Прогноз: Ціна на яйце столове зростатиме

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області 03.04.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина, який проживає в с. Пустовійтове (Глобинський район, Полтавська область), було зареєстровано захворювання та загибель свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 04.04.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 002212 п.м./17 від 04.04.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Глобинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Хоча останнім часом ціни на свиней забійних кондицій в ЄС здебільшого зростали, цього тижня більшість котирувань залишилися на тому самому рівні, що й минулого тижня.

Згідно з останнім звітом ISN, цього тижня на ринки свинини впливала непевність через спалах коронавірусу, що в свою чергу сприяло ціновому затишшю. На експорт свинини до Азії досі діють обмеження, через що холодильні склади в ЄС сильно переповнені. Додайте до цього ситуацію з коронавірусом в Італії, що призвела до проблем з логістикою — на деяких ковбасних заводах начебто навіть ввели карантин.

У Нідерландах, Данії, Бельгії, Австрії та Німеччині ціни залишаються стабільними.

Іспанські та французькі котирування натомість продовжили зростати. Скореговані британські котирування впали виключно через валютні коливання.

Структура цін п’яти найбільших свинарських країн ЄС не змінилася. Відкориговані данські котирування залишилися на найвищій сходинці, а Франція продовжує займати останнє місце.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій в ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

У Мінагрополітики відбулось міжвідомче обговорення діючих процедур та вимог до будівництва тваринницьких комплексів з метою напрацювання спільних підходів до їх оптимізації та спрощення. Дебюрократизація дозвільних процедур розглядається як один із стимулів до інвестиційного пожвавлення в цій галузі.

Нарада відбулась під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, представників Мінагрополітики, Мінрегіонбуду, Мінекології, Держпродспоживслужби, Держархбудінспекціі, проектних інститутів, тваринницьких підприємств та громадськості.

«Цьогоріч держава спрямовує на підтримку тваринництва безпрецедентні 4 млрд грн, більша частина з яких передбачена на будівництво тваринницьких комплексів. Спільно напрацьований алгоритм має зняти бюрократичні перепони та прискорити процес введення в експлуатацію таких об'єктів», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він додав, що за умови відпрацьованої та максимально спрощеної системи погоджень, можна очікувати підвищення зацікавленості аграріїв у будівництві об'єктів та у виробництві продукції тваринництва.

В Україні діє значний перелік обов’язкових будівельних норм, санітарних правил та екологічних вимог до сільськогосподарських будівель. Неодноразове внесення змін до таких вимог, а також зволікання із відміною старих правил призводять до затягування процесів і блокування будівництва.

Усі пропозиції учасників зустрічі будуть враховані при затвердженні алгоритму дій в частині спрощення дозвільних процедур. Також найближчим часом планується проведення спільних регіональних семінарів для аграріїв з метою роз’яснення нововведень.

milkua.info за матеріалами  agronews

Українські господарства матимуть 5 років, щоб облаштувати ферми згідно європейським правилам, які прописані у проєкті наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання».

Про це розповідає Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока (АВМ), пише milkUa.info.

В рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати в національному законодавстві положення актів права ЄС в частині благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання. 11 листопада 2020 року було затверджено і оприлюднено проєкт наказу «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання», наразі очікується його прийняття.

«Проєктом наказу пропонується затвердити мінімальні вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, включаючи відгодівлю та догляд за ними. Основними прямими наслідками прийняття проєкту наказу будуть покращення благополуччя тварин, зменшення їх захворюваності», — йдеться у пояснювальній записці до проєкту наказу.

Зокрема, документом передбачено встановлення додаткових спеціальних вимог для: бройлерів, курей-несучок, свиней, телят (йдеться про телят віком 0−6 місяців).

Повний перелік вимог шукайте за посиланням у розділі «Додаткові матеріали».

Згідно тексту документу він має бути впроваджений до 1 січня 2026-го року.

Зазначимо, спочатку передбачалося впровадження наказу до 1 січня 2021 року, проте АВМ вдалося добитися максимального відтермінування на 5 років.

Вимоги до благополуччя телят під час їх утримання містять 27 пунктів, серед них є ті, імплементація яких вимагає більше часу і фінансування, а саме:

заборона прив’язного утримання телят;

заборона індивідуального утримання телят віком від 8 тижнів.

При цьому в АВМ зауважують, що такі вимоги є обґрунтованими, бо передбачають грамотне вирощування телят, яке має на меті створити комфортні умови утримання і досягнути ефективного виробництва.

«Проте на сьогодні більше половини всіх господарств в Україні, які займаються молочним скотарством все ще тримають телят на прив’язі. Такі вимоги означають для підприємств глобальну перебудову. Їм будуть потрібні додаткові інвестиції для облаштування майданчиків під утримання телят, купівлю відповідного обладнання, навчання персоналу. Зокрема, для комфортних умов на безприв’язному утриманні потрібні кліточки або будиночки, навіси, тверде покриття і т. д. Після 8 тижнів телят треба переводити на групове утримання — знову ж таки це вимагає додаткових витрат на збільшення площ виробничих приміщень, закупівлю відповідного обладнання, в тому числі автоматизованого, підготовку персоналу тощо», — розповідає Ганна Лавренюк.

З огляду на це АВМ пропонує, щоб у державній програмі підтримки тваринництва відновили норму про дотацію на одну утримувану корову для молочно-товарних ферм.

«Ми порахували що для того, щоб облаштування необхідних згідно нового наказу умов для утримання теляток індивідуально треба орієнтовно близько 2,5 тис. грн на одну корову. Саме тому запропонували внести у концепцію державної підтримки тваринництва на 2021−2023рр. відновлення дотації на утримувану корову в розмірі 2,5 тис. грн на рік», — наголошує генеральний директор Асоціації виробників молока (АВМ).

MilkUa.infо