Відновлення зрошення стане додатковим фактором розвитку АПК Півдня і всієї України, — Петрашко

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Цього тижня очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька взяла участь в сесії «Економічна дипломатія: просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій», що відбулася в рамках Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України. Під час події пані Магалецька розповіла про роботу щодо розширення сільськогосподарського експорту як за кількістю напрямів, так і за кількістю найменувань продукції, що постачається до інших країн.

«Розглядаються запити щодо експорту 37 видів продукції тваринного походження та 21 виду продукції рослинного походження. Кожен з них потрібно узгодити на міждержавному рівні і провести значну роботу по алгоритму із шести послідовних дій: запит, оцінка ризику, аудит системи на місці, узгодження двосторонніх документів, інспектування або схвалення підприємств, проведення навчання офіційних ветеринарів та державних інспекторів. Крім того, Держпродспоживслужба ініціювала процес відкриття ринків 24 країн світу в Африці та Азії», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Владислава Магалецька висловила сподівання, що пандемія коронавірусу не завадить розвитку українського експорту в 2021 році.

Meat-Inform

В рамках нового дослідження групи фахівців з Університету штату Мічиган (США) було продемонстровано, що додавання жирних кислот в комбікорми в період ранньої лактації значно покращує продуктивність корів. Зокрема, висока ефективність виробництва була досягнута за рахунок додавання пальмітинової і олеїнової жирних кислот.

При цьому вчені наголошують на необхідності захисту рубця, так як добавки з жирними кислотами можуть негативно позначатися на травленні.

За матеріалами AllAboutFeed

Закупівельні ціни на свиней забійних кондицій у середині листопада продовжили «зсув». Так, за попередніми оцінками операторів середня ціна закупівлі цього тижня послабилася ще на 1,25% та наближається до 43 грн/кг. Втім, таке послаблення не таке сильне, як минулотижневе просідання на 3%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця.

З огляду на вповільнення темпів падіння цін, виробники свинини сподіваються, що надалі ціни якщо не змінять вектор руху, то хоча б закріпляться на досягнутому рівні в межах 42-44 грн/кг. Більшість переробників у свою чергу очікують, що наступного тижня ціни на свинину живою вагою коливатимуться в вужчому діапазоні — 42-43 грн/кг. Проте є і такі, що прогнозують пониження мінімальної цінової позначки нижче вказаного рівня.

З іншого боку, європейські котирування залишаються на досягнутому рівні, а тамтешні оператори очікують на передсвятковий підйом цін у відповідь на досить активний попит з боку закупівельників. Хоча попередні прогнози пожвавлення закупівлі підтвердилися, на європейських цінах це ще не відбилося. З іншого боку, така стабільність не дає рівню «бар’єрних» цін опускатися нижче 44 грн/кг, на якому він тримається вже півтора місяці. 

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info