Rabobank прогнозує зміни на світовому ринку м'яса

04-жовт-2018

Хоча ще невідомо, як АЧС поширюватиметься в найближчі місяці, проте зрозуміло, що масштаби потенційного зростання попиту і потенційного ризику зараження, можливо, ніколи не були більш значними, ніж зараз.

Поширення африканської чуми свиней в Китаї, а останнім часом і в Бельгії (недалеко від Франції та Німеччини), істотно змінило перспективи галузі свинарства в усьому світі. Перспективи покращення експортного попиту зросли після недавніх подій, в той час як потенціал поширення хвороби в глобальному масштабі виріс експоненціально.

Станом на 18 вересня 2018 року в Китаї зареєстрували 20 випадків африканської чуми свиней (АЧС) в семи провінціях. Грунтуючись на широкому поширенні випадків, про які повідомлялося до теперішнього часу, малоймовірно, що захворювання вдалося стримати, і очікують, що незабаром з'являться повідомлення про нові спалахи. Щоб стримати поширення вірусу, Китай обмежив транспортування живих тварин в семи провінціях, де зафіксували вірус АЧС, а також в 11 сусідніх провінціях.

У той час як довгострокові наслідки неясні, вже сьогодні обмеження перевезення тварин в Китаї призвело до значних перебоїв у поставках для тварин і/або свинини. Надлишкова свинина тисне на ринки, оскільки виробники поспішають поставити на ринок м'ясо здорових тварин. У той же час ціни в міських центрах, поряд з регіонами в східному і південному Китаї, де поставки продукції зі свинини обмежені, виросли на 40%, так як були введені заборони на транспортування. Rabobank прогнозує, що в найближчі місяці на китайському ринку може з'явитися дуже серйозний дефіцит свинячого м'яса.

Виявлення АЧС на півдні Бельгії викликало серйозне занепокоєння. Небезпека полягає в тому, що популяції свиней в постраждалому регіоні досить великі, і якщо захворювання зачепить поголів'я, важко буде стримати його поширення. Rabobank очікує, що європейські чиновники будуть приймати найжорсткіші заходи біобезпеки, але якщо дикі кабани перенесуть вірус в країни-експортери свинини, такі як Франція чи Німеччина, світова торгівля може істотно постраждати. Будь-яке порушення експорту з провідних європейських країн-експортерів призведе до того, що в Азії виникне дефіцит свинини.

Для північноамериканських виробників і переробників цей прогноз дає підстави для деякого оптимізму. Для американських виробників свиней, як і свинарів Канади і Бразилії, зрив виробництва свинини в ключових регіонах відкриє експортні можливості. Спочатку це, швидше за все, буде «панічна» покупка клієнтами, стурбованими наявністю і вартістю майбутніх поставок свинини. До початку 2019 року Rabobank очікує, що ринки будуть спокійніше сприймати спалахи АЧС і, отже, імпортні потреби. Багато що залежить від країн Західної Європи, які наразі постачають близько 35% світового експорту свинини. Якщо вірус продовжить поширюватися в Європі через популяцію диких свиней, аналітики вважають, що це може створити значний експортний попит на американську, канадську і бразильську свинину, а також значний попит на конкуруючі білки (яловичина, курка і морепродукти).

Проте, зусилля по відновленню безпечних поставок, ймовірно, займуть місяці. Тим часом, китайські споживачі, швидше за все, перейдуть від більш дорогої, дефіцитної свинини до альтернативних білків, таких як курка і навіть яловичина. У незачеплених виробничих зонах Rabobank очікує посилення біозахисту для забезпечення постійного доступу до експортних ринків. 

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Більше новин
Імпорт продовжує зростати, експорт скорочується — український молочний ринок
21-квіт-2020

На українському молочному ринку ситуація досить складна.  І складною вона буде ще довго. 

Цього року великі проблеми будуть вже не тільки у переробників, як це було досі, а й у виробників сировини.  До недавнього часу прибутковість виробництва молока в країні була досить високою.  А ось у другому кварталі деяким аграріям-молочникам можливо навіть доведеться попрацювати без прибутку.  Ціни на сире молоко знижуються, а собівартість його виробництва зростає (подорожчали корми).  Після тривалого періоду відмінних заробітків змиритися з цим важко.

Зараз на українському молочному ринку відбувається наступне:

Зростає пропозиція сировини за рахунок молока, виробленого в господарствах населення.  При цьому закупівельні ціни знизилися, але поки не настільки, щоб масово виробляти продукцію для експорту.

Після суттєвої активізації продажів в березні, помітно знизився внутрішній попит майже на всі молокопродукти.  Слід зазначити, що падіння попиту було б більш істотним, якби в Україну не повернулися з Європи сотні тисяч трудових мігрантів, збільшивши кількість потенційних споживачів.

 Закриття каналів збуту HoReCa і ринків підірвало бізнес ряду операторів, що мали налагоджені канали реалізації для цих категорій споживачів.

Внаслідок рецесії світових ринків, обвалилися ціни зовнішнього попиту на експортоорієнтовані товари.  Зовнішні продажі зараз беззбиткові в основному лише при поставках в пострадянські країни, і то вже не по всіх товарах.

Незважаючи на березневу девальвацію гривні, імпорт молокопродуктів продовжує збільшуватися.  У першому кварталі поточного року ввезення більшості товарних позицій у багато разів вище показників 2019 року.

ІНФАГРО

Детальніше
ЄБРР поліпшив прогноз зростання економіки України
07-лист-2019

Європейський банк реконструкції і розвитку поліпшив прогноз для зростання економіки України в 2019 році з 2,5% до 3,3%, та з 3% до 3,5% в 2020 році.

Про це йдеться у прогнозі ЄБРР.

У ЄБРР вважають, що українська економіка стійка до політичних чинників, але темпи зростання все ще скромні.

При цьому банк підкреслює важливість для макроекономічної стабільності угоди про нову програму МВФ, оскільки 2020−2021 роках Україна має виплатити великі суми за державним боргом.

«Інфляція споживчих цін сповільнилася до 7,5% у вересні 2019 року, але все ще перебувала вище цільового показника регулятора в 5%», — йдеться повідомленні.

Agravery

Детальніше
Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації
17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Детальніше
Уряд схвалив Експортну стратегію щодо аграрної продукції до 2026 року
11-лип-2019

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок