Держави-члени ЄС прийняли рішення про заборону формальдегіду в кормі для птиці

Держпродспоживслужба відзвітувала про те, що минулого року українським виробникам м’яса та продуктів тваринництва вдалося розширити експорт на 85 нових ринків. Також було погоджено 20 експортних і 24 імпортні сертифікати, повідомляє shuvar.com.

Повідомляється, що 306 вітчизняних підприємств продають продукцію у країни ЄС. 126 з них поставляють харчові продукти.

“Судячи з абсолютних обсягів торгівлі, за десять останніх років Україні вдалось досягнути прориву в експорті продукції тваринництва за певними товарними позиціями. А у минулому році відбулося розширення географії експортних поставок продукції нашої держави та збільшено кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження”, – зауважив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лампа.

Зокрема, українську продукцію почали експортувати до таких країн: Албанії (м’ясо птиці та продукти з нього); Республіки Гана (м’ясо птиці та продукти з нього); Гонконгу (м’ясо птиці та продукти з нього, яйця та яєчні продукти); Республіки Македонії (молочна продукція, комбікорми); Королівства Марокко (м’ясо птиці та продукти з нього, яєчні продукти); ОАЕ (живі вівці та кози, добовий молодняк свійської птиці, жива птиця, інкубаційні яйця); Республіки Сербія (яйця та яєчні продукти); Республіки Таджикистан (м’ясо, м’ясні та молочні продукти, рибу і рибопродукти, сировина тваринного походження, корми рослинного походження); Туніської Республіки (м’ясо птиці); Туреччини (свіже, охолоджене, заморожене м’ясо в тушах/м’яса обвалки великої рогатої худоби); Чорногорії (яйця та яєчні продукти) тощо.

usba.com.ua

Для полегшення та покращення ситуації в галузі тваринництва потрібно виріши питання подорожчання кормів. 

Про це повідомив керівник відділку розвитку тваринництва A.G.R. Group  Володимир Золотар. 

Він зазначив, що в першу чергу на вартість кормів впливає ситуація на зерновому ринку.

На думку аграрія, варто було б повернутися до схеми держпідтримки, яка була раніше, коли допомога виділялася на одну фуражну корову, яку утримували сільгоспвиробники.

«Думаю, що не варто прив'язувати підтримку до розміру землі, яка перебуває в обслуговуванні тваринництва (від одного га), а від кількості тварин на утриманні – було б добре. Це особиста моя думка. До пандемії допомога була 1700 грн за одну корову. Звісно, потрібно змінити суму відповідно до сьогоднішніх реалій, але сам підхід варто було б повернути. Ця допомога потрібна для того, щоб виробники молока могли закупити білкові корми, зернофураж, премікси», – заявив Золотар.

За його словами, також варто зважати на перспективу подорожчання продукції АПК через ціни на газ. В принципі, основне завдання керівництва профільного міністерства та вищого керівництва держави – це налагодити процес, щоб ця програма держпідтримки працювала і була ефективною. Щоб можна було розвиватися. Сьогодні ми бачимо ініціативи з боку держави щодо збільшення поголів'я ВРХ, але для більшості фермерів – це не дуже ефективна програма. Програмою скористається мізерний відсоток дрібних виробників, а, наприклад, для юридичних осіб там немає нічого, виживай як хочеш. Для того щоб виправити ситуацію, варто запланувати держпідтримку (для юросіб включно) на рівні 5 тис. грн за утримувану фуражну корову. Є статистична звітність, утримуєш корову – будь ласка, отримай кошти на рахунок підприємства два рази на рік – на розвиток, на здешевлення кормів. 

«Що стосується програми з нарощення поголів'я, хай така і залишається – 30 тис. грн за кожну введену в основне стадо корову-первітку. Однак, наскільки я бачу, сьогодні питання стоїть не у нарощуванні, а в утриманні тварин та плановому розвитку господарства. Основа розвитку тваринництва сьогодні – дати невеличку підтримку і не заважати надмірними перевірками, це дозволить галузі нормально, прогнозовано розвиватися», – коментує ситуацію Володимир Золотар.

AgroPolit.com

Україна та Європейська Комісія розпочали процес погодження уніфікованої форми міжнародного ветеринарного сертифіката для експорту молока та молочних продуктів з Європейського Союзу до України.

Збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях можна розглядати як велике джерело для підтримки українських виробників.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю Ліга.Бізнес.

«Локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс — все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь», — прокоментував Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що додатковий критерій локалізації буде вводитися, не міняючи системи Prozorro.

«Система буде продовжувати працювати у рамках діючих алгоритмів, щоб все відбувалося абсолютно прозоро, без жодного ручного управління. Але система повинна враховувати національні критерії. Наприклад, сплата податків. Чому компанія, яка сплачує податки в Україні не повинна мати жодного пріоритету перед конкурентом, який взагалі нічого не платить до нашого держбюджету, при цьому отримуючи від свого уряду кредит під нуль процентів на експорт? Це ненормально. Друге, для великих проєктів дуже бажано, щоб продукція збиралася/вироблялася в Україні. Є приклад Казахстану — чому у них є виробництво локомотивів GE, а до нас їх привозять? Тобто загальна ідея така: хочете отримати держзамовлення, платіть гроші до бюджету України», — роз’яснив Міністр.

За його словами, реформування системи не відбудеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал.