майже рекордних рівнів у всьому світі через війну в Україні та прискорення глобальної інфляція. Однак у другій половині 2022 року очікується зниження глобального попиту на молочні продукти через фактори карантинних обмежень, ефекту від інфляції, яка впливає на купівельну спроможність споживачів, та інші економічні труднощі. Через ослаблення локальних валют, особливо EUR по відношенню до USD, деяким компаніям може бути важко зберегти свої позиції та цьогорічні досягнення.

Повний текст звіту за посиланням https://telegra.ph/Rabobank-Global-Dairy-Top-20-08-18

milkua.info

За даними ІА «АПК-Інформ», з середини липня в Україні продовжують зростати ціни на соняшниковий шрот.

Ключовими факторами підтримки цін виступили обмежена кількість пропозицій даного продукту через зупинки більшості підприємств на ремонтно-профілактичні роботи, а також підвищення собівартості виробництва. При цьому попит на шрот оцінювався як стабільний.

За вказаний період ціни пропозиції виросли на 500-600 грн/т (або в середньому на 8%) і за станом на 27 липня переважно озвучуються в діапазоні 7200-7800 грн/т на умовах самовивозу в залежності від якісних показників шроту і територіального розташування підприємства .

У той же час, аналітики відзначають, що з кінця липня в Україні низхідна тенденція в сегменті соєвого шроту змінилася підвищувальний тренд. Підтримку цінам надавали активізація попиту покупців, а також дефіцит пропозиції соєвих бобів.

Станом на 28 липня відпускні ціни на соєвий шрот озвучуються в межах 13000-14000 грн/т EXW, що в середньому на 200 грн/т вище показників в середині поточного місяця.

apk-inform.com