Ринки продукції птахівництва залишаються профіцитними

Іноземці отримають доступ до ринку української землі після зняття мораторію. Про це заявив Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова", передає УНН.

Для цього іноземцям ставлять лише одну умову: зареєструвати юрособу в Україні. Ні про які інші обмеження, які б визначили пріоритетність права на викуп за українцями - Прем'єр не озвучив.

"Нам потрібно вибирати модель, яка дає найбільший економічний ріст. Це означає, що нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і платять тут податки", - заявив Гончарук.

Проти такої ідеї Кабміну виступили профільні асоціації. Всеукраїнська аграрна рада звертає увагу, що росіяни - теж іноземці, деякі з них навіть мають громадянство інших країн, наприклад, Британії.

"Чи ми хочемо, щоб нашу землю скупив Путін? Щоб українські аграрії стали найманцями російських олігархів на українській землі? Мабуть, вони всі разом будуть працювати на благо України так, що аграрне ВВП і валютна виручка зросте ще більше. Виходить, що ринок землі - це питання не тільки кожного громадянина, а й питання національної безпеки нашої держави", - вважає глава ВАР Андрій Дикун.

З огляду на те, що землю можна буде продати лише один раз, Всеукраїнська аграрна рада категорично проти продажу землі іноземцям.

"Вимагаємо ввести зміни до першого розділу Конституції і заборонити продаж землі іноземцям в будь-якій формі раз і назавжди. Земля України повинна належати народу України і крапка", - заявили аграрники.

Напливу спекулянтів побоюються і в УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).

"Минулої п'ятниці члени асоціації, керівники сільськогосподарських підприємств із загальним земельним банком близько 7 млн га, провели зустріч для обговорення основних питань зняття мораторію, а саме можливого доступу на наш ринок фінансових спекулянтів з дешевим ресурсом, але відсутністю намірів, досвіду і можливостей обробляти українську землю після вступу у власність. Це, на нашу думку, є загрозою національній безпеці", - заявив Президент асоціації Алекс Ліссітса.

Журналіст і політичний експерт Яніна Соколовська в свою чергу не виключає, що ще до відкриття ринку землі влада буде дестабілізувати роботу українських агропідприємств - власників найбільших земельних банків з метою викупу земель за безцінь.

"Якщо уявити, що робота таких агрохолдингів, як Кернел або МХП, дестабілізуватиметься, втративши можливість здавати свої ділянки в оренду, власники паїв будуть змушені продавати землю. А ми знаємо, що всі операції купівлі-продажу будуть здійснюватися виключно через Державний земельний банк. Простіше кажучи, у селян почнуть скуповувати землю за безцінь, а потім, через той же Держзембанк перепродувати новоявленим промисловим латифундистам вже за значно більші гроші. Якщо мета боротьби Зеленського і тих, хто за ним стоїть, з "корупцією в агросекторі" саме така, тоді цілком логічно, що на даний момент Президенту вигідно максимально розхитати і дестабілізувати ринок", - підсумувала Яніна Соколовська.

Джерело: УНН

В українських портах Дунаю та Великої Одеси, згідно з даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», за підсумками минулого тижня дещо зросли ціни попиту на пшеницю.

Підтримку цінам надає позитивна динаміка відвантажень українського зерна (якщо порівняти з попередніми місяцями з початку війни) та сподівання на її збереження. Також зростанню цін сприяла кон’юнктура внутрішнього ринку на тлі стримування продажів аграріями та посилення конкуренції при закупівлях між трейдерами та переробниками.

До того ж, якщо на початку дії «зернової угоди» більшість трейдерів була сконцентрована на вивезенні сформованих запасів, то останніми тижнями в деблокованих глибоководних портах активізуються закупівлі зерна. Втім, наразі експорт зерна з портів Чорного моря іде повільніше, ніж хотілося б, тому ціни залишалися на низькому рівні, співвідносному з цінами в портах Дунаю.

Ціни попиту на пшеницю 2, 3 класу і фуражну із поставкою до портів Дунаю та Великої Одеси на кінець минулого тижня зросли до 180-205, 170-200 і 140-170 USD/т, або 7500-8400, 7300-8200 і 6400-6800 грн/т СРТ-порт.

apk-inform.com

У період 2015−2017 років 1 грн інвестицій в основний і оборотний капітал аграрних підприємств України принесла в середньому в рік 0,295 грн приросту прибутку до оподаткування. Тобто в даний час окупність інвестицій становить 3,4 року.

Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кисіль.

За його словами, більшість національних інвесторів усвідомлюють привабливість аграрного виробництва України. Це підтверджують позитивні тенденції динаміки капітальних інвестицій.

«Навіть в умовах війни, економічної нестабільності та інших негативних чинників обсяги капітальних інвестицій в аграрну сферу за останні три роки в порівнянні з 2014 роком збільшилися на 81%», — підкреслив учений.

Однак, за його даними, в 2018 році високі темпи приросту капітальних інвестицій зменшились.

«Це пов'язано з тим, що в умовах підвищених ризиків національні інвестори віддають перевагу коротким інвестиціям в приріст оборотного капіталу, які більше капітальних. Їх розмір у розрахунку на 1 грн капітальних інвестицій за останні три роки становить 2,64 грн. Короткі інвестиції дають швидкий ефект, але не створюють бази для майбутнього розвитку, що є значною проблемою стратегічного характеру», — застеріг Микола Кисіль.

При цьому уявлення іноземних інвесторів про окупність вкладень їх капіталу в аграрному секторі України є здебільшого песимістичними. Не випадково накопичений в виробництво продукції сільського лісового та рибного господарства капітал нерезидентів на кінець 2017 року склав лише $621,2 млн, з яких 43% надійшли з офшорів, додав учений.

«Не дивлячись на значні ризики високий рівень ефективності інвестицій повинен мотивувати інвесторів на їх здійснення. Інвесторам слід розуміти, що вкладення ними капіталу в аграрні проекти зараз і надалі є вигідною справою. У перспективі їх доцільно поєднувати з інвестиціями в переробку аграрної продукції», — вважає експерт.

Він вважає, що цьому сприятиме зменшення інвестиційних ризиків в зв'язку з очікуваним в найближчі роки припиненням активної фази зовнішньої військової агресії на Сході і Півдні України, посиленням протидії корупції та аграрному рейдерству, захистом прав інвесторів та іншими позитивними наслідками реформування вітчизняної економіки.

milkua.info

У листопаді відбувся семінар — нарада з питань забезпечення простежуваності за переміщенням тварин та їх забоєм, проведення заходів державного контролю в господарствах, які займаються утриманням та розведенням тварин.

У семінарі, що відбувся під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, взяли участь директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Державного підприємтсва «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок, начальники управлінь безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, відповідальні посадові особи, що займаються контролем за ідентифікацією і реєстрацією тварин в головних управліннях Держпродспоживслужби в областях та м. Києві та працівники державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» (далі — ДП «АІРТ»).

Андрій Жук у ході зустрічі наголосив, що на сьогоднішній день всі інспектори повинні бути зацікавлені в 100% простежуваності за обігом тварин, що неможливо без належного функціонування Єдиного державного реєстру тварин. Також він зауважив, що Держпродспоживслужба повинна йти в ногу з часом і по максимуму переходити на роботу в електронних системах, зокрема, стосовно видачі ветеринарних документів, що унеможливить їх підробку.

Борис Кобаль відзначив, що державні інспектори під час видачі ветеринарних документів при переміщенні тварин повинні забезпечити дотримання перевізником умов транспортування тварин, визначених Правилами транспортування тварин, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2011 р. № 1402.

Директор ДП «АІРТ» Ігор Клименок відзначив, що важливим питанням є актуалізація даних Єдиного державного реєстру тварин: «Наявність достовірних даних є основною цінністю державного реєстру. Яку б він не мав технічно сучасну систему підтримки, але якщо у ньому містяться недостовірні дані, то ефективність проведеної роботи буде дорівнювати нулю, і тому основним завданням державного підприємства є забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру тварин достовірної інформації про тварин, їх власників, усі переміщення підконтрольних тварин».

consumer