Поголів'я птиці в Україні збільшилася на 4,7%

Чи здивує вас той факт, що молоко на 87% складається з води? Навіть стартерний корм має вологість 10%. Таким чином, телята отримують воду з різними харчовими продуктами, які вони споживають щодня. Але цієї кількості води недостатньо. Телята повинні мати вільний доступ до чистої води, щоб їхня травна система розвивалась належним чином.

З чого в організм теляти потрапляє вода?

Усе, що теля споживає, потрапляє в стравохід. Але не все, що в нього потрапляє, з нього виходить.

Разом із реакцією на запах, смак та поведінкові особливості, пов’язані зі щоденним споживанням молока, телята мають рефлекторну реакцію. Ця м'язова реакція в рубцево-ретикулярній області формує те, що ми називаємо «стравохідним жолобом». Таким чином, за допомогою цієї м'язової структури у рубці, більша частина молока перенаправляється з рубця безпосередньо в четвертий відділ шлунка, який називається сичугом і нагадує шлунок людини.

І навпаки, проста вода, так само як сухий корм потрапляють безпосередньо в рубець. Там вони змішуються і піддаються дії бактерій (ферментація). Для оптимальної ферментації води має потрапляти в 4 рази більше, ніж сухого корму.

Рентабельність розвитку рубця залежать від кількості води

Розщеплення вуглеводів (здебільшого із зернової групи) в рубці сприяє росту папіл на стінках рубця. Яким чином папіли впливають на прибутковість? В ідеалі, ми прагнемо перевести телят з молока на твердий корм, щоб зменшити витрати на годівлю та оплату праці. Однак, теля може всмоктувати поживні речовини лише з поверхні рубця. Поверхня значним чином залежить від росту папіл: більші і довші папіли — більша поверхня рубця.

Вчені Великобританії порівняли споживання концентратів та показник приростів серед двох груп телят — тих, які під час відлучення споживали води вдосталь та тих, яких обмежували в її кількості. Телята, які мали вільний доступ до води споживали у 2,5 рази більше корму, порівняно з телятами, яких обмежували у споживанні води. Відповідно, телята, які споживали більше концентратів, мали більші прирости. Тому, більше води — більші прирости при відлученні.

Поради, як збільшити споживання води:

Телята споживають лиш ту воду, до якої мають доступ! Забезпечте телят, яких утримують в індивідуальних клітках чи будиночках, вільним доступом до питної води. Якщо телят утримують в групах, щоденно перевіряйте поїлки на наявність в них води.

Телята не можуть пити лід! У холодну пору року після випоювання молоком, давайте телятам зерно. Поки теля його споживатиме, наповніть відра водою, яка має температуру тіла. Якщо молодняк утримують в групах, щоденно перевіряйте, щоб в поїлках не замерзала вода.

Телята люблять пити чисту воду. При груповому утриманні мийте поїлки якомога частіше. В індивідуальних будиночках рекомендується мити відра принаймні двічі на тиждень, а в жарку погоду частіше.

Менші телята надають перевагу воді з температурою 39^оС (нормальна температура води 10^оС).

milkUa.info за матеріалами dairyherd

Агропідприємства на Одещині майже не мають урожаю соняшнику через посуху. З гектара фермери збирають кілька сотень кілограмів.

Про це розповіла директор Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алла Стоянова в коментарі «Новини.LIVE».

«В нас посуха. Агропідприємства на півдні Одещини збирають по 500 кг з гектара, а на півночі — по дві тонни», — зазначає Алла Стоянова.

Якщо відштовхуватися від світових цін, то у світі продовольчий баланс зменшено, пояснює вона. Цього року отримали у світі менше зерна, ніж торік. І, за словами директора департаменту, коли попит перевищує пропозицію, то зазвичай ціни повинні рости вгору. Але зібраний врожай не стільки впливає на цінову політику, скільки впливає обірвання логістичних зв'язків, а саме — подорожчання логістики.

«В нас немає страхування від воєнних дій, і все це є ризикованим і дуже дорогим. Ось це впливає на ціни, й ми не можемо отримати світові ціни тут на місці, тому що левову частку з'їдає логістика», — додала Стоянова.

Україна на порозі ключових перетворень в агросекторі і земельних правовідносинах. За останні два роки в агросекторі було реалізовано більше базових змін, чим за останні 10 років в країні.

Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, повідомляє Урядовий портал.

Мова про скасування мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення, законів щодо дерегуляції, сільськогосподарської кооперації, інвестиційних «нянь», запуск порталу геопросторових даних. Про це заявив під час Українсько-німецького економічного форуму Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Країна взяла на себе відповідальність провести структурні реформи, які пов’язані в першу чергу з правом власності на землю. Нарешті на 30-му році незалежності Україна прийняла рішення фіналізувати проект земельної реформи — основу, яка дасть поступальний розвиток для України», — підкреслив Роман Лещенко.

За словами Міністра, Україна впроваджує консервативний ринок землі, подібний до польського досвіду земельної реформи. Реалізація реформи відбуватиметься поетапно із конкурентними правилами на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій. З 2021 до 2024 року право на купівлю землі буде тільки у громадян України. Юридичним особам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати її лише з 2024 року.

Важливою і знаковою подією, зокрема і для міжнародних партнерів, є відновлення Мінагрополітики як інституційної основи формування політик в агросекторі, що сприятиме в тому числі виходу України на нові експортні ринки.

Також ключовою складовою ефективного розвитку вітчизняного агросектору є прийнята Стратегія-2030. «Основний акцент в ній робиться на малого і середнього сільськогосподарського товаровиробника, формування доданої вартості на кожному етапі виробництва сільськогосподарської продукції, максимальну цифровізацію процесів, залучення максимальної кількості agro-teh рішень, які дадуть можливість мінімізувати вплив чиновників на будь-які процеси в агросекторі», — зазначив Роман Лещенко.

Серед пріоритетів на 2021 рік — старт проекту зі зрошення та меліорації, що сприятиме відновленню продуктивності півдня України. Вже сформована дорожня карта та є повна підтримка виконавчої і законодавчої гілок влади. «Вже цього року Україна прийме відповідне законодавство щодо об'єднання водокористувачів, інфраструктуру, проведе аудит. Після земельної реформи моя відповідальність як Міністра — у векторі найближчих трьох років реалізувати національний проект зрошення на півдні, а далі масштабувати на всю країну», — розповів він.

Роман Лещенко підкреслив, що на фоні реалізації ключових реформ, в Україні сьогодні створені унікальні можливості для формування нових галузей, створення додаткової вартості, реалізації масштабних проектів, з якими можна стати лідерами не тільки в Європі, а й у всьому світі. «Безмежний потенціал України вже знаходить практичну площину. Ми сьогодні є країною нових можливостей. Тож я запрошую німецький бізнес інвестувати в Україну. Німеччина завжди була надійним бізнес-партнером України. І в свою чергу ми — не розчаруємо. Ми готові і налаштовані до серйозної спільної роботи», — наголосив Міністр.

За 5 років (з 2013 року) Європейська комісія інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з поширенням АЧС.

Про це заявив єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс, передає УНН.

Єврокомісія відхилила вимоги Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з АЧС.

Польща вимагала співфінансування будівництва захисних огорож уздовж східного кордону з Україною і Білоруссю, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу.

Польська влада переконана, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало.

«Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — зазначає міністр навколишнього середовища Польщі Хенрік Ковальчик.

Зазначимо, про наміри вирішувати проблему АЧС за допомогою заборів уздовж державних кордонів, крім Польщі, також заявили Угорщина, Данія та Чехія.

pigua.info