Аграрний день не приніс великих результатів

15-лист-2017

Сьогоднішній аграрний день у Верховній Раді України на жаль приніс тільки одне результативне голосування за законопроект№ 2845 «Про безпечність та гігієну кормів». Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook народний депутат України Микола Кучер.

Прийнято за основу 234 голосами.

Законопроект визначає правові та організаційні засади виробництва та обігу кормів, регулює відносини між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів, зокрема:
— повноваження органів державної влади та їхніх посадових осіб;
— основні засади здійснення державного контролю кормів;
— права та обов’язки операторів ринку;
— порядок реєстрації, припинення, поновлення, скасування дії державної реєстрації потужностей;
— вимоги до виробництва та обігу кормів, потужностей, що виробляють корми для їх ввезення (пересилання) на митну територію України;
— відповідальність за порушення законодавства про корми та ін.

Однак, на превеликий жаль, не знайшли підтримки в залі парламенту законопроект № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" та законопроекти № 6041 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення» та № 6041−1 (альтернативний) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", — наголошує він.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин в ВР Олександр Бакуменко на своїй сторінці Facebook розповів, які питання було розглянуто сьогодні відповідно до порядку денного.

Заслухано інформацію про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках», — говорить Бакуменко.

За результатами обговорення Комітет вирішив:
1. Інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства у 2015−2016 роках, взяти до відома.
2. Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України і Державному агентству рибного господарства України:
— посилити контроль до ефективного використання коштів за бюджетними програмами Державного агентства рибного господарства України;
— вжити належних заходів щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій роботі;
— забезпечити прискорення розробки та прийняття необхідних проектів законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток рибного господарства.
3. Дане рішення направити до Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державного агентства рибного господарства України

За його словами, наступним питанням на розгляді був законопроект реєстр. № 6486 від 23.05.2017 «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу», поданий народним депутатом України Довгим О. С. За результати обговорення Комітет прийняв рішення відхилити даний документ.

Розгляд запланованих законопроектів реєстр. № 6355 від 12.04.2017р. «Про внесення змін до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» та реєстр. № 6355−1 від 26.04.2017р. «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» перенесено. І останнім розглянули законопроект реєстр. № 6735 від 17.07.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України». Даним законопроектом пропонується звільнити власників річкового транспорту від сплати акцизного податку на нафтопродукти, а також скасувати рентну плату за спеціальне використання води без її вилучення (для потреб водного транспорту); при цьому пропонується суттєво збільшити адміністративне навантаження на контролюючі органи. Питання було обговорено, але прийняття рішення перенесено на наступне засідання Комітету», — розповідає він.

milkua.info

Більше новин

Споживчі ціни на продукти харчування стабілізуються — Мінекономіки

13-вер-2021

Починаючи з липня цього року на внутрішньому ринку фіксується зниження цін та уповільнення темпів їх зростання на більшість харчових продуктів. Відповідно до даних Держстату, у серпні проти липня цього року подешевшали овочі борщового набору (від 4,5% на капусту та до 40,8% на моркву), пшоно ̶ на 2,4%, олія соняшникова — 2%, крупа вівсяна ̶ на 1,5%, крупи гречані ̶ на 1,3%, борошно пшеничне, птиця — до 1%. Також нормалізувалася ціна на цукор.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Стабілізація цін на продукти харчування відбувається не лише під впливом позитивних оцінок обсягів виробництва аграрної продукції та сезонного чинника, а й завдяки виваженим діям Уряду та пожвавленню економіки України.

Забезпечення цінової стабільності на ринку продовольства постійно перебуває в центрі уваги Уряду. Здійснюється аналіз ситуації щодо змін цін на соціально значущі товари та у разі їх необґрунтованого зростання вживаються відповідні дії. Зокрема, запроваджені заходи щодо стабілізації цін на товари, шляхом декларування їх зміни, що мають істотну соціальну значущість (крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне в/с, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирн. 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі), масло вершкове жирн. 72.5%, воду мінеральну негазовану).

Крім того, Уряд веде постійний діалог з виробниками, торговими мережами для пошуку інструментів, які дають змогу уникати можливого дефіциту та, як наслідок, зростання роздрібних цін.

Зростання цін на вітчизняному продовольчому ринку, яке спостерігалося у першій половині цього року, спричинили чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, які почали формуватися ще у 2020 році. Насамперед це найбільше за останнє десятиліття падіння виробництва у вітчизняному аграрному секторі, яке склало понад 10%. Внаслідок несприятливих погодних умов аграрії недобрали 12,2% врожаю пшениці, 14,9% — насіння соняшника, 10,3% — цукрових буряків. У результаті собівартість виробництва продукції підвищилася й сільгосптоваровиробники підняли ціни на сировину, що призвело до стрімкого зростання споживчих цін на цукор та олію.

Питомим фактором зростання стало збільшення витратності виробництва у зв'язку з високим ціновим тиском з боку ринку енергоносіїв. Зокрема, за даними Світового банку середня ціна на природний газ на європейському ринку за серпень підвищилася на 23,8%, у річному обчисленні — в 5,4 раза.

Дзеркальна ситуація відбувалася на світових аграрних ринках у сезоні 2020−2021 років: зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції через неврожай, протекціоністська політика окремих країн стосовно національних ринків, зростання попиту на сільськогосподарські товари з боку Китаю.

Під дією цих чинників ціни на продовольство скрізь у світі підвищилися у середньому на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у серпні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін склало 127,4 пункти порівняно з 95,8 пунктами роком раніше, тобто зростання становить 32,9%. Зокрема, індекс цін ФАО на зерно за вказаний період підвищився на 31,1%, олії рослинні — на 67,9%, цукор — на 48,1%.

Детальніше

Ми кардинально поміняли ситуацію у бік захисту і підтримки національного виробника, — Ігор Петрашко

09-квіт-2021

Про інструменти підтримки національного виробника, які зараз використовує Мінекономіки, розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час інтерв'ю журналу «Кореспондент», йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Ми мусимо захищати своїх. І не тільки суто українського виробника, а будь-кого, хто готовий виробляти в Україні. Він отримає ті самі преференції, що й національний виробник, оскільки для держави буде українським. Критерій локалізації, на мою думку, дуже простий: частка виробництва в Україні понад 35%», — прокоментував Міністр.

Зокрема, йшлося про роботу з публічними закупівлями для збільшення частки національних виробників у замовленнях від державних компаній.

«Ми зараз завершили роботу із Prozorro щодо модулів „нецінові критерії“ і „життєвий цикл“, які будуть сприяти тому, що підуть замовлення саме до українського виробника», — зазначив Ігор Петрашко.

Також посилена підтримка національних виробників і експортерів буде здійснюватись через роботу Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке було докапіталізовано до 2 млрд грн. В активній фазі - процес підготовки до підписання «Промислового безвізу», який полегшить українським компаніям доступ на ринки ЄС.

Крім того, Мінекономіки веде досить жорстку антидемпінгову політику. На даний час за результатами проведення попередніх розслідувань, Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) вартістю імпорту до застосування заходів понад 16,7 млрд.грн.

Детальніше

У 2021 році пріоритетом держпідтримки АПК пропонують зробити тваринництво

07-груд-2020

Основна мета розвитку агросектору — створення агропродукції з доданою вартістю, чого можна досягнути роблячи ставку на розвиток тваринництва.

Про це у інтерв'ю Latifundist.com заявив народний депутат України («Партія «За майбутнє»), секретар комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, пише agropolit.com

«Держава має отримати віддачу від того, що вона підтримує сектор. Це не мають бути кошти проїдання. Тому, я думаю, ми маємо писати програми на підтримку тих галузей в аграрному секторі, які сьогодні будуть генерувати додану вартість», — каже він.

Іван Чайківський також назвав перелік пріоритетних напрямків для розвитку агросектору на 2021 рік за участі державної підтримки.

По-перше, це м’ясна галузь: на відгодівлю бичка, свиней, птиці, на виробництво молока, аквакультуру. Це вигідно державі. У майбутньому такі програми лише принесуть додану вартість на всіх етапах виробництва аграрної продукції та створення робочих місць у супутніх галузях. А це і є кінцева мета нашого агросектору — виробництво продукції з доданою вартістю", — пояснює він.

Також слід дати кошти на покращення генетики.

Нам треба завозити в Україну високопродуктивне поголів'я. Нам треба поміняти поголів'я, яке в нас є. У нас дуже багато ферм, які сьогодні ще абсолютно далекі від тої продуктивності, яка є в світі: в Європі, в Америці і так далі. Нам треба змінювати ситуацію. Але, на превеликий жаль, фермери не мають для цього ресурсів. Тому треба допомогти їм поміняти поголів'я. Щойно це буде зроблено, ми буквально за короткий період часу, за наступні 2−3 роки побачимо, наскільки ефективним стане тваринництво. І наскільки зросте кількість тих, хто захоче займатися цим", — розповідає Іван Чайківський.

Детальніше

Регіонам передано 30.000 інформаційних буклетів про вузликовий дерматит, шляхи його поширення та профілактики

15-трав-2017

З метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики.

Такі інформаційні флаєри були розроблені та виготовлені у співпраці із швейцарсько-українським проектом з безпечності молока із залученням національних і міжнародних експертів та передані головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та м.Києві для їх розповсюдження серед населення.

Усього надруковано та передано в регіони 30 тисяч примірників.

Зважаючи на несприятливу епізоотичну ситуацію щодо заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби у сусідніх країнах та появу комах із настанням теплої пори року, ризик появи ЗВД в Україні різко виріс.

ЗВД призводить до великих економічних збитків, оскільки викликає пожиттєве зниження продуктивності тварини, погіршує якість шкіряної сировини. Смертність при ЗВД становить близько 10%. Вірус ЗВД передається через укуси комах, пошкодження шкіри, слину, виділення з носа, молоко, сперму. Значне поширення хвороби пов’язане з переміщенням тварин. Збудник захворювання може також поширюватися через заражені корми, воду, обладнання та інвентар.

Спалахи хвороби ЗВД були зафіксованими у Туреччині, Болгарії, Греції, Македонії, Грузії і Росії, тому Україна перебуває у зоні небезпеки появи захворювання. Надзвичайно важливо, щоб власники ВРХ були інформовані про ЗВД, розуміли небезпеку, способи попередження хвороби, а також знали, як діяти у разі підозри на появу захворювання.

Держпродспоживслужба

Детальніше