Ринок живця: ціни зафіксувалися

31-серп-2022

Серпень завершується сталістю закупівельних цін на свиней забійних кондицій у Центрі та на Сході, констатують аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Для більшості виробників свинини торги на 35-й тиждень завершилися без перегляду цін. Так, як і тижнем раніше, основні товарні партії у Центрі, на Сході та на Півдні були розписані в межах 66-68 грн/кг. У західних областях торги були дещо напруженішими, у наслідок чого нижній поріг цін понизився до позначки 65 грн/кг.

Окремі представники м’ясопереробної галузі відзначають поступове відновлення середньої забійної маси тварин. Проте більшість заготівельників, зокрема в Центрі та на Сході, констатує, що вплив спекотних погодних умов на товарній кондиції тварин все ще відчувається. Відгуки переробників про перебіг торгівлі та подальшу цінову динаміку також неоднозначний. Зокрема, є ті, хто відзначає млявість реалізації. Решта зазначає відносно стабільну торгівлю упродовж останніх тижнів, тож враховуючи це та продовження впливу сезонних факторів на пропозицію свинини у найближчі пару тижнів, вважають, що ціна стабілізується. Наразі оператори одностайні лише з приводу посилення внутрішньої конкуренції серед переробників не тільки при заготівлі живця, як кілька тижнів раніше, а й при реалізації охолодженого м’яса.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

Більше новин
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
Великобританія перша в Європі заборонить експорт живих тварин
07-груд-2020

Великобританія стане першою країною в Європі, яка заборонила експорт живих тварин для подальшого забою або відгодівлі.

Плани щодо заборони затвердив міністр навколишнього середовища Великобританії Джордж Юстіс.

За його словами, це є частиною нового прагнення зміцнити позиції Великобританії як світового лідера в області захисту тварин.

«Живим тваринам зазвичай доводиться переносити надмірно тривалі поїздки під час експорту, страждаючи і травмуючись. Раніше правила ЄС не допускали ніяких змін в цих перевезеннях, але вихід з ЄС дозволив уряду Великобританії реалізувати свої плани», — коментують в Міністерстві навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства.

Можлива заборона буде розцінюватися як один з успіхів Brexit, оскільки Великобританія стане першою країною в Європі, яка припинила подібну практику.

«Ми хочемо, щоб тварини не відчували стресу перед забоєм», — пояснив міністр.

Проте, експорт живих тварин, схоже, триватиме з Північної Ірландії, яка деякий час буде дотримуватися законодавства ЄС.

«Також заходи щодо експорту тварин не вплинуть на експорт птиці або експорт для племінних цілей», — додав Юстіс.

Для довідки: У 2018 року в Європу на забій було відправлено близько 6400 тварин.

agroportal.ua за матеріалами The Guardian.

Детальніше
Недосів ячменю в Україні може вплинути на світові ціни
24-трав-2017

Протягом останніх років спостерігається зростання експорту українського ячменю в натуральному еквіваленті. 

Про це повідомляє graintrade.com.ua.

Якщо в 2014 році на світових ринках було реалізовано 4,17 млн т ячменю, то в 2015 році цей показник виріс до 4,63 млн т, а в 2016/17 МР — до 5,134 млн т. При цьому три роки поспіль закупівельні ціни поступово знижувалися і в минулому сезоні.

Протягом останніх років спостерігається зростання експорту українського ячменю в натуральному еквіваленті. Якщо в 2014 році на світових ринках було реалізовано 4,17 млн т ячменю, то в 2015 році цей показник виріс до 4,63 млн т, а в 2016/17 МР — до 5,134 млн т.

При цьому три роки поспіль закупівельні ціни поступово знижувалися і в минулому сезоні впали до 130 $/т на базисі СРТ-порт.

Аналітики прогнозують, що через скорочення посівних площ під яровим ячменем та зменшення врожайності в новому сезоні відповідно зменшиться валовий збір зернової. Тим більше, що стан посівів дещо гірший, за минулорічний.

Оскільки Україна входить до трійки лідерів з експорту ячменю, то зменшення врожаю та обсягів експорту може суттєво вплинути на світові ціни. 

Приблизно половину українського ячменю купує Саудівська Аравія. До основних споживачів також належать азійські країни. Так, в 2016/17 МР Лівія вдвічі в порівнянні з попереднім сезоном збільшила імпорт українського ячменю. Станом на початок квітня 2017 року частка цієї країни в загальному обсязі експорту вітчизняного ячменю склала 18,8%.

Саудівське агентство по закупівлі зерна (SAGO) на тендері 19 травня придбало 1,5 млн т фуражного ячменю за ціною 170-184 $/т для поставок в липні-серпні на базисі C&F порти Червоного моря.

Українські трейдери поки що пропонують виробникам за ячмінь 135-140 $/т для поставок в липні-серпні на базисі СРТ-порт Чорного моря, оскільки рівень закупівельних цін імпортерів залишається доволі низьким.

agravery.com

Детальніше
Рекордне зростання виробництва птиці в Китаї прогнозує USDA
19-серп-2020

Виробництво м’яса птиці в Китаї у 2020 році має досягти рекордного рівня в 14,85 млн. тонн, повідомляє Департамент сільського господарства США (USDA). У 2019 році обсяги виробництва курятини в КНР склали 13,75 млн тонн (+ 18% порівняно з 2018 роком). Це інтенсивне нарощування виробництва має на меті зменшити дефіцит тваринного білка на китайському ринку, незважаючи на те, що внутрішній попит на птицю низький через коронавірус.

Крім того, збільшення обсягів розглядається як фактор, що покликаний зменшити залежність від імпорту на тлі останніх побоювань щодо безпеки іноземного м’яса. Нагадаємо, минулого тижня в КИтаї заявили, що в курячих крильцях з Бразилії виявили коронавірус.

“Зараз ціна курятини в Китаї достатньо низька. Я не думаю, що це просто через слабкий попит, цьому також сприяє достатня пропозиція”, – зазначає Пан Ченджун, старший аналітик Rabobank.

Минулого року в Китаї забили 9,3 мільярда курей. Лідери галузі, такі як Liaoning Wellhope Agri-Tech, Yum China, Fujian Sunner Development та ін. вже планують розширення для досягнення мети Пекіна щодо більш інтегрованого виробництва продуктів харчування. Куряче м’ясо розглядається як найбільш доступний варіант заміни свинини, виробництво якої в КНР значно зменшилось після початку поширення африканської чуми свиней у 2018 році.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок