Ринок живця: ціни «обганяють» сезонні тренди

У Херсоні через спалах африканської чуми свиней прийняли рішення про заборону торгівлі м’ясом та м’ясопродуктами на території ринкових містечок КП «Херсонський комунальний ринок» та обслуговуючого кооперативу «Комунальний ринок». 

За інформацією, по місту Херсону зараз офіційно зафіксовано 2 випадки африканської чуми свиней — у селищі Комишани та мікрорайоні Янтарний Дніпровського району Херсона.

«Ми 10-го числа у Комишанах мали знімати карантин, але він буде подовжений через спалах, по якому ми зараз будемо оформляти документи. Тут у зоні захисту, за 2,5 км від осередку АЧС, було виявлено господарство, де вирощували свиней, що підлягали вилученню. Господар відмовився, щоб поросят умертвили. Він сказав, що врятує своє поголів’я, написав нам листа, що відмовляється виконувати вимоги законодавства і через три тижні у нього почався масовий падіж свиней. Усі 120 голів у нього пали впродовж 4-х днів», — повідомила Марина Малахова, в.о. начальника управління Держпродспоживслужби у місті Херсон.

pigua.info

Перебої електропостачання — спільна проблема виробників, переробників свинини та роздрібної торгівлі та споживачів, що з жовтня стала однією з пріоритетних. Про те, як відключення електроенергії впливають на роботу вітчизняного ринку свинини, дізнаєтеся з «розвідки» аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Відключення електроенергії — основний бар’єр для роботи операторів ринку свинини, одностайно констатують виробники та переробники свинини. Так, аварійні та планові відключення електропостачання безпосередньо впливають як на цінову ситуацію на ринку свинини, так і на сам формат роботи його операторів.

Так, вже місяць переробники стикаються з відмовами від попередньо замовленої охолодженої свинини, переносів поставок та вимушеним переглядом графіків виробництва та/чи відвантаження готової продукції. У зв’язку з цим в середині жовтня чимало операторів мали значні перехідні залишки продукції та її повернення, тож у відповідь на це переробники зменшили обсяги заготівлі та завантаженість забійних цехів щонайменше на 20-30%. Відповідні зміни попиту істотно вплинули і на планову реалізацію товарних партій виробників свинини, що посилило тиск на ціни на тлі сезонно активнішого приросту живої маси тварин.

Зокрема, з другої декади жовтня перебої електропостачання підсилили сезонне просідання цін закупівлі свиней забійних кондицій: якщо протягом другого тижня жовтня середня ціна на свинину живою масою становила 73,9 грн/кг, то за чотири тижні показник понизився до 61,7 грн/кг (-16,5%).

Проте цінові коливання — не єдині зміни, що спостерігають оператори ринку, адже витрати на енергоресурси ростуть. Так, вартість кіловата електроенергії, отриманого від дизельного генератора, удвічі-тричі вища за стандартну. Але як виробники, так і переробники змушені йти на такі витрати, оскільки довготривале відключення електроенергії призводить до більших виробничих втрат та вищої собівартості продукції. Підприємства, які не встигли заздалегідь «підстрахуватися» для забезпечення безперебійної роботи наразі змушені адаптуватися під графіки відключень, очікуючи по 3-5 тижнів на поставку генераторів з-за кордону. Проте не всі технологічні процеси можна підлаштувати під графік (наприклад, кормовиробництво), тож резервне джерело живлення ― необхідна умова роботи сьогодні.

Асоціація «Свинарі України» 

Світовий ринок курячого м’яса розвивається досить динамічно. У структурі виробництва м’яса, птиця впевнено займає лідируючу позицію, обігнавши свинину і яловичину. Про це наочно свідчать дані січневої збірки 2018 року «Тварини по всьому світу — факти і цифри», опубліковані Федеральним статистичним відомством Німеччини, передає УНН.

Повідомляється, що за 24 роки (1990-2014 — ред.) світове виробництво курячого м’яса збільшилось у 2,8 рази. У 2014 році загальне виробництво продукції становило 100,4 млн т.

Друге місце у структурі світового виробництва м’яса займає свинина. Приріст виробництва даного виду продукції становив 65%.

На третьому місці — яловичина. За 24 роки (1990-2014 — ред.) світове виробництво яловичини збільшилося всього на 22%. У 2014 році загальне виробництво продукції становило 64,7 млн ​​тонн.

pigua.info

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent