Представники Держпродспоживслужби та АІРТ проаналізували забезпечення простежуваності за переміщенням тварин

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 31 жовтня ухвалив проект держбюджету на 2023 рік до другого читання. Про це 31 жовтня повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначається. бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам пропонується збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн.

Видатки передбачені на рівні 2,6 трлн грн. Дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП.

«Будемо покривати його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити $ 38 млрд», — написав у своєму телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль.

Він додав, що тепер в уряді очікують швидке голосування проекту бюджету у парламенті.

Також він наголосив. ю що до другого читання уряд скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 рік в бік консервативного сценарію (3,2% замість 4,6%).

«Прогноз інфляції зменшили з 30% до 28%», — написав у телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, для аграріїв у бюджеті на 2023 рік закладено 1 млрд грн 350 млн для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів «5−7- 9».

Раніше аграрний комітет пропонував внести зміни до державного бюджету на 2023 рік з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

agropolit.com

«Щоб отримати якомога поживніший силос, потрібно контролювати кожну фазу силосування. Інакше на кожному етапі можна втратити суху речовину: у полі та під час закладання силосу — до 9−10%, під час ферментації — до 5−10%, при згодовуванні — до 10%. Отже, помилки від поля до корови можуть призвести до 25% втрат СР», — зазначає експерт із Великобританії із силосування Енді Стржелецький.

В заготівлі силосу виділяють чотири фази:

1. Аеробна фаза.
2. Ферментація.
3. Фаза стабілізації.
4. Згодовування.

«Вже під час першої фази, а саме в процесі зрізання, пошкоджуються клітини рослини й починаються біохімічні процеси — руйнуються протеїн та вуглеводи, в результаті чого випаровується вуглекислий газ (СО2) та вода. А це втрачена суха речовина», — зазначає Енді Стржелецький.

Втрати розчинних вуглеводів між скошуванням та силосуванням

Джерело: презентація Енді Стржелецького. Практичний семінар «Найкращий силос та раціони ВРХ», організований Посольством Великобританії в Україні 25 вересня 2018 р. у СТОВ Агрофірма «Маяк» (Черкаська обл.).

Як зазначає експерт із силосування, цільова щільність силосу — щонайменше 750 кг/м³ для свіжої маси або 250 кг/м³ у перерахунку на суху речовину. Важливо правильно заповнювати силосну яму, щоб досягти цього показника. А саме — методом клину.

Якщо в кінці кожного дня клин накривати плівкою, а вранці відгортати її і продовжувати закладати корм, то попередня порція буде захищеною від кисню. У такий спосіб зберігається енергія і скорочуються втрати СР.

На кожній фазі існує ризик втратити кількість СР, бо зберегти якість і поживність корму можна лише в умовах повної відсутності кисню, що є неможливим. Але зменшити його вплив цілком реально.

Належна практика заготівлі корму означає скосити рослину на правильній стадії дозрівання й вологості та швидко закласти у силососховище, щільно утрамбувати та добре накрити плівкою, при цьому врахувавши мікробіологічні процеси рослини, організаційні моменти і математичні розрахунки, зокрема, дату скошування і висоту скошування. Ідеальна для трав — 6−10 см. Чим нижче скошуємо, тим нижча перетравність корму. Стосовно кукурудзи на силос, то золотий стандарт 40 см.

MilkUa.info

Уряд запускає нову економічну стратегію, яка складається із 8 напрямів та діятиме в умовах війни, допоможе вітчизняній економіці вистояти та стане фундаментом для повоєнного відновлення, допоможе створити робочі місця через підтримку бізнесу.

Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

«Уряд на доручення Президента України запускає нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни, допоможе нашій економіці вистояти та стане фундаментом для післявоєнного відновлення. Всього це 8 програм», — сказав очільник Кабміну.

6 програм безповоротної грантової підтримки стосуватимуться малого й середнього бізнесу.

Перша інціатива — це мікрогранти на створення власного бізнесу, в межах якої держава надасть безповоротні витрати для створення тисяч нових мікробізнесів. Також можна взяти пільговий кредит у межах «5−7-9». Заявки будуть подаватися через Дію.

Друга програма, зазначив Шмигаль, — це безповоротні гранти на розвиток переробних підприємств. Мова про деревообробку, меблеве виробництво, виробництво одягу чи фурнітури, будівельних матеріалів, аграрну переробку тощо. Грант можна буде витратити, зокрема, на придбання обладнання.

Також програма в агросекторі стосуватиметься часткової компенсації вартості теплиць. Зокрема, буде надаватись безповоротний грант на проєкт модульної теплиці розміром 2 гектари. Заявка також подається через Дію. Передбачається будівництво до 3-х тисяч таких теплиць.

У межах четвертої програми передбачаються гранти на висадку нових фруктових і ягідних садів. Перші очікування від проєкту — висадження нових садів загалом на площах до 10 тисяч гектарів.

Ще одна ініціатива стосується ІТ-сфери.

Передбачається, що Український фонд стартапів буде викуповувати частку у новостворених компаній.

Шоста програма також пов’язана з ІТ. В її межах, українці, які бажають здобути кваліфікацію junior developer або графічний дизайнер, або іншу технічну спеціальність, матимуть змогу отримати грант, який можна буде витратити на навчання на ІТ-курсах.

«Загалом ці шість грантових програм можуть стати справжнім драйвером зростання для економіки. Це ставка на малий і середній бізнес», — наголосив прем'єр-міністр.

Нагадаємо, що 35%-50% економіки України зупинилось через війну.

agropolit.com

Об'єднаних Націй (ФАО), в серпні, як і протягом двох попередніх місяців, світові ціни на продовольство зростали під впливом зміцнення попиту і зниження курсу долара США.

Так, у серпні середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО, що відображає міжнародні ціни на основні продовольчі товари, склало 96,1 пункту, що на 2% вище липневого показника, та сягає максимального рівня з лютого 2020-го року.

Індекс цін на м’ясо у серпні зупинився на позначці 93,2 пункти. У порівнянні з попереднім місяцем показник майже не змінився. Якщо взяти до уваги аналогічний період минулого року, то ціни просіли на 9,1 пункту (8,9%). У серпні котирування м’яса великої рогатої худоби та птиці знизились, що було спричинено слабшими темпами закупівель імпорту, не дивлячись навіть на зменшення забою та переробки тварин в ключових регіонах виробництва. Тим часом котирування цін на баранину впали через слабкий імпортний попит.

Після чотирьох місяців постійного просідання ціни на м'ясо свиней почали зростати. На це вплинуло збільшення обсягів імпорту до Китаю. Пропозиція у світі, натомість, дещо скоротилася через зменшення середньої забійної ваги, а також призупинення роботи м’ясопереробних підприємств у деяких регіонах.

PigUA.info за матеріалами fao.org