Національна науково-дослідна рада США оновила рекомендації з годівлі молочних корів

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

29 січня Європейська Рада зробила крок до введення змін у механізм державних інтервенцій СЗМ. Невеликі зміни стосуються так званого «встановлюючого регулювання», яке визначає заходи щодо встановлення певної допомоги та відшкодувань, пов’язаних зі спільним ринком сільськогосподарської продукції.

Рада ухвалила, зокрема, встановити кількісне обмеження на придбання сухого знежиреного молока з фіксованою ціною у 0 т (нуль тонн) на 2018 рік.

Коментуючи це питання у заяві, випущеній Радою, президент Ради, міністр сільського господарства, продовольства та лісового господарства Республіки Болгарія Румен Породжанов заявив: «Рада вирішила втрутитися, щоб стабілізувати молочні ринки в 2018 році. Це відповідає нашому обов’язку стежити за розвитком ринку та бути переконаними в тому, що заходи безпеки використовуються своєчасно та обережно, і не тільки для реагування на проблеми ринку, але й, у першу чергу, для уникнення їх, коли це можливо».

Внаслідок складної ситуації на молочних ринках, державні інтервенційні запаси СЗМ в ЄС зросли до майже 400 000 тонн у 2017 році, що спричинило ризик сильного тиску на ринок, який негативно впливає на ціни на молоко.

Щоб уникнути падіння цін і, як наслідок, погіршення рівня життя фермерів, Комісія ЄС запропонувала, і Рада вирішила відмовитися від автоматичної закупівлі СЗМ із-за вже існуючих дуже значних запасів.

В результаті встановлення нульового кількісного ліміту на 2018 рік, закупівля за фіксованою ціною не буде активуватися автоматично. Однак система заходів безпеки, як запевнила Рада, все ж буде функціонувати, оскільки ЄС зможе продовжувати купувати СЗМ через процедуру проведення тендеру та в кожному конкретному випадку приймати рішення, скільки сухого молока закуповувати і на якому рівні цін.

agriland.com

Відповідно до інформації головних управлінь Держпродспоживслужби в Одеській, Херсонській, Черкаській, Рівненській та Сумській областях з 09.07.2018 по 16.07.2018 на території вказаних областей було зареєстровано 7 випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме:

- 09.07.2018 – в СВК «Дунай», м. Кілія, Одеської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) № 007516 п.м./18 від 09.07.2018);

- 13.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Кізомис, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001280 п.м./18 від 13.07.2018);

- 15.07.2018 – в ТОВ «Україна 2010», смт Овідіополь, Одеської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007907 п.м./18 від 15.07.2018);

- 15.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Балаклея, Смілянського району, Черкаської області (звіт про результати дослідження ДНДІЛДВСЕ № 007908 п.м./18 від 15.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Надеждівка, Білозерського району, Херсонської області (звіт про результати дослідження Дніпропетровської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001286 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в ДП ДГ «Городецьке», с. Городець, Володимирецького району, Рівненської області (звіт про результати дослідження Львівської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини № 000845 п.м./18 від 16.07.2018);

- 16.07.2018 – в особистому селянському господарстві в с. Стеблянки, Лебединського району, Сумської області (звіт про результати дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області № 002353 п.м./18 від 16.07.2018).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Пресс-служба Держпродспоживслужби

Забезпечення якості та безпечності сирого молока має надважливе значення як для внутрішнього ринку, так і для розширення ринків збуту для українських виробників молочної продукції.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час ХІІІ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021», йдеться на сайті відомства. 

Наразі відбувається гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (зокрема, сирого молока) та практичне впровадження норм, що мають на меті забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей та інтересів споживачів. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливою є тісна співпраця держави та бізнесу.

«Для забезпечення високого рівня безпечності та якості сирого молока дуже важливо об'єднувати зусилля держави та бізнесу. Від цього виграють як українські споживачі, так і споживачі інших країн, до яких постачається продукція українського виробництва», — підкреслила Владислава Магалецька.

Прикладом взаємодії держави та бізнесу є програма контролю сирого молока, що була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока.

Нагадаємо, з початку року для українських виробників молока та молочної продукції було відкрито вже п’ять експортних ринків у таких країнах як Ліван, Лівія, Аргентина, Японія та Кувейт.