Ізраїль досі не надав дозволу на експорт українських яєць

Парламентарі ухвалили в цілому законопроект №0009 про ратифікацію Угоди у формі обміну листами між Україною та Європейським Союзом про внесення змін до торговельних преференцій щодо м'яса птиці та переробленого м'яса птиці. Відповідне рішення підтримали 338 народних депутатів України, передає кореспондент УНН.

Проект закону №0009 про ратифікацію цієї угоди передбачає збільшення обсягів безмитного експорту м’яса птиці до держав-членів ЄС.

"Законопроект передбачає збільшення на 50 тис. тонн обсягу щорічної квоти на безмитне ввезення м’яса птиці з України до держав-членів ЄС. Це внесення змін дозволяє нам відкрити можливість для започаткування консультацій щодо перегляду на нашу користь Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносно інших товарів", - зазначила під час обговорення питання голова комітету з питань інтеграції України з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Джерело: УНН

Подальше поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Китаї може привести до скорочення виробництва свинини на 20%, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"Хоча точний вплив (АЧС - ред.) ще потрібно визначити, ця хвороба може викликати майже 20-відсоткове зниження виробництва свинини в Китаї", - пише видання з посиланням на дані продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Також прогнозується, що ситуація з АЧС в Китаї відіб'ється на галузі свинарства в усьому світі.

"Глобальний вплив, ймовірно, буде вагомим. З одного боку, за прогнозами, імпорт свинини зросте на 26%. Очікується також зростання імпорту інших видів м'яса, у тому числі м'яса великої рогатої худоби і птиці.

З іншого боку, менша кількість свиней у Китаї має привести до зниження попиту на кормові зерна та олійні культури, зокрема, соєві боби. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, що продаються на міжнародному ринку. Імпорт вже сповільнився через торгову напруженість зі Сполученими Штатами Америки, він ще більше сповільниться через рішення країни знизити кількість білка при годуванні свиней", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

Показники експорту молочних продуктів у серпні показали незначне зростання в порівняні з липнем. Цьому слугувала «відлига» експортних цін. Сумарний експорт склав 23,4 млн дол, що на 2,04% більше, ніж у липні, але практично на 23% менше, ніж у серпні минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Експорт молока та вершків у серпні склав 2 тис. т (+37,2%) на загальну вартість 1,4 млн дол. (+12,7%). Основними ринками збуту були: Молдова, Лівія та Польща, які сумарно забезпечили 70% всіх поставок. В той же час, імпорт даної групи росте ще активніше і за підсумками серпня показав подвійний приріст в порівнянні із липнем та склав 187 т на суму 227 тис. дол. Найбільше до нас завозили продукту з Німеччини.

Найбільше просідання продажів у серпні було по молоку та вершках згущених — мінус 13,72% в натуральному виразі — 4,3 тис. т та мінус 12,2% в грошовому виразі — 6,9 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Бангладеш (1,2 млн дол.) та Казахстану (1 млн дол.).

Продаж кисломолочної продукції на зовнішні ринки також скоротився на 10,9% та склав 481 т, на загальну вартість 838 тис. дол. (+2,57%). Продавали її найбільше до Молдови (176 тис. дол.) та Грузії (107 тис. дол.).

Просідання у 6,8% відмічають також по сироватці — 2,23 тис. т на суму 1,6 тис. дол. (-2,7%). Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 742 тис. дол.

Продажі масла зросли на 8,29% в натуральному виразі — 2,2 тис. т. Загальна вартість експорту склала 9,6 млн дол. (+8,41%). Практично всі відвантаження у серпні ішли до Нідерландів — 2,1 млн дол.

Відчутно на статистці відобразилося налагодження продажів сиру. Його експорт у серпні зріс на 21,8% в натуральному виразі (833 т.), а в грошовому — на 22,4% (3 млн дол.). Основними імпортерами були: Казахстан (1,3 млн дол.), Молдова (817 тис. дол.) та Єгипет (488 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

Джерело: АВМ за даними ДФСУ

Україна посідає 22-ге місце у рейтингу світових виробників молока і має всі шанси наростити свою частку в структурі світового експорту через прогнозований дефіцит сировини.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока, посилаючись на дані IFCN.

«Очікується, що сьогоднішні найбільші регіони-експортери зможуть до 2040 року збільшити поставки молока лише на 36 млн т, за потреби до 45 млн т. Тобто прогнозований дефіцит молока становитиме 9 млн. т, який потрібно буде закрити. Саме ці глобальні потреби світового молочного ринку можуть забезпечити Україні значно вищий рівень експортної спроможності, а українським виробникам отримати можливість наростити експорт», — зауважили аналітики АВМ.

Нині Україна має третє місце у світі за експортом казеїну, п’яте ― за експортом масла, восьме ― сухого збираного молока. Також Україна ― це другий найбільший постачальник масла до ЄС після Нової Зеландії.

«Попри прогнозований дефіцит, на глобальному ринку світове виробництво молока зростатиме. Так, до 2040 року воно становитиме 1282 млн т, що на 45% більше порівняно з 2018 роком. Водночас кількість поголів'я збільшиться лише на 14%, до 427 млн гол. Очікується, що в зростанні виробництва не останню роль гратиме підвищення рівня технологічності, що скоротить кількість самих ферм на 17% ― до 99 млн, проте зумовить підвищення кількості корів на фермі на 37%, до 4,3 гол. Надої зростуть на 27% ― з 2,3 до 2,9 т на рік», — прогнозують у профільній асоціації.

Як зазначається в повідомленні, близько 70% із 1282 млн т молока, яке вироблятиметься в світі, надходитиме на переробку, яка збільшиться на 388 млн т. В середньому її щорічне зростання становитиме 2,6%. Разом із тим, до 2024 року 83% молока буде споживатися за місцем його виробництва, хоча й поставки на зовнішні ринки збільшаться на 17%.

За даними аналітиків IFCN, світове споживання молочних продуктів до 2040 року зросте на 20% і становитиме близько 140 кг на душу населення.

milkua.info