Географія зовнішньої торгівлі молочними продуктами у січні-травні

11 серпня, в рамках ділової частини 32-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2020» відбулася панельна дискусія «Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки», під час якої заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Участь у заході взяли представники Мінекономіки, профільних асоціацій, обласних ОДА, сільськогосподарських підприємств, засобів масової інформації.

«Аграрії та фермери, які користуються державними програмами підтримки, вже впевнилися у їх стабільності і ефективності. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Сьогодні ми обговорюватимемо програми поточного року, а також анонсуємо зміни до програм на 2021−2023 роки, які, ми вважаємо, будуть корисні для розвитку аграрної галузі», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він додав, що наразі в Україні виробляється понад 70 млн тонн зерна, і потенціал України — це 100−120 млн тонн. Важливим фактором отримання стабільних врожаїв є оновлення сільгосптехніки.

«Після того як наші виробники, фермери почали бачити, що є можливість вирощувати, є стабільність, ринок, експортний потенціал, вони почали активніше виробляти сільськогосподарську техніку, що разом із виробництвом аграрної продукції вже стало одним із елементів руху країни вперед», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Присутніх поінформували про поточні результати реалізації програм підтримки. Так, за програмою «Часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва» аграріям вже компенсовано близько 716 млн грн. Кошти отримають 1481 аграрія, які придбали 2 295 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму 2,8 млрд. Зокрема, до переліку техніки та обладнання додано 1175 нових найменувань, тепер їх налічується 13 719 від 183 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 2.

В свою чергу, заступник Міністра Тарас Висоцький детально розповів про нові напрями та програми, які пропонується запровадити щодо держпідтримки на 2021/2023 роки. Пріоритетні напрями формувались на базі численних зустрічей з аграріями і профільними комітетами. Зокрема, передбачається:

• фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування);
• підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека);
• підтримка фермерства;
• підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства;
• картоплярство;
• підтримка тваринництва;
• часткова компенсація вартості с/г техніки.

Кабінет міністрів України розширив перелік товарів критичного імпорту низкою соціально важливих позицій. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України.

«Перелік товарів критичного імпорту, згідно з Законами України „Про правовий режим воєнного стану“, „Про валюту і валютні операції“, був запроваджений відповідною постановою Кабінет міністрів України №153 від 24 лютого 2022 року та оновлюється постійно, що дає можливість Національному банку забезпечити здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів», — йдеться в повідомленні.

Так, під час останнього оновлення, ухваленого під час засідання уряду, до переліку критичних товарних категорій додано води (мінеральні та газовані), ферментовані або сквашені молочні продукти, сіль, тютюнову сировину, сировину для виробництва товарів легкої промисловості, медицини.

«Також до списку увійшли товари, необхідні для промисловості та будівництва, як то полімери, засоби для паяння та зварювання металів, скло, металоконструкції тощо», — підкреслили у Кабміні.

agravery.com

Швидке поширення африканської чуми свиней (АЧС) в Китаї, де утримується половина світового поголів’я свиней, матиме помітний вплив на світовий ринок як м’яса, так і тварин.

Незважаючи на те, що точно визначити наслідки поширення вірусу ще неможливо, хвороба може призвести до майже 20% зниження виробництва у Китаї. Глобальний вплив таких тенденцій, ймовірно, буде досить суттєвим. З одного боку, очікується, що імпорт свиней зросте на 26%. Також очікується зростання обсягів імпорту інших видів м’яса, включаючи м’ясо великої рогатої худоби та птиці.

З іншого боку, зменшення поголів’я свиней у Китаї має призвести до зниження попиту на зернові та насіння олійних культур, зокрема сої. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, які продаються на міжнародному ринку, і близько половини з них призначені для свиногосподарств. Імпорт такої продукції вже сповільнився через напруженість у торгівлі з США. Також знижується імпортний попит на ячмінь та сорго.

У той же час, споживання м’яса в Китаї навряд чи зростатиме такими ж швидкими темпами, як в минулому, оскільки річний рівень споживання м’яса, риби та яєць вже досяг 95 кілограмів на душу населення.

Хоча багато чого залежить від зусиль щодо обмеження поширення АЧС, вже зараз тенденції вказують на ймовірність підвищення цін на свинину та зниження цін на корми. Ця комбінація подій вигідно сприятиме фермерському сектору Європи, який отримає вигоду від зниження цін на корми та підвищення попиту на свинину. Також ситуація є вигідною для виробників свинини в США, де експортні потужності дозволяють швидко збільшити пропозицію.

Водночас, криза спричинена АЧС є вигідною для сектору птахівництва, особливо для великих країн-експортерів, таких як Бразилія. Важливо відзначити, що виробництво птиці в Китаї, як очікується, зросте на 7% цього року, що дещо компенсує негативний вплив від АЧС.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Рух закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій на початку 2018-го отримав неочікуваний поворот. Так, традиційно перші тижні року відзначаються млявою торгівлею та, як наслідок, негативними коливаннями закупівельної ціни, які передують традиційному зимовому послабленню.

Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» за результатами щотижневого моніторингу цін на живець свиней.

Якщо минулого року ціни пішли у розріз із звичними сезонними трендами з кінця січня, то 2018-й здивував одновідсотковим приростом цін на живець свиней забійних кондицій, порівняно з останнім тижнем 2017-го. Так, у першій половині місяця середня цінова позначка перевищує 46 грн/кг, а діапазон цін встановився в межах 45-47,5 грн/кг. Проте, за підсумками торгів напередодні третього тижня року деякі оператори, зокрема у західних регіонах, понизили планову ціну в межах 2%, наблизивши її до середньоринкової позначки.

Причиною позитивних коливань цін у першій половині січня була обмеженість пропозиції свиней забійних кондицій через активніший їх збут напередодні зимових свят. У зв’язку з цим деякі виробники свинини утримувалися від реалізації, а окремі переробники були змушені закупити менших по вазі тварин (90-95 кг). Водночас, м’ясопереробники зменшили обсяги закупівлі через суттєве послаблення торгівельної активності у постсвятковий період: частина з них так реагує на скорочення попиту, частина очікує послаблення цін та працює за рахунок запасів.

Щодо подальшої зміни ситуації на ринку живця, більшість представників м’ясопереробки очікує на послаблення цін закупівлі у відповідності до «класичного» зимового тренду низької споживчої активності на ринку м’яса та м’ясопродуктів.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info