Ринок живця: котирування знижуються

Кукурудзяний і люцерновий силос — найпоширеніші грубі корми на молочних фермах. Чи є альтернативи? Так. Які корми можна використовувати поряд з традиційними і які результати досліджень, розповідає Dairy Global.

Пшенична і кукурудзяна солома. Залишки зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам та теличкам. Їх не додають до раціону дійних корів через низьку енергетичну цінність і високий вміст клітковини.

У дослідженні Університету штату Огайо вчені оцінювали, чи можна включати пшеничну і кукурудзяну солому як джерело фізично ефективної клітковини в раціон корів в середині лактації. Eastridge et al. (2017) порівняли загальні змішані раціони з умістом НДК 18%, в складі яких в перерахунку на суху речовину було 34% кукурудзяного силосу, 11,5% люцернового сіна, 5% пшеничної соломи або 5,5% кукурудзяної соломи.

Результати досліду показали подібну серед раціонів продуктивність (36,8 кг/день молока, скоригованого за вмістом жиру 3,5%; 3,7% жиру, 2,85% білка), pH рубця (6,12), концентрацію в рубці летких жирних кислот (164 мМ), консистенцію рубцевого мату та перетравність у загальному тракті. Ці дані свідчать про те, що в раціонах на основі кукурудзяного силосу кукурудзяна і пшенична солома можуть замінити люцернове сіно, коли додавати їх в невеликій кількості — 5−5,5%.

Сорго-люцерновий силос. Учені Таримського університету, Сіньцзян (Китай), оцінили оптимальне поєднання та ефекти силосування сорго з люцерною. Jiang Zhang et al. (2015) протестували 6 різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) та люцерни, зібраних на стадії молочної стиглості та раннього цвітіння (10% цвітіння), які відповідно містили 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у перерахунку на свіжий рослинний матеріал. Вміст сухої речовини, протеїну та клітковини (aNDFom — залишок НДК після екстракції сульфітом магнію та альфа-амілазою без урахування золи) у свіжій люцерні та сорго становили 38,6 і 28,2%, 22,7 і 7,2%, 21,5 і 48,1%, відповідно. Розкладання органічної речовини in vitro лінійно знижується з включенням сорго в силосну суміш: 72, 74,9, 67,6, 58, 52,2 і 49,8% у перерахунку на суху речовину для комбінацій, що містять 0:100, 20:80, 40:60, 60:40, 80:20 та 100:0 сорго: люцерна, відповідно. Найкращою комбінацією для дійних корів була силосна суміш, що містить 20−40% сорго.

milkua.info

В Україні на 35-40% збільшать поголів'я курей, щоб знизити ціни на яйця, адже коли збільшиться поголів'я курей-несучок, ціна знизиться до обґрунтованої.

Про це розповів заступник міністра АПК Тарас Висоцький, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Він зазначив, що закупівельні ціни на тендерах на курячі яйця стабілізувалися-зростання майже зупинилося: 20 жовтня середня закупівельна ціна торговими мережами становила 59,6 грн за 1 десяток (+3 п. п. до ціни 13.10), а сьогодні (27 жовтня) ціна становить 60,1 грн за 1 десяток, що на 1 п. п. вище за ціну минулого тижня.

Виробники відновлюють поголів'я птиці для забезпечення попиту та стабілізації ринку.

"Орієнтовно до кінця року посадять як мінімум +6,5 млн шт. птиці, що на 35-40% більше у порівнянні з поголів'ям вересня. Від моменту посадки до старту повноцінного знесення яєць проходить 150 днів (5 місяців). Те ж саме, можемо очікувати зниження ціни до економічно обґрунтованої, ми вийшли на цінове плато, а коли збільшиться поголів'я курей-несучок, очікуємо зниження ціни», – зазначив Тарас Висоцький.

Він зазначив, що на зростання ціни вплинув сезонний попит, значне скорочення поголів'я курей та падіння виробництва, через військові дії підприємства значно скоротили або взагалі припинили свою діяльність. Через війну було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняку ​​птиці.

Як повідомляється, найбільший відсоток падіння виробництва зафіксовано у квітні 2022 року. Тоді було вироблено 3780 млн шт. яєць, що на 17,3% менше виробництва у квітні 2021 року (4 573 млн шт.). З травня спад виробництва вийшов на плато, а починаючи з липня, падіння трохи прискорилося (-0,7 п. п.). У вересні темп падіння зменшився, було вироблено 9295 млн шт. яєць, що на 15,7% менше ніж за вересень 2021 року.

З початку вересня 2022 року динаміка ціна на яйця зросла з 29,91 грн за 1 дес. в середньому по Україні до 62,01 грн. станом на 27 жовтня. При цьому найбільший приріст (16% на попередній тиждень) спостерігався 07 жовтня до ціни зафіксованої 30 вересня.

Зараз зростання роздрібної ціни суттєво уповільнюється, якщо тиждень тому ціна зросла на 9 п. п., то станом на сьогодні з 21.10 по 27.10 ціна зросла на 4 п. п.

ptichki.net

В Україні подорожчають яйця та м'ясо птиці, що пов'язано зі здорожчанням кормів.

Про це повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» (СПУ) Сергій Карпенко.

«Цього року очікується зменшення виробництва яєць. Причина в тому, що минулий рік для виробників був збитковим, багато фабрик взагалі зупинили виробництво, деякі значно скоротили поголів'я», — відмічає Сергій Карпенко.

За його словами, зараз на внутрішньому ринку спостерігається ріст відпускних цін на яйця, які на сьогодні складають близько 18-20 грн за десяток.

«Ріст відпускних цін спричинений як сезонними чинниками, так і значним подорожчанням кормів. Протягом останніх двох-трьох тижнів зросла ціна на фуражну пшеницю, шроти приблизно на 1,5-2 тис. грн/т. Комбікорми, які складають 65-70% собівартості продукції птахівництва, відповідно також здорожчали, що негативно позначилося на собівартості продукції. Якщо минулого року собівартість яйця була близько 15,30 грн/10 шт., то вже сьогодні це не менше 18 грн. Враховуючи те, що відпускні ціни виробників пів року складали менше їхньої собівартості, то відповідно для отримання хоча б мінімального прибутку за підсумками року вони мають становити не менше 23-25 грн/10 шт. яєць», — зазначає Сергій Карпенко.

Він також додав, що комбікормові заводи вже переглянули ціни на готові корми у бік збільшення.

AgroPortal.ua

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info