Шість українських компаній заявили про будівництво нових тваринницьких комплексів

Україна розширює географію поставок продукції птахівництва. Про це повідомляє Держпродспоживслужба, передає УНН.

Відтепер українське м’ясо птиці (курятину) та яйця поставлятимуть до Сінгапуру.

“Україна отримала схвалення для експорту м’яса птиці та продуктів з нього, свіжих столових яєць та яєчних продуктів до Сінгапуру. Це свідчить про ефективну та дієву державну систему контролю за безпечністю харчових продуктів та охорони здоров’я тварин”, — йдеться у повідомленні держоргану.

Нагадаємо, з початку року свої ринки для українського м’яса птиці (курятини) відкрили вже 15 країн. Серед них — Албанія, Гана, Гонконг, Марокко, Туніс та ін.

Загалом, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-е місце, а в ЄС — входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Протягом першої декади червня ціни на свинину продовжили висхідний рух, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу цін.

Торги минулого тижня продемонстрували помітну перевагу попиту на свинину за пропозицію, адже за їх підсумками середньозважена ціна закупівлі зросла на 4,4% проти попереднього показника. Так, в середньому ціна кілограма свинини живою масою цього тижня зупинилася на позначці 55,3 грн/кг.

Як і тижнем раніше, спостерігається регіональна розбіжність цін. Так, унаслідок значного дисбалансу між обсягами попиту та пропозицією на товарних свиней на Сході котирування зросли до 57-59 грн/кг. В інших регіонах ринкова ситуація дещо збалансованіша, тож цього тижня у Центрі ціни коливаються в межах 55-57 грн/кг, а максимальна позначка в Західних областях на пів гривні нижча.

Більшість постачальників свиней забійних кондицій відзначили, що закупівельна активність залишається на високому рівні — заготівельники звертаються по додаткові партії тварин серед тижня, давні контрагенти заявляють про бажання відновити співпрацю. Водночас, щонайменше чверть свиногосподарств цього тижня мали до реалізації менші товарні партії, а окремі були змушені взяти паузу, щоб тварини могли дорости до товарних кондицій. І виробники і переробники відзначає помітно меншу середню забійну масу тварин упродовж останніх тижнів, що помітно зменшує загальну пропозицію промислової свинини. 

Асоціація «Свинарі України»

У Мінекономіки активно працюють над реалізацією Стратегії з розвитку зрошення в Україні на період до 2030 року із залученням широкого кола фахівців цієї галузі. Відновлення зрошення забезпечить сталий розвиток сільськогосподарської галузі у Південних регіонах та реалізацію аграрного потенціалу всієї України.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко в Одесі під час круглого столу на тему: «Відновлення зрошення в зонах ризикового землеробства», йдеться на сайті відомства. 

Участь у заході взяли заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Одеської ОДА, одеської філії ДУ «Держґрунтохорона», Державного агентства водних ресурсів України, Інституту водних проблем і меліорації НААН, науковці, керівники аграрних підприємств та фермери.

«Питання відновлення зрошення потребують нагальної уваги. Впровадження Стратегії та спільних напрацювань дозволить ефективніше реалізовувати наш аграрний потенціал, зокрема, збільшити обсяг виробництва агропродукції, створити нові робочі місця, залучити інвестиції та стимулювати розвиток бізнесу на селі», — зауважив Ігор Петрашко.

Учасники зустрічі детально обговорили передумови та перспективи розвитку зрошення в Одеській області і в інших південних областях, а також розглянули перспективи розвитку зрошувальної інфраструктури.

latifundist

Більшість економічно розвинених країн приділяють значну увагу стратегії розвитку та підтримки сільського господарства. Це важливий документ, який на декілька років або навіть десятиліть визначає взаємовідносини держави та сектору АПК, мотивує бізнес інвестувати та заохочує збільшувати продуктивність. В Україні такої стратегії немає, із року в рік змінюються державні програми, напрямки, пріоритети та бюджети, що неминуче призводить до хаосу та нерозуміння політики держави. Чергова спроба хоча б обговорити окремі її напрямки запланована на наступний тиждень, 11 лютого, у межах засідання аграрного комітету ВРУ. Про це у коментарі УНН розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

"Буде слухатися питання державної підтримки аграрної галузі, її дотування і оподаткування. Я буду серед виступаючих, оскільки я писав доповідну на Прем'єр-міністра (Олексія Гончарука - ред.) з цього приводу.

Ми не можемо так жити, один рік маючи 6 млрд грн держпідтримки, інший - 4 млрд грн, чи взагалі 1,5 млрд грн, як пропонували”, - зазначив Козаченко.

У відповідь на його лист Гончарук доручив міністру розвитку економіки Тимофію Милованову створити робочу групу в Кабміні, куди включити зокрема представників профільних асоціацій.

Проблем в АПК багато, каже Козаченко. Перш за все це невизначеність і відсутність стабільності у державній політиці.

"Ми лягаємо спати і не знаємо, які зміни у законодавстві, радикальні, будуть прийняті вночі. А державна підтримка має бути сталою, як у ЄС. Там, відповідно до стратегії, яка затверджується на 7 років вперед, кожен аграрій знає, на яку підтримку він може розраховувати, які податки він буде сплачувати, і чи може він у цих умовах створювати конкурентоспроможне виробництво чи ні", - пояснює Козаченко.

Стратегія розвитку та підтримки українського АПК повинна чітко окреслювати модель заохочення вітчизняного агровиробника, вважає експерт.

"Ми маємо чітко визначитися із системою оподаткування і державної підтримки великих, середніх і малих товаровиробників. Ми маємо зрозуміти, яким реально повинен бути річний розмір фінпідтримки галузі АПК. Бо пропоновані на цей рік 4 млрд грн - це дуже мало. Це у 117 разів менше, ніж у ЄС, у перерахунку на 1 гектар держпідтримки", - пояснює Козаченко.

Вітчизняним товаровиробникам складно працювати не лише в Україні, а й на зовнішніх ринках, зазначає експерт. Причина в упередженому ставленні та нерівних умовах для України. Як наслідок, польська свинина в Україні дешевша за українську.

"Ми не субсидуємо поставки продукту за кордон, тому що підписали відповідну угоду із Міжнародною торговельною організацією (WTO). І норми документу, які забороняють нам субсидувати експорт, є незмінними.

Разом з тим, деякі країни ЄС, наприклад, Польща, підписуючи угоду із WTO, прописали, що вони можуть субсидувати експорт. Тому сьогодні ми їмо польську свинину, яка дешевша за нашу. І по окремих видах продукції країна надає товаровиробникам 30% експортної дотації, у якій ми обмежені", - пояснює він.

Експерт також прокоментував наміри окремих фахівців галузі робити ставку на розвиток в Україні сімейних фермерських господарств. Козаченко вважає, що це не спрацює.

"Закидалося неодноразово, що треба знищити агрохолдинги, бо вони, мовляв, створюють небезпеку для держави. І пропонувалося зробити, як у Європі - розділити усіх аграріїв на господарства, дати їм по 16 га землі, по дві корови, троє поросят, і хай працюють. Але так не вийде: сьогодні ми виживаємо тільки за рахунок того, що у нас індустріальне сільське господарство. Якби воно було сімейним - воно б уже давно зачахло. Бо у ЄС, на який ми хочемо рівнятися, 40% усього бюджету йде на дотації сімейним господарствам", - каже Козаченко.

Джерело: УНН