Птицеводы Великобритании сократили использование антибиотиков на 71%

Європейський Союз є основним партнером для виробників Чернівецької області. За 2021 рік до країн ЄС експортовано товарів на суму понад $155 млн за загального експорту $207 млн. Тобто 75% усього експорту Буковини припадає саме на країни Євросоюзу.

Про це розповів директор департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА Валентин Дунаєвський.

«До переліку країн, куди ми експортуємо найбільше товарів, входять Румунія, Німеччина, Польща, Литва, Нідерланди. І, звичайно, така співпраця з ЄС буде стимулювати роботу наших підприємств, підтримувати робочі місця та давати надходження до бюджету. Крім того, відбудеться вихід нових підприємств на європейські ринки. Тому таке рішення тільки позитивно вплине на нашу економіку», — зазначає Валентин Дунаєвський, пише «Молодий Буковинець».

За словами директора департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради Сергія Бостана, скасування мит спрямоване на стимулювання виробництва української продукції, яка зорієнтована на експорт. Це також піде на користь і релокованому бізнесу, який зараз переїхав на Буковину. Велика його частка орієнтована на експорт. 

Відзначається, що скасовано, зокрема, мита на: промислову продукцію, фрукти та овочі, що підлягають системі вхідних цін, а також сільськогосподарську продукцію та перероблену сільгосппродукцію, що підлягають тарифним квотам. 

Тож, за словами голови Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр» Василя Паламара, це позитивно вплине на виробників продукції, хоча Чернівецька область експортує небагато меду.

Василь Паламар, голова Асоціації виробників продуктів бджільництва «Буковинський бджоляр»

Ми вважаємо, що будь-яке скасування мита позитивно вплине на експортні можливості й потенціал розвитку в цьому напрямі. Це позитивний сигнал для виробників. На жаль, досі найбільший зиск від квот із нульовими ставками мита отримували великі експортери або перекупи, які тут скуповували товар у виробників і експортували за кордон. А зараз з’явилася можливість невеликому виробнику самому ставати експортером. Це частково може спростити доступ до ринків Європи

Він додає, що кон’юнктура зовнішніх ринків сприятлива для українського експорту, ціни зростають, зокрема і на мед. 

Сергій Тимчук, власник ПП «Грандем», яке займається виготовленням макаронних виробів, зауважує: «За умов, коли море закрите, ми не можемо експортувати свої товари цим шляхом до країн Близького Сходу. Тому європейські ринки стають дуже актуальними. Вони нас рятують. Особливо позитивно це вплине на малий бізнес, який досі не мав змоги працювати на експорт, а зараз зможе це робити. Наша компанія вже багато років працює на експорт. Це допоможе нам бути більш конкурентоспроможними, виходити на нові ринки, нові країни. І європейські виробники відчують нашу більшу присутність на ринку».

agroportal.ua

В рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів.

«Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», — зазначив Володимир Лапа.

Уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня змінила методику обрахування вагонної складової у вартості вантажоперевезень у вагонах власного парку по території України.

Згідно з повідомленням компанії, після зміни методики плата за перевезення вантажів у вагонах «Укрзалізниці» зросте, передає Цензор.нет.

Так, раніше для обрахування вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами «Укрзалізниці» використовувалась методика, за якою термін використання вагонів визначався діленням відстані перевезення на нормативну швидкість доставки вантажу. Зазначена нормативна швидкість становила 200 км/добу для повагонних відправлень та 320 км/добу для маршрутних відправлень.

«Разом з тим останні 10 років фактична швидкість руху вагонів значно менша за нормативну швидкість через знос залізничної інфраструктури, рухомого складу та через збільшення кількості операторів вагонного парку на мережі. Таким чином, при застосуванні нормативної швидкості в розрахунку терміну використання вагонів кількість розрахованих діб використання вагона абсолютно не відповідала дійсності», — зазначається у повідомленні.

Водночас, яка зауважують в «Укрзалізниці», на ринку використання вантажних вагонів наразі діє інша методика, яка прив’язана до фактичної швидкості руху вагонів на різних маршрутах.

Через це «Укрзалізниця» хоча і мала вищій рівень ставок плати, ніж у приватних операторів ринку, але отримувала кошти за значно менший термін використання власних вагонів. Тепер державна компанія перейде на обрахування вагонної складової вартості вантажних перевезень з урахуванням фактичної, а не нормативної швидкості руху вагонів.

«Також слід зазначити, що дійсно в серпні 2022 року вантажовласники відчують ріст вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами „Укрзалізниці“, адже фактично при розрахунку різко зросте кількість днів використання вагонів, а ставки плати залишаться на поточному рівні», — визнають в компанії.

Проте надалі з підвищенням вартості використання вагонів «Укрзалізниця» очікує зменшення попиту на свої вагони у поточному місяці, а за рахунок зменшення коефіцієнту утилізації вагонів очікується зменшення ставок плати до ринкового рівня.

Водночас в компанії наголошують, що нормативна швидкість доставки вантажів не змінюється й становить, як і раніше, 200/320 км/добу, проте тепер вона не впливатиме на вартість використання вагонів.

Україна в січні-жовтні 2020 р відправила на експорт 359,54 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що на 8% більше аналогічного періоду 2019 року (333,8 тис. т).

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Однак, в грошовому еквіваленті експорт курятини з початку 2020 року становив $ 468,53 млн, що на 2,3% нижче показника за 10 місяців 2019 року ($ 479,7 млн).

Головними покупцями вітчизняного м'яса і їстівних субпродуктів птиці з початку поточного року є:

Саудівська Аравія - 82,2 тис. т на $ 107,1 млн (22,85%);

Нідерланди - 60,5 тис. т на $ 78,8 млн (16,82%);

ОАЕ - 35,8 тис. т на $ 46,6 млн (9,95%);

інші - 164,2 тис. т на $ 236 млн (50,38%).

При цьому, імпорт даної продукції в Україну склав 90,92 тис. т на суму $ 38 млн.

latifundist