З листопада на митниці впроваджується нова електронна форма декларації

Забезпечення ефективного функціонування м’ясного ринку в Україні неможливо без вдосконалення галузевого законодавства. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Регулювання ринку м’яса: баланс між безпекою споживачів і розвитком бізнесу» за організації Офісу ефективного регулювання (BRDO) та за підтримки EU4Business/FORBIZ в рамках #PROДіалог.

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки», - зауважила Олена Ковальова.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державної регуляторної служби України, Представництва ЄС в Україні, галузевих асоціацій, бізнесу та громадськості.

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання можуть провокувати високі корупційні ризики», - відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Довідково:

У 2018 році 64,7% м’яса (1525,0 тис. тонн) вироблено сільськогосподарськими підприємствами, 35,3% (831,9 тис. тонн) – господарствами населення. Відповідно балансу попиту і пропозицій м’яса і м’ясопродуктів у 2018 році виробництво м’яса на одну особу склало 52,2 кг, що зросло на 1,0% до попереднього.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна різко скоротила експорт яєць - на 68% в натуральному вираженні і більш ніж удвічі в грошовому.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

За підсумками січня 2021 роки за кордон продали 3,68 тис. тонн яєць на 4,18 млн доларів. Для порівняння: в перший місяць минулого року експорт яєць приніс Україні 10,48 млн доларів.

Основними покупцями в січні-2021 Українська яєць стали:

ОАЕ (1,45 млн доларів, або 34,7% всього імпорту);

Латвія (1,11млн доларів, або 26,7%);

Саудівська Аравія (643,5 тис. Доларів, або 15,4%).

Асоціація тваринників України оприлюднила прогноз, згідно з яким десяток яєць скоро може підскочити в ціні до 40 гривень. Головна проблема - скорочення поголів'я птиці, адже утримувати її стало дуже дорого. Так що омлети і яєчня можуть стати делікатесом.

Також повідомлялося, що в кінці грудня-2020 собівартість виробництва яєць становила 22 гривні за десяток, а в магазинах за них просили від 30 гривень.

Латифундист

У 2020 року на частку м'ясного птахівництва припало 28% всіх комбікормів, вироблених в світі, або 334 млн т, підрахували експерти з Alltech. Для свинарства було вироблено 24% всіх комбікормів, або 286 млн т, для яєчної галузі - 14% (160 млн т), молочної - 11% (128 млн т), і для виробництва яловичини - 10% (116 млн т). На частку аквакультури довелося 4% (49 млн т) всіх вироблених комбікормів, повідомили в Alltech.

За матеріалами Feed Navigator

За вісім місяців 2022 року, з яких шість у стані у війни, молочний сектор України спромігся експортувати до країн ЄС 16,5 тис. тонн молочних продуктів загальною вартістю 88,5 млн євро. Якщо відрахувати об’єми відвантаженого казеїну для технічних та індустріальних потреб, то решта близько 10 тис. тонн припадає на товарні позиції для харчових цілей.  Сире молоко, яке йде на виробництво такої продукції, без виключень має відповідати визначеним у регламентах гігієнічним вимогам ЄС.

Таку думку в телеграм-каналі UA-82.5 висловлює Ірина Висоцька, координаторка компоненту «Молочний сектор», Quality FOOD Trade Program («Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»).

В українській молочній рутині прийнято ототожнювати таке сире молоко від корів з ґатунком «Екстра». То чи вистачить Україні «Екстри», щоб і далі тримати чи за можливості навіть розширити свої експортні позиції на Заході? Безумовно. Якщо взяти до уваги довоєнну статистику 2021 року, то виробникам сирого молока майже вдалося наблизитися до мільйонної позначки у тоннах молока, що за оцінками переробників відповідає ґатунку «Екстра».

У перші вісім місяців 2022 року до ЄС експортовано молочної продукції в перерахунку на еквівалент молока на рівні 100 тис. тонн. Очевидно з простих калькуляцій, що потенціал для зростання існує. Показовою є та кількість виробничих потужностей, що були ухвалені на право експорту до ЄС, зокрема у 2022 році, а на дату публікації вже становила сорок.

Втім, варто зауважити, що ще за результатами останнього аудиту Генерального Директорату Європейської Комісії DG SANTE у 2021 році у своєму звіті надало оцінку реалізації процедури включення потужностей до списку експортерів до ЄС як такої, що «не повністю відповідала вимогам ЄС, а отже, підриває надійність гарантій того, що лише потужності, які відповідають вимогам ЄС затверджуються та утримуються у списках експортерів до ЄС». У звіті європейських аудиторів неодноразово були посилання на вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль, зокрема щодо спроможності компетентного органу третьої країни забезпечити, щоб включені потужності були об'єктом регулярного та ефективного контролю.

Тому тісна співпраця виробників-експортерів з Держпродспоживслужбою, особливо в умовах воєнного стану (заборони на перевірки), дуже вітається аби підтримувати статус надійного постачальника молочних продуктів до ЄС. В розроблених спільно з компетентним органом України рекомендаціях періодичність такого контролю має бути щонайменше двічі на рік. Ознайомитися з іншими порадами для охочих потрапити та залишитися в списках експортерів до ЄС можна тут.

Повертаючись до звіту DG SANTE, хочеться зауважити на ще одному важливому моменті - це нотифікація через портал RASFF, яка була ініційована державою-членом ЄС у 2020 році і стосувалася виявлення у молочній сироватці хлорамфеніколу (забороненого до застосування в Україні!).

Розробка зазначених в наказі процедур контролю залишків ветеринарних препаратів та інших інгібіторів — це величезна робота кожного окремого оператора ринку молока та молочних продуктів в Україні. Приміром, в ЄС є багатолітньою нормою для членських бізнес-об'єднань розробляти такі уніфіковані моніторингові програми та галузеві стандарти, спираючись на мінімальні вимоги законодавства щодо максимально допустимих рівнів забруднювачів чи частоти контролю, ба більше, навіть перевищуючи їх.

Маю надію, що в близькому майбутньому українська молочна галузь також прийде до схожих практик, щоб забезпечити належне функціонування всієї системи контролю, а саме: приватного, що здійснюється операторами ринку молока та молочних продуктів чи їхніми об'єднаннями, та державного — відповідно до повноважень компетентного органу.