Птахівники перекрили падіння виробництва молока

Понад 26 млн тонн агропродукції експортувала Україна з початку повномасштабного вторгнення росії. Це зернові, зернобобові та олійні культури. З них пшениці - понад 5,5 млн тонн, кукурудзи — понад 10 млн тонн, ріпаку — 2,4 млн тонн, по 2 млн тонн — олії та насіння соняшника.

Як аграрії завершують цей сезон та які програми підтримки для сільгоспвиробників реалізовує Уряд, — розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України в ефірі інформаційного марафону на UA Перший.

За його словами, за вісім місяців війни вдалося досягти непоганих показників експорту.

«Найменше експорту відбулося в перші місяці війни, потім поступово експорт нарощувався. Але за цей період було втрачено потенціал приблизно в 15 млн тонн. Тобто за цей період в мирний час ми могли б експортувати близько 40 млн тонн в цілому», — зазначив Тарас Висоцький.

Незважаючи на усі складнощі, аграрії продовжують працювати на своєму фронті. Для їх підтримки запроваджено ряд програм, які дозволяють агровиробникам працювати, як мінімум покриваючи собівартість робіт.

«Це програма доступного кредитування 5−7-9, яка пролонгована ще на рік. Це кредити в гривні, практично під 0%, коли вартість кредиту компенсує держава. Також реалізовується програма з виплати найменшим агровиробникам на га оброблюваної землі. В рамках грантової підтримки вже виплачено 900 млн грн. фермерам, які обробляють до 120 га або утримують до 100 корів. Також запущені гранти на розвиток садівництва та тепличного господарства — 70% коштів покриває держава. Наразі погоджено 50 заявок по садах і 4 — по теплицях. Сумарно на це виділено понад 250 млн грн», — розповів заступник Міністра.

Проблема зберігання зерна також вирішується, в тому числі завдяки гуманітарній допомозі від ФАО та інших міжнародних партнерів. Завдяки цій допомозі було закуплено мішки для тимчасового зберігання зерна на 6 млн тонн.

«Зараз ці рукава активно роздаються, 30% аграріїв вже отримали засоби. Ситуація із зберігання зерна не є критичною, дефіциту ємностей для зберігання урожаю не передбачається», — підкреслив Висоцький.

minagro.gov.ua

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

За підсумками 2020 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 511,8 тис. т молока, що на 7,6% менше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому розподіл молока-сировини на ґатунки у загальному валі молока продемонстрував зростання частки «екстра» та «міграцію» другого ґатунку у перший.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Так, частка сировини екстраґатунку у загальному валі надходження на переробку зросла з 20,5 до 26,9%, або 885,1 тис. т в натуральному виразі. Відсоток вищого ґатунку знизився з 27,1% до 26,6% (875,9 тис. т.). А першого, навпаки, зріс з 27,3% до 41,4% (1 млн 361,9 тис. т.). Частка другого ґатунку різко зменшилася з 23,3 до 4,6% (150,5 тис. т). Звідси, випливає логічна відповідь, чому так зросла частка першого ґатунку.

Разом з тим, структура надходження молока на заводи від промислових ферм мала наступний вигляд: 34,6% (проти 27,2% у 2019 р.) екстра, 34,2% (35,9%) вищого ґатунку, 30,4% (32,3%) першого та 0,6% (3,7%) другого ґатунку.

В господарствах населення відбувся бутафорний стрибок якості. Частка другого ґатунку скоротилася з 83,2% до 18,4%, а  от першого ґатунку, навпаки, зросла з 12 до 79,9%. Таким чином заводи намагаються підлаштуватися під вимоги нового законодавства якості та безпечності молока в умовах, коли не можуть відмовитися від селянського молока.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 395 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 110).

Повідомляють на офіційному сайті АІРТ (ДП “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”).

Згідно прийнятих змін, норму державної підтримки за вирощування молодняка великої рогатої худоби до тринадцятимісячного віку, який народився у господарствах фізичних осіб, а також набутий шляхом його переміщення від інших власників (далі — дотація за молодняк), вилучено.

У зв’язку з вищезазначеним, отримання запиту від органу місцевого самоврядування для підтвердження наявності у господарстві заявленого фізичною особою поголів’я молодняка з метою отримання дотації за молодняк втратило актуальність.