США та Україна лідирують за темпами зростання агропромислового імпорту до ЄС

Питання відстрілу кабанів через АЧС не втрачає актуальності у Польщі. З одного боку, влада вимагає радикально зменшити чисельність диких свиней у лісах, включаючи національні парки. З іншого - ініціатива піддається критиці природоохоронних організацій.

На нараді мисливських клубів у Міністерстві навколишнього середовища оголосили, що всім лісникам, включаючи директорів національних парків, розіслали точні розпорядження по відстрілу. Згідно з ними, популяція цих тварин на захід від Вісли повинна бути зменшена до рівня не більше 5 особин на 1000 га, а на схід від Вісли - до 1 особини на 1000 га. 

Наказ міністерства критикує Фонд "Природна спадщина". Екологи вважають, що відстріл кабанів не допоможе боротьбі з африканською чумою свиней. Поширення АЧС на фермах швидше є результатом закупівлі свиней з ненадійних джерел. До того ж, на їхню думку, втручання мисливців у національні парки чинитиме шкідливий вплив на природу цих територій.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Річне споживання йогуртів в нашій країні в середньому становить 2,5 кг на людину. Більш затребувані у співвітчизників питні йогурти. Їх купують в два рази більше, ніж густих (ложкових).

Вітчизняний ринок йогуртів в даний час характеризується наступними особливостями:

• пряма залежність від виробництва молока, його обсягів, ціни і якості;
  • підвищений вплив на купівельну активність реклами та іншої інформації про корисність йогуртів, просування їх як незмінного атрибуту здорового способу життя;
  • еластичність рівня попиту відповідно до купівельної спроможності населення, так як йогурти не належать до продуктів першої необхідності.

Експортний потенціал українських йогуртів поки не розкритий. За кордон продається незначна кількість виробленого продукту. Обсяги цих продажів мають нестійку динаміку після 2013 року через необхідність переорієнтації на нові ринки збуту. У грошовому вираженні експорт йогуртів в період 2014−2016 років щорічно скорочувався. У 2017 році ця тенденція змінилася зростанням.

Основними імпортерами йогуртів з нашої країни є Молдова та Грузія, які закупили за 9 місяців 2017 року 85,7% експортних обсягів.

pro-consulting

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

Індустріальна модель сільськогосподарської політики ЄС, яка збереглася і на новий бюджетний період 2021−2027 рр., призводить до скорочення кількості дрібних ферм.

Загальна сільськогосподарська політика (САР) ЄС сприяла втіленню моделі індустріального виробництва і розподілу харчових продуктів. Виробництво монокультур і інтенсивне тваринництво вийшли на перше місце, покладаючись на хімічні речовини, механізацію, дешеву робочу силу і сприятливі політичні стимули, які заохочують розширення і експансію.

Дрібні виробники складають зараз основу сільського господарства ЄС: 93% з 9,8 млн фермерських господарств Євросоюзу мають розмір менше 50 га, а дві третини — менше 5 га.

«Саме ця база виробників може (і вже почала) стимулювати необхідний перехід до агроекологічних і іншим стійким системам виробництва і розподілу агропродукції», — йдеться в повідомленні.

Дрібні фермерські господарства також можуть надавати життєво важливі послуги з поглинання робочої сили і забезпечувати вигідну зайнятість в сільській місцевості.

«Разом з тим, індустріальна модель руйнівна для дрібних виробників. В результаті її застосування дрібні сімейні ферми ЄС зникають з високою швидкістю. У період з 2005 по 2016 р. кількість господарств площею до 50 га скоротилося на 29,4%. У реальному вираженні це становить трохи більше 4 млн господарств. І це без урахування безлічі господарств, які вважаються занадто маленькими для включення в статистику», — йдеться у повідомленні.

В результаті дрібні фермерські господарства активно витісняються з ринку, що підриває життєздатність сільських районів. Але для політиків існує просте і недороге рішення: підтримувати стійких виробників і перерозподіляти харчові ланцюжки.

З різних причин скорочення числа дрібних агровиробників спостерігається і в Україні. За даними Держслужби статистики, в період 2015−2017 рр. кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг скоротилася на 1,8%, а фізичних осіб-підприємців — на 17,9%.

За даними Держстату, з 1 січня 2018 р. до 1 січня 2019 р. кількість особистих селянських господарств в Україні зменшилася на 0,9%. А кількість земель у користування таких господарств скоротилася на 0,7%.

УкрАгроКонсалт