Ринок м’яса зростатиме у 2018 році — Rabobank

04-січ-2018

Rabobank очікує, що виробництво тваринних білків зростатиме у всіх регіонах. При цьому загальне зростання виробництва ще раз перевищить середній показник за 10 років. Це суттєве зростання виробництва в основному відбудеться у Бразилії, Китаї та США.

Про це заявив аналітик Rabobank Джастін Шеррард.

У дослідженні, присвяченому виробництву різних видів м’яса, яловичина і свинина, за прогнозами, будуть основними драйверами зростання. Очікується, що в 2018 році глобальне виробництво яловичини розширюватиметься вже третій рік поспіль, а в світовому виробництві свинини відбудеться ще один рік значного розширення. Очікується, що виробництво птиці також збільшуватиметься, але дещо знизиться відносно 2017 року.

Читайте також: Світове споживання м’яса до 2030 року виросте на 14%

Багато країн прагнуть збільшити експорт м’яса, і це буде основною частиною збільшення конкуренції на світовому ринку м’яса, якої можна очікувати в 2018 році, зазначив Джастін Шеррард.

У той час як конкретні результати торгівлі в 2018 році також відображатимуть попит, що зростає, проблеми доступу до ринків і політичні рішення принесуть частку невизначеності в торгівлю.

Північна Америка. Виробництво м’яса продовжує зростати. Розширення виробництва за видами м’яса збільшує залежність від торгівлі, але доступ до ринків буде сферою невизначеності протягом 2018 року.

Бразилія. Бразилія й Аргентина мають намір збільшити виробництво яловичини на 5% і 4% відповідно. Бразилія також розширює виробництво птиці та свинини.

ЄС. Доступ до експортних ринків набуває все більшого значення для європейських м’ясопереробників, оскільки зростання виробництва на тлі спаду купівельної спроможності місцевих споживачів змушує виробників шукати нові канали збуту своєї продукції.

Китай. Поставки свинини зростуть. Ринок свинини в Китаї вступає в період спаду, тому зростає імпорт. Загальний обсяг поставок птиці буде стабільним. Поставки яловичини неухильно зростатимуть, переважно за рахунок імпорту.

Південно-Східна Азія. Зростання виробництва сповільниться. Виробництво птиці скорочується у відповідь на надлишкову пропозицію. Попит на яловичину, як і раніше, задовольнятиметься за рахунок імпорту. Причому ціна буде основним фактором у прийнятті торговельних рішень.

Океанія. Покращені сезонні умови підтримують попит австралійських виробників на велику рогату худобу на тлі більш м’яких експортних ринків, у той час, як у Новій Зеландії експортери яловичини залежать від попиту на експортних ринках, що продовжує зростати.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
США та Україна лідирують за темпами зростання агропромислового імпорту до ЄС
24-вер-2019

Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських імпортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.

Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)… За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, — відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», — йдеться у повідомленні.

За абсолютними показниками обсяг імпорту з України в країни ЄС з серпня 2017 по липень 2018 року складав 5,062 мільярди євро, за такий же період 2018−2019 років — вже 6,757 мільярда євро, що означає зростання на 33,8 відсотка.

При цьому за місячним показником зростання сільськогосподарського імпорту Україна є абсолютним лідером — у липні 2019 року у порівнянні із липнем 2018 року імпорт українських продуктів до ЄС зріс на 195 мільйонів євро — від 317 до 512 мільйонів євро, або на 61,6 відсотка.

За річними показниками ввезення сільськогосподарського експорту з країн ЄС Україна посідає 16-ту позицію. З серпня 2017 по липень 2018 року країна імпортувала європейської продукції на 1 мільярд 960 мільйонів євро, за цей же період 2018−19 років — вже на 2 мільярди 255 євро, з абсолютними приростом на 295 мільйонів євро (+15.0%).

В цілому в період з серпня 2018 року по липень 2019 року експорт з країн ЄС зафіксовано на рівні 144,430 мільярда євро (+5,0% у порівнянні з 2017−18 р.р.), імпорт склав 118,582 мільярда євро (+3,0%).

milkua.info

Детальніше
2017: Рентабельність свинарства склала 3,5%
05-лип-2018

За даними Державної служби статистики України виробництво м’яса свиней у 2017-му році було прибутковим. Так, за їх оцінками рівень рентабельності виробництва свинини за минулий рік склав 3,5% у середньому по галузі.

«Цей показник відчутно покращився у порівнянні з результатами роботи в 2016-му» — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України». — «Тоді промислове свинарство працювало у збиток: рівень рентабельності галузі ДССУ оцінило в мінус 4,5%. Не зважаючи на позитивний минулорічний результат, відзначаємо його погіршення у порівнянні з рекордно прибутковим 2015-м та досить вдалим 2014-м: рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств, що вирощували свиней, становила 12,7% та 5,6%, відповідно. З іншого боку, показники рентабельності свинарства упродовж останнього десятиліття були відчутно кращими порівняно з попередньою декадою, хоча й не завжди галузі вдавалося утримувати його вище нуля».

Динаміка рентабельності виробництва м’яса свиней сільськогосподарськими підприємствами.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Аграрний день не приніс великих результатів
15-лист-2017

Сьогоднішній аграрний день у Верховній Раді України на жаль приніс тільки одне результативне голосування за законопроект№ 2845 «Про безпечність та гігієну кормів». Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook народний депутат України Микола Кучер.

Прийнято за основу 234 голосами.

Законопроект визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів, зокрема:
— повноваження органів державної влади та їхніх посадових осіб;
— основні засади здійснення державного контролю кормів;
— права та обов’язки операторів ринку;
— порядок реєстрації, припинення, поновлення, скасування дії державної реєстрації потужностей;
— вимоги до виробництва та обігу кормів, потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України;
— відповідальність за порушення законодавства про корми та ін.

Однак, на превеликий жаль, не знайшли підтримки в залі парламенту законопроект № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" та законопроекти № 6041 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення» та № 6041−1 (альтернативний) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", — наголошує він.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин в ВР Олександр Бакуменко на своїй сторінці Facebook розповів, які питання було розглянуто сьогодні відповідно до порядку денного.

Заслухано інформацію про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках», — говорить Бакуменко.

За результатами обговорення Комітет вирішив:
1. Інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках, взяти до відома.
2. Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України і Державному агентству рибного господарства України:
— посилити контроль до ефективного використання коштів за бюджетними програмами Державного агентства рибного господарства України;
— вжити належних заходів щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій роботі;
— забезпечити прискорення розробки та прийняття необхідних проектів законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток рибного господарства.
3. Дане рішення направити до Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державного агентства рибного господарства України

За його словами, наступним питанням на розгляді був законопроект реєстр. № 6486 від 23.05.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу», поданий народним депутатом України Довгим О. С. За результати обговорення Комітет прийняв рішення відхилити даний документ.

Розгляд запланованих законопроектів реєстр. № 6355 від 12.04.2017р. «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» та реєстр. № 6355−1 від 26.04.2017р. «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» перенесено. І останнім розглянули законопроект реєстр. № 6735 від 17.07.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України». Даним законопроектом пропонується звільнити власників річкового транспорту від сплати акцизного податку на нафтопродукти, а також скасувати рентну плату за спеціальне використання води без її вилучення (для потреб водного транспорту); при цьому пропонується суттєво збільшити адміністративне навантаження на контролюючі органи. Питання було обговорено, але прийняття рішення перенесено на наступне засідання Комітету», — розповідає він.

milkua.info

Детальніше
Ситуація в Україні є проблемою для польської молочної галузі
26-січ-2022

Погіршення ситуації на кордонах України становить значну загрозу для торгівлі з Польщею. Можливий спалах збройного конфлікту призведе до порушення зовнішньої торгівлі сичужним сиром, сиром та йогуртом.

За даними Forum Mleczarskie та дослідницької компанії Sparks Polska, лише в першому півріччі 2021 року Україна була основним одержувачем польських йогуртів з обсягом 3,5 тис. т на суму 4,2 млн. дол. США з часткою 17%. За цей же період з Польщі в Україну було вивезено 3,76 тис. т свіжих сирів на суму 14 млн. дол. США, частка в експорті цієї категорії на рівні 5,4%.

Нагадаємо, що Міністерство економіки України з грудня 2021 року розглядає заявку 23 молокозаводів, об'єднаних у Спілку молочних підприємств України. У заяві чітко зазначено, що імпорт сиру в Україну негативно впливає на становище українських виробників. Ситуація схожа на минулорічну, коли група з 14 виробників підготувала заяву про проведення спеціального розслідування щодо зростання імпорту в Україну для захисту вітчизняних виробників. Уже тоді наведені дані свідчили, що у 2020 році з Польщі в Україну було направлено близько 47 тис. т сиру, 28 тис. тонн незбираного молока та 12 тис. тонн вершкового масла. Як повідомляють польські євродепутати у своїх запитах: за даними Державної митної служби, імпорт сиру в Україну зріс з 23,7 тис. т у 2019 році до 46,7 тис. т у 2020 р. У 2020 році також різко зріс імпорт молока (в 3,6 рази), вершків (3,3 рази) та вершкового масла (у 2,5 рази).

Основними польськими постачальниками в Україну є Mlekpol (SM), Mlekovita Group та Spomlek (SM).

forummleczarskie.pl

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок