Дефіцит торгівлі товарами України продовжує збільшуватися

На початку вересня в центральному регіоні України фіксується збереження підвищувальної цінової динаміки на ринку ГМ соєвих бобів. Ціни попиту зросли на 200-500 грн/т і станом на 7 вересня озвучуються операторами ринку переважно в межах 11200-14000 грн/т СРТ.

Про це повідомляє  ІА «АПК-Інформ».

Відзначається, що зростанню цін, як і раніше, сприяв високий попит переробних підприємств, які терміново потребували формування сировинної бази для роботи в короткостроковій та середньостроковій перспективі, та збільшення конкуренції серед покупців, особливо це стосується олійної з високими якісними показниками. Однак значні запаси соєвих бобів у сільгоспвиробників та досить активне надходження пропозиції на ринок перешкоджали більш істотному зростанню цін.

В окремих областях України розпочалася збиральна кампанія, однак це суттєво не вплинуло на цінову ситуацію, оскільки покупці повідомляли про недостатню олійність бобів нового врожаю, що наразі пропонують аграрії, і продовжували віддавати перевагу закупівлі врожаю минулого року.

У п'ятницю, 20 вересня 2019 року уряд оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Текст документу був опублікований на офіційному ресурсі Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України.

Мета законопроекту — створити відповідне підгрунтя для запровадження вільного ринку землі с.-г. призначення в Україні.

Як вказано у пояснювальній записці:

«Проект Закону розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України».

Як стало зрозуміло з тексту документу, вже з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Основні тези законопроекту:

визначається суб'єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;

встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;

забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Закон України «Про санкції» доповнюється новим видом санкцій «заборона на набуття у власність земельних ділянок». Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

agropolit.com

Світові молочні ринки відновлюються. Наразі таку думку мають більшість глобальних аналітичних агенцій. Підтвердженням цьому є стійкий тренд зростання світових цін на біржову молочну продукцію, який стартував з вересня минулого року.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Синхронно пішли вверх і ціни на сировину, що співпало з сезонним зростанням та одночасним стрибком світових цін як на білкові, так і на жирові складові раціонів. Наразі ріст продовжується, хоча й меншими темпами. Так, за оцінкою IFCN, у січні 2021-го загальносвітовий ріст цінника на корми склав 1,5% у місячному порівнянні. Індикатив світової ціни на молоко-сировину у лютому також зріс на 4,9% до 42,4 дол./100 кг. Загалом, такі показники цін на молоко вже досягли допандемічних рівнів.

При цьому маржа між кормовими затратами та ринковою ціною на молоко-сировину скоротилася, проте різниця в цілому позитивна і складає трохи більше 10 дол. В таких умовах страждає економіка ферм більшості молочних регіонів, Зокрема, основні виробники і світові експортери північної півкулі зазнають труднощів в частині економіки виробництва молока. Натомість ситуація у південній півкулі значно краща.

На даний час відмічається зростання попиту та впевнене його нарощування, особливо з боку азійського регіону, економіка якого продемонструвала більш швидке відновлення у постпандемічний період на фоні низьких показників нових випадків захворювання.

Чи не найяскравішим підтвердженням цьому стала остання 279-та сесія молочних торгів на новозеландському молочному аукціоні GDT, де ріст середньої ціни склав 15%, а середня ціна піднялась до 4231 дол./т. (FAS). Молочний індекс додав 176 пунктів та досягнув докризових значень лютого 2014-го року.

Ріст загальної ціни підтримувався майже всіма торговими позиціями, а найбільше — ключовим товаром цього торгового майданчика, сухим незбираним молоком, який показав рекордне зростання +21% (4364 дол/т), підкоривши нову цінову вершину. Тренд росту цін на СНМ розпочався ще на початку осені і нині показує перспективу, безумовно після деякої корекції. Це зумовлено закінченням сезону великого молока у Новій Зеландії, який в цьому році не мав приросту виробництва молока. При цьому прогнози щодо сприятливих погодних умов в Океанії все ще залишаються обережними. На цьому фоні всі контракти СНМ подорожчали приблизно в однаковій мірі.

Друге місце по активності росту зайняло вершкове масло, яке подорожчало на 13,7%, до 5826 дол./т., а ціна наблизилась до рівнів максимумів чотирирічної давнини. Ціни на всі контракти зросли на понад 10%. Зневоднений молочний жир також суттєво подорожчав, проте його зростання було майже вдвічі нижчим, ніж масла ― 7,4%, до 5929 дол./т. В цій ситуації знову швидко скорочується різниця в цінах зазначених продуктів, що спостерігалось в період світового локдауна. Попит на жири, особливо масло, активно зростає, і зараз ціни швидко відіграли свої позиції після півторарічного падіння.

Ціни на сухе знежирене молоко рухаються по схожій траєкторії лише з деякими відмінностями у хвилях корекції, порівняно із СНМ. Ціна СЗМ у цю сесію досягла нових максимумів ― 3302 дол./т., а зростання склало 3,5%. При цьому літні контракти зросли вище середнього значення в очікуваннях недостатньої росту пропозиції з боку основних поставників північної півкулі в період сезону великого молока. Вочевидь, запаси СЗМ, які нагромаджувалися впродовж минулого року в деяких ключових виробників в період глобального локдауна не є вагомою підставою для задоволення майбутніх потреб. Зокрема, запаси СЗМ на кінець минулого року у США перевищували на 14,5% показники кінця 2019 року. Разом з тим, європейські публічні запаси за підсумками непростого року залишилися незмінними в розрізі річної оцінки, що зумовлено досить стійким попитом навіть в часи пандемії.

У період 2015−2017 років 1 грн інвестицій в основний і оборотний капітал аграрних підприємств України принесла в середньому в рік 0,295 грн приросту прибутку до оподаткування. Тобто в даний час окупність інвестицій становить 3,4 року.

Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кисіль.

За його словами, більшість національних інвесторів усвідомлюють привабливість аграрного виробництва України. Це підтверджують позитивні тенденції динаміки капітальних інвестицій.

«Навіть в умовах війни, економічної нестабільності та інших негативних чинників обсяги капітальних інвестицій в аграрну сферу за останні три роки в порівнянні з 2014 роком збільшилися на 81%», — підкреслив учений.

Однак, за його даними, в 2018 році високі темпи приросту капітальних інвестицій зменшились.

«Це пов'язано з тим, що в умовах підвищених ризиків національні інвестори віддають перевагу коротким інвестиціям в приріст оборотного капіталу, які більше капітальних. Їх розмір у розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій за останні три роки становить 2,64 грн. Короткі інвестиції дають швидкий ефект, але не створюють бази для майбутнього розвитку, що є значною проблемою стратегічного характеру», — застеріг Микола Кисіль.

При цьому уявлення іноземних інвесторів про окупність вкладень їх капіталу в аграрному секторі України є здебільшого песимістичними. Не випадково накопичений в виробництво продукції сільського лісового та рибного господарства капітал нерезидентів на кінець 2017 року склав лише $621,2 млн, з яких 43% надійшли з офшорів, додав учений.

«Не дивлячись на значні ризики високий рівень ефективності інвестицій повинен мотивувати інвесторів на їх здійснення. Інвесторам слід розуміти, що вкладення ними капіталу в аграрні проекти зараз і надалі є вигідною справою. У перспективі їх доцільно поєднувати з інвестиціями в переробку аграрної продукції», — вважає експерт.

Він вважає, що цьому сприятиме зменшення інвестиційних ризиків в зв'язку з очікуваним в найближчі роки припиненням активної фази зовнішньої військової агресії на Сході і Півдні України, посиленням протидії корупції та аграрному рейдерству, захистом прав інвесторів та іншими позитивними наслідками реформування вітчизняної економіки.

milkua.info