Рослинні масла можуть знизити викиди метану у ВРХ

29-січ-2018

Додавання рослинних масел в раціон великої рогатої худоби (ВРХ) може допомогти знизити викиди метану у тварин і таким чином дещо скоротити шкоду, що надається тваринництвом на навколишнє середовище - до такого висновку прийшла групи вчених з Фінляндії. Результати наукової роботи, що обґрунтовує цю гіпотезу, були опубліковані в the Journal of Dairy Science.

За словами фахівців, сьогодні існує кілька перевірених методик скорочення викидів метану на фермах, що займаються вирощуванням ВРХ. Додавання рослинних масел також є досить відомим варіантом того, як фермери можуть захистити навколишнє середовище від парникових газів.

Проте багато виробників відмовляються від використання рослинних масел для цієї мети, оскільки в цьому випадку є ймовірність погіршення апетиту у тварин, і, як наслідок, скорочення споживання ними комбікорми. Це, в свою чергу, призведе до погіршення продуктивності, і економічна ефективність фактично буде принесена в жертву боротьбі за екологію.

Разом з тим, в рамках дослідження, проведеного фахівцями з Фінляндії з використанням ріпакової, сафлорового і лляної олії, було встановлено, що виробники можуть компенсувати невеликий спад в споживанні за рахунок поліпшення поживної цінності молочної продукції у ВРХ. Зазначені масла в різній мірі знижують концентрацію насичених жирних кислот і підвищують концентрацію ненасичених, а також линолиевой кислоти, відзначають вчені.

Потенційно це підвищує цінність кінцевої продукції для споживача, що дасть можливість фермерам встановлювати трохи більше привабливі ціни на неї.

За матеріалами All About Feed

Більше новин
З початку року імпорт агропродукції зріс на 13,9%
15-груд-2020

За 11 місяців 2020 року імпорт товарів АПК виріс на 13,9% — з $5,04 млрд до $5,74 млрд. Збільшення імпорту відбувається по кожному з чотирьох напрямків АПК: тваринництво; рослинництво; олія та готова продукція.

Про це повідомляє прес-служба «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ).

«Імпорт тваринництва збільшився на 19% до $1,12 млрд. Найбільший приріст в імпорті тваринництва спостерігається в молочній галузі. Лідером збільшення імпорту молочної галузі є сири — +$94,23 млн, що вдвічі більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що імпорт рослинництва збільшився на 11,55% до $1,74 млрд. Найбільший приріст в імпорті рослинництва відбувається за рахунок як овочів: картоплі +$17,5 млн (+43,5%), томату — +$30,4 млн (+73,7%), так і фруктів: цитрусові — +$31,5 млн (+17,1%).

«Імпорт олій збільшився на 5,8% до $0,25 млрд. В основному за рахунок імпорту пальмової олії — +$17,25 млн (+13%)», — підкреслили в УКАБ.

Крім того, імпорт готової продукції збільшився на 14,14% до $2,64 млрд. Серед готової продукції найбільше зростання імпорту спостерігалося в: тютюні та тютюнових виробах — +$66,4 млн (+15,6%), продукти для годівлі тварин (корми) — +$42,7 млн (+22,24%), шоколад — +$37,16 млн (+28,13%).

milkua.info

Детальніше
Поголів'я птиці в Україні збільшилася на 4,7%
26-лип-2018

Чисельність домашньої птиці на 1 липня в сільськогосподарських організаціях усіх категорій становить 246 528,5 тис. голів проти 235 442,2 тис. голів на 1 липня 2017 року.

Поголів'я збільшилася на 4,7%

Про це повідомила Державна служба статистики.

Поголів'я птиці в індивідуальних господарствах на 1 липня становить 129 540,2 тис. голів проти 128 924,7 тис. голів на 1 липня 2017 року.

Поголів'я птиці в сільськогосподарських підприємствах на 1 липня становить 116 988,3 тис. голів проти 106 517,5 тис. голів на 1 липня 2017 року.

Чисельність домашньої птиці в сільськогосподарських організаціях усіх категорій на 1 червня 2018 становить 223 807,9 тис. голів проти 220 047,1 тис. голів на 1 червня 2017 року.

ptichki.net

Детальніше
ПРОГНОЗ: Через АЧС кількість свиней в приватних господарствах скоротиться
12-груд-2018

Кількість свиней, вирощуваних на українських фермах і в домогосподарствах, до початку 2019 року не стане рекордно низьким через АЧС, але в приватних домогосподарствах скорочення голів свиней буде більш помітним.

Про це повідомила аналітик асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, передає golos.ua.

«У цьому році "розрив" між кількістю поголів'я в 2018 та 2017 років поступово скорочувався. Так, якщо на початку року різниця становила понад півмільйона голів, то станом на початок листопада вона зменшилася до 230 тис. голів внаслідок реабілітації загальної кількості свиней в країні. Крім цього, в цей період зафіксували позитивну зміну чисельності промислового поголів'я, яке додало 1,2% в порівнянні з торішнім показником і склав 3,43 млн голів. У господарствах населення кількість свиней продовжує поступово скорочуватися», — описала ситуацію Бондарська.

Аналітик прогнозує, що до початку 2019 року власники приватних домогосподарств виявляться в гірших умовах, ніж великі фермери.

«З огляду на таку ситуацію, можна очікувати, що до початку 2019 загальне свинопоголів'я не буде рекордно низьким. Однак очікуване відновлення як поголів'я, так і обсягів виробництва свинини буде відбуватися трохи повільніше: позитивна динаміка в сільськогосподарських підприємствах заміщати зворотні зміни в присадибній свинарстві», — додала А.Бондарская.

Детальніше
АВМ про підсумки 2022 року та необхідні кроки в році наступному
23-груд-2022

Кінець року — час для підведення підсумків та погляду в майбутнє. Представники Асоціації виробників молока (АВМ), керівник проекту Олена Жупінас та генеральний гдиректор Ганна Лавренюк про стан молочної галузі:

Якою бачимо молочну галузь України після перемоги?

Закінчується 2022 рік, що ми як молочарі можемо згадати, підводячи його попередні підсумки? Січень — початок лютого -позитивні тренди на світових ринках молочних продуктів і позитивні плани. І як грім серед ясного неба — ВІЙНА. Призупиняють роботу молокозаводи, обвал цін на сире молоко, деякі господарства взагалі не можуть його реалізувати через логістичну блокаду та окупацію, а тому безкоштовно роздають людям, замінюють молоком частково білкову складову в раціонах, переглядають раціони для зменшення продуктивності (подальше повернення до довоєнних показників займе від 3 до 6 місяців), скорочують кількість доїнь і навіть просто виливають молоко. В зонах особливо гострих боїв господарства були змушені випустити худобу через фізичну неможливість доглядати за нею.

Переживши перші два тижні шоку, заводи поступово відновлюють роботу, і в квітні-травні ціни на молоко потроху починають відновлюватись. Але нова напасть — посушливе літо не дає можливості заготовити необхідну кількість грубих кормів. На початку червня ЄС знімає мито на експорт українських молочних продуктів — ціна потроху йде вгору, серпень — через девальвацію гривні скорочується імпорт і сировари починають активніше поставляти сири у вітчизняні мережі, а масло активно експортується в ЄС. Як наслідок — ціна на молоко-сировину відновлює стриманий ріст. Вересень — увесь місяць ідуть дощі, тому заготовити якісний силос ще те питання. І тут новий удар — обстріли критичної інфраструктури залишили ферми без світла. Доїмо, як можемо, знову падає продуктивність, розуміємо, що буде рости захворюваність корів та вибраковка, але ми сильні і ПЕРЕМОЖЕМО.

Що готує 2023-й? На жаль, ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає (українці стають дедалі біднішими). Які кроки допоможуть молочній галузі вижити у ці складні часи?

  1. Знизити ставку ПДВ на молоко-сировину і готову молочну продукцію — це підтримає купівельну спроможність українців та внутрішнє споживання.
  2. Продовжити переговори з ЄС про пролонгацію безмитного ввезення на територію ЄС молочних продуктів(адже нинішні заходи з лібералізації торгівлі діють тільки до 5 червня 2023 рок і вже зараз починають звучати голоси деяких єврочиновників про неможливість конкурувати з українськими молочарями).
  3. Пришвидшити розмінування полів для проведення весняно-польових робіт.
  4. Відновити державну підтримку(молочна галузь має бути у всіх планах по відбудові України).
  5. Запровадити повноцінну національну програму«Шкільного молока», що включатиме також заходи із просвітництва та популяризації молочних продуктів серед дітей, їхніх батьків та педагогів(а для її часткового фінансування прийняти закон «Про акциз на солодкі газовані напої»).
  6. Кооперація — нові часи і нові виклики. Ми так багато говорили про кооперацію до війни, але не могли знайти того спільного, що би нас об'єднало. Всі ми знаємо, що за деякий час Україна стане членом ЄС, кордони стануть прозорими і куди поїде українське молоко(особливо із сучасних прикордонних господарств) — на українські заводи чи на заводи Польщі, Румунії або навіть Німеччини?
  7. Єдиний бренд, єдиний стандарт для експорту молочної продукції. Нещодавно Польща виграла тендер на постачання до Алжиру 10 тис. т СЗМ. А чи могла би Україна виграти такий тендер, чи ми і далі на таких тендерах будемо продавити зернові й олійні, а додану вартість віддавати полякам, німцям, голландцям і іншим?

Нам всім потрібна ПЕРЕМОГА, але вже сьогодні ми маємо думати, яку Україну ми відбудуємо після неї.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

UA -82.5

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок