Розроблені практичні довідники експортерів молочної продукції

30-лип-2018

У рамках проекту Ради з питань експорту продовольства (UFEB) та ФАО/ЄБРР «Україна: розвиток потенціалу асоціацій агробізнесу в розширенні експортних ринків» розроблено практичний довідник експортера молочної продукції.

У довіднику представлено найбільш потенційні експортні ринки та продукцію, з якою Україна могла б конкурувати на зовнішніх ринках, а також загальні рекомендації щодо розвитку та просування експорту.

Довідник експортера молочної продукції можна переглянути за посиланням: ukrainian-food.org/uk/post/prakticnij-dovidnik-eksportera-molocnoi-produkcii

milkua.info

Більше новин
Експорт товарів до Канади зріс на 14 млн дол. США
12-січ-2018

За 10 місяців 2017 експорт товарів до Канади склав $36,9 млн і збільшився на 61,5% або на $14 млн.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

У 2017 році почала діяти Угода про вільну торгівлю з Канадою, яка відкрила безмитний доступ для українських експортерів до 98% ринків товарів. Чим українські виробники почали одразу активно користатися.

«Нещодавно наш експорт до Канади поповнився 154 новими товарними позиціями, велика кількість з них — продукція з високою доданою вартістю», — йдеться в повідомленні.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Украина должна готовиться к общему экономическому пространству с ЕС
26-лист-2019

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Детальніше
Білоруські вчені запропонували переробляти пивоварні відходи
10-груд-2018

Для того щоб отримати пінний напій, необхідно використовувати 75% сировини. Решта 25% стають вторинними ресурсами.

Але якщо переробляти відходи з розумом, то можна отримати багато корисних речовин - корми, добавки і навіть ліки, повідомляє газета «Наука».

За словами головного спеціаліста відділу технологій алкогольної і безалкогольної продукції НВЦ з продовольства Віталія Соловйова, при виробництві 1 тис. дал пива (10 тис. л) утворюється 2,2 тис. кг сирої дробини, 50 кг білково-хмелевого відстою і 180 кг осадових дріжджів. Дріжджі, які застосовують при випуску пива, накопичуються при бродінні сусла.

Близько 40% таких дріжджів використовують в нових циклах бродіння, а 60% стають відходами пивоварного виробництва, які потім утилізують або використовуються компаніями в якості кормів для худоби.

На думку вченого, якщо таку сировину перед використанням підсушити, то її можна буде зберігати довше, а значить покращиться харчова цінність такого корму.

Суха пивна дробина містить багато фосфору, кальцію, цілий ряд вітамінів, а також протеїн. Наприклад, ячмінь грає пивний дробині за цим показником.

В НВЦ НАН Білорусі з продовольства вже створена технологія по переробці відходів солодово- і пивоварного виробництва. «Вона апробована, розроблений комплект експериментального обладнання, але основну цінність ми бачимо в пивних дріжджах», - розповів Віталій Соловйов.

Однією з безперечних особливостей пивних дріжджів є те, що вони містять багато білка. Наприклад, вміст білка в сухих дріжджах коливається в межах 40-60%. Також до складу дріжджів входить 25-35% вуглеводів, 6-9% мінеральних речовин, 4-7% жирів. Крім цього, дріжджі містять тіамін (B1), рибофлавін (B2), ряд кислот - нікотинової (РР), фолієву (B9), пантотенову (B5), а також піридоксин (B6) і біотин (B7).

kombi-korma

Детальніше
Регіонам передано 30.000 інформаційних буклетів про вузликовий дерматит, шляхи його поширення та профілактики
15-трав-2017

З метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики.

Такі інформаційні флаєри були розроблені та виготовлені у співпраці із швейцарсько-українським проектом з безпечності молока із залученням національних і міжнародних експертів та передані головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та м.Києві для їх розповсюдження серед населення.

Усього надруковано та передано в регіони 30 тисяч примірників.

Зважаючи на несприятливу епізоотичну ситуацію щодо заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби у сусідніх країнах та появу комах із настанням теплої пори року, ризик появи ЗВД в Україні різко виріс.

ЗВД призводить до великих економічних збитків, оскільки викликає пожиттєве зниження продуктивності тварини, погіршує якість шкіряної сировини. Смертність при ЗВД становить близько 10%. Вірус ЗВД передається через укуси комах, пошкодження шкіри, слину, виділення з носа, молоко, сперму. Значне поширення хвороби пов’язане з переміщенням тварин. Збудник захворювання може також поширюватися через заражені корми, воду, обладнання та інвентар.

Спалахи хвороби ЗВД були зафіксованими у Туреччині, Болгарії, Греції, Македонії, Грузії і Росії, тому Україна перебуває у зоні небезпеки появи захворювання. Надзвичайно важливо, щоб власники ВРХ були інформовані про ЗВД, розуміли небезпеку, способи попередження хвороби, а також знали, як діяти у разі підозри на появу захворювання.

Держпродспоживслужба

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок